4.3. Еластичність попиту

Ми з’ясували, які чинники впливають на попит і його величину. Треба з’ясувати, яка міра, величина цього впливу. Розглянемо поняття еластичності попиту та пропозиції.

Еластичність – це міра реагування однієї змінної величини на зміни іншої, виражена як відношення відсоткових змін. Ми вже знаємо, що на величину попиту впливають зміни цін: якщо ціна зменшується, величина попиту зростає і навпаки. Треба з’ясувати, яка міра цього впливу, на яку величину змінюється попит при певній зміні ціни, тобто треба з’ясувати, яка величина еластичності попиту за ціною.

Еластичність попиту за ціною – це відношення відсоткової зміни величини попиту на товар до даної відсоткової зміни його ціни за інших рівних умов.

Е_d = (% d Q) / (% d Р),

де Еd – цінова еластичність попиту, %dQ – та %dР - відсоткові зміни ціни та величини попиту. Припустимо, ціна на морозиво зменшилась на 10%, це призвело до зростання величини попиту на 20%, як бачимо, споживачі жваво реагують на зміну ціни. Коефіцієнт еластичності у нашому випадку: 20% / 10% = 2. Ми швидко і без особливих зусиль підрахували коефіцієнт еластичності. Легкість, з якою ми це зробили, пояснюється тим, що у нас було тільки дві цифри – відсоткові зміни ціни та величини попиту. Це – визначення еластичності попиту за ціною в певній точці. Але може виникнути необхідність визначити, як змінюється величина попиту при переході від однієї точки до другої, в певному інтервалі. Тоді застосовується інший спосіб визначення еластичності – підраховують дугову еластичність попиту за ціною.

Формула дугової еластичності попиту має вигляд:

зміна величини попиту зміна ціни

E_d = + ,

середній обсяг попиту середня ціна

де E_d - коефіцієнт дугової еластичності попиту за ціною, або теж саме:

(Q₂ - Q₁) / (Q₁ + Q₂)

E_d = ;

(Р₂ –Р₁) / (Р₁ +Р₂)

де: Q₁ величина попиту до зміни ціни;

Q₂ – величина попиту після зміни ціни;

Р₁ – ціна до зміни;

Р₂ – ціна після зміни.

Необхідність підрахунку дугової еластичності попиту виникає, коли ціна і величина попиту змінюються не відразу, як у попередньому прикладі, а поступово. Покажемо, як це робиться з допомогою графіку (рис. 4.3).

Р

20 В

С

Ціна 15

10

5

10 20 30 40

0 Попит Q

Рис. 4.3. Дугова еластичність попиту

Розглянемо зміни ціни і величини попиту між точками В і С, які лежать на кривій попиту. Ми бачимо, що при зменшенні ціни з 20 до 15 грошових одиниць величина попиту зростає з 20 до 40 одиниць, таким чином:

40 - 20

зміна попиту = х 100% = 100% ;

20

20 - 15

зміна ціни = х 100% = 25%,

20

тобто попит зріс на 100% при зменшенні ціни на 25%. Скористуємось формулою точечної еластичності і визначимо еластичність попиту в точці В:

100% / 25% = 4

Тепер подивимось, що відбудеться при зворотному русі – від точки С до точки В. При зміні ціни з 15 до 20 одиниць зростання складає 33% :

5

х 100% = 33,3%.

15

Величина попиту зменшується на 50% :

20

х 100% = 50%.

40

Еластичність в точці С дорівнює : 50% / 33,3% = 1,5.

Тепер ми можемо визначити дугову еластичність попиту, тобто показати, як змінювалась величина попиту при русі від точки В до точки С чи, навпаки, від точки С до точки В, але спочатку підрахуємо середній обсяг попиту і середню ціну.

Середній обсяг попиту: (40 + 20) / 2 = 30.

Середня ціна: (20 + 15) / 2 = 17,5

Дугова еластичність: 20/30 + 5/17,5 = 2,33.

Це означає, що в інтервалі між точками С і В еластичність попиту за ціною складає 2,33. Еластичність може бути різною.

Еластичний попит – це попит, при якому абсолютне значення коефіцієнта еластичності більше одиниці |Е| > 1. Це означає, що кожен 1% зміни ціни викликає зміну величини попиту більше, ніж на 1%, споживачі жваво реагують на зміну ціни. При зменшенні ціни доход від продажу товару буде зростати, бо збільшиться кількість покупок, зросте величина попиту.

Нееластичний попит – попит, при якому абсолютне значення коефіцієнта еластичності менше одиниці |Е| < 1. Це ситуація, в якій величина попиту змінюється на менший відсоток, ніж змінилася ціна і загальний доход зменшується по мірі зменшення ціни. Попит може бути абсолютно нееластичним за ціною, тобто ніяк не реагувати на зміни цін, а може бути абсолютно еластичним, тобто бурхливо реагувати на найменші зміни ціни.

Існує одинична еластичність попиту – це ситуація, при якій ціна і величина попиту змінюється на однаковий відсоток, отже загальний доход залишається незмінним; попит, при якому абсолютне значення коефіцієнта еластичності дорівнює одиниці |Е| = 1.

На цінову еластичність попиту впливають такі чинники:

1. Ступінь необхідності блага для споживача. Чим необхідніше благо, тим менш еластичний попит на нього, попит на такі блага, як хліб, цукор, сіль, ліки, електроенергія майже не еластичний за ціною, це добре знають виробники цих товарів.

2. Присутність на ринку товарів-субститутів. Чим їх більше, тим попит на товар еластичніший; попит на рослинне масло “Олейна” буде еластичним за ціною, бо існує багато інших видів рослинного масла.

3. Питома вага цієї покупки в доході споживача. Чим більша вага цього товару в бюджеті споживача, тим більша еластичність попиту і навпаки. Так зростання ціни на паперові серветки на 15% складе 15-20 копійок, це дуже невелика частка бюджету споживача і він може ніяк не реагувати на зміну ціни. Якщо ж на 15% зросте ціна меблів, які він планував придбати, споживач або відмовиться від купівлі, або відкладе її на певний час.

4. Фактор часу. Попит на продукт тим еластичніший, чим більше часу для прийняття рішень. Чому? Люди мають певні уподобання і якщо зросла ціна на товар, який споживачі звикли купувати, їм треба деякий час, щоб побачити перевагу якогось іншого товару.

Відомо, що попит змінюється при зміні доходу. Еластичність попиту відносно доходу є позитивною для нормальних або вищих благ, тобто зростає доход, зростає і попит.

Розрахувати коефіцієнт еластичності за доходом можна за тими ж формулами, за якими розраховується еластичність попиту за ціною, тільки замість ціни треба підставити доход до зміни і доход після зміни.

Існує також перехресна еластичність попиту, тобто еластичність попиту на одне благо при зміні цін інших благ. Найчастіше мова йде про товари-субститути та товари – комплементи. Перехресна еластичність попиту – це відношення відсоткової зміни попиту на даний товар до відсоткової зміни ціни іншого товару. Формула перехресної еластичності попиту має той же вигляд, що і формула еластичності попиту за ціною, різниця в тому, що у чисельнику ми показуємо відсоткову зміну величини попиту на один товар (А) , а у знаменнику – відсоткову зміну ціни якогось іншого товару (В):

E_D = (% dQA) / (% dPB)

Чим вище еластичність попиту блага А відносно ціни блага В, тим більший ступінь субституції цих благ, зміна попиту на благо А і ціна блага В протікає в зворотному напрямку. Для благ субститутів перехресна еластичність попиту позитивна, для благ – комплементів – негативна.