11.2. Інвестиції

11.2.1. Валові та чисті інвестиції

Для того, щоб у майбутньому отримати більшу кількість товарів та послуг, треба сьогодні мати певний запас ресурсів тривалого використання, тобто треба робити інвестиції, капіталовкладення. Існують такі типи інвестицій:

- інвестиції у фізичні (реальні) активи: будівлі, споруди, машини, обладнання та інші матеріальні цінності терміном служби понад один рік;

- інвестиції у грошові активи (“портфельні” інвестиції) : акції, облігації, депозити в банках та інші;

- інвестиції у нематеріальні активи: придбання прав, ліцензій, навчання і таке інше.¹

Ми будемо розглядати інвестиції у фізичні активи: термін “інвестиції” звичайно застосовується для визначення потоку витрат на збільшення або підтримання реального основного капіталу.² Існують і інші визначення інвестицій: інвестиції – це збільшення обсягу функціонуючого в економічній системі капіталу, тобто запропонованої кількості засобів виробництва, створених людьми.³ Треба звернути увагу на те, що інвестиції – це потік витрат, призначених для виробництва благ, а не для особистого споживання. Якщо ви придбали автомобіль для власного користування, це не інвестиції, але якщо ви використовуєте цей автомобіль як таксі, то це вже інвестиція, тому що в такому випадку ваш автомобіль є засіб виробництва, за допомогою якого ви створюєте послугу, яка є благом для пасажирів. Якщо ви придбали на вторинному ринку цінних паперів акції якоїсь фірми, то з вашої точки зору – це інвестиції, але з економічної точки зору – це не інвестиції, бо в суспільстві капітал не збільшився, просто акції перейшли від одного власника до іншого. Чисте інвестування має місце тільки тоді, коли створюється новий реальний капітал.¹

Отже, інвестування – це процес створення або поповнення запасу капіталу. Звично процес інвестування розглядають як приток нового капіталу в поточному році.

Розрізняють валові та чисті інвестиції.

Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестицій в економіку за певний проміжок часу. Він складається з інвестицій, спрямованих на заміщення вибуваючого основного капіталу та чистих інвестицій.² Це визначення можна застосовувати і для характеристики інвестицій окремої фірми. З курсу політекономії вам відомо, що існує таке явище, як фізичний знос основного капіталу. Внаслідок фізичного зносу він вибуває із сфери виробництва і його елементи треба замінити новими. Вартісне відшкодування елементів основного капіталу здійснюється шляхом створення фонду амортизаційних відрахувань. Згадайте також, що капіталістичному товарному виробництву властиве розширене відтворення, а для цього треба збільшувати обсяг і основного, і оборотного капіталу, тобто необхідні чисті інвестиції. Чисті інвестиції або чисті капіталовкладення – це додаток до сукупного основного капіталу, вони дорівнюють валовим інвестиціям за відрахуванням амортизації. ³

Чисті інвестиції = валові інвестиції – амортизація (відшкодування).

Якщо валові інвестиції більші фонду відшкодування зношених елементів основного капіталу, ми маємо позитивні чисті інвестиції, це означає, що і фірма, і суспільство здійснюють розширене відтворення. Якщо валові інвестиції дорівнюють фонду відшкодування, чисті інвестиції дорівнюють нулю, отже здійснюється просте відтворення. Якщо ж валові інвестиції менші фонду відшкодування, спостерігається “проїдання” основного капіталу, відтворення здійснюється в менших розмірах. Причиною такого загрозливого для суспільства явища може бути використання фонду амортизаційних відрахувань не за призначенням: якщо за рахунок цього фонду виплачують заробітну плату або купують інші елементи оборотного капіталу – сировину, оплачують електроенергію, транспортні та інші послуги. Для фірми – це прямий шлях до банкрутства. Якщо вказані процеси будуть спостерігатися на значній кількості фірм, це буде свідчити про кризовий стан економіки даної країни.

Україна вийшла з кризового стану, розроблена “Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004 – 2015 роки”, згідно з якою середньорічні темпи зростання повинні складати 6-7%. Існують певні закономірності, підтверджені світовою і вітчизняною практикою щодо зв’язку між економічним зростанням та інвестиціями: кожний відсоток приросту валового внутрішнього продукту потребує декількох відсотків приросту інвестицій.⁴

Якими джерелами інвестування може користуватися фірма? По-перше, це власні кошти підприємства. До них належать нерозподілений прибуток (прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства) і фонд амортизаційних відрахувань. В Україні частка прибутку в загальному обсязі інвестицій незначна, у 2000 – 2001 роках вона не перевищувала 10%, суттєвого підвищення в подальші роки не відбулось. Що стосується амортизаційних відрахувань, то у розвинених країнах вони забезпечують більше 70% валових інвестицій. В Україні цей показник у 2000 – 2001 роках досягав 90%, але це свідчить лише про невисокий рівень чистих інвестицій.

По-друге, джерелом інвестицій може бути мобілізація позичкових коштів. У світовій практиці довготермінові кредити являють собою вагоме джерело інвестування.

По-третє, джерелом кредитування можуть бути кошти, залучені через емісію цінних паперів. В Україні цей механізм знаходиться в стадії становлення.¹

Тому однією з найважливіших задач уряду є створення сприятливого інвестиційного клімату як для національного, так і для іноземного капіталу.