- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •3. Загальні уявлення про мікро- та макроекономіку
- •4. Рівноважний і нерівноважний аналіз
- •5. Позитивна та нормативна економічна теорія. Інструментарій мікроаналізу
- •6. Методи та інструментарій мікроекономічного аналізу
- •Терміни, поняття, категорії
- •1. Питання про доцільність запровадження штрафів за перевищення гранично допустимих норм забруднення довкілля є:
- •2. Позитивна економічна теорія вивчає:
- •Тема 2. Ринкова система: зміст і структура
- •2.1. Основні питання економічних систем. Крива виробничих можливостей
- •2.2. Визначення поняття “ринок”. Функції ринку. Умови функціонування ринку
- •Функції ринкової інфраструктури:
- •2.3. Види ринків за типами конкуренції
- •2.4. Форми конкуренції
- •2.5. Класифікація ринків
- •50 80 100 Офісні столи
- •Розділ 1. Теорія поведінки споживача
- •Тема 3. Потреби, блага, корисність
- •Визначення вартості товару в різних напрямках економічної думки
- •3.2. Блага та їх класифікація
- •3.3. Потреби та їх класифікація
- •3.4. Корисність. Величина корисності. Загальна і гранична корисність блага
- •Рішення:
- •Тема 4. Попит і пропозиція в механізмі ринку
- •4.1. Закон попиту. Ефект доходу, ефект заміщення. Графічне та алгебраїчне відображення закону попиту
- •4.2. Нецінові детермінанти попиту
- •4.3. Еластичність попиту
- •4. Пропозиція у механізмі ринку
- •4.1 Закон пропозиції. Крива індивідуальної пропозиції
- •4.2. Нецінові детермінанти пропозиції
- •4.3. Еластичність пропозиції
- •4.4. Взаємодія попиту і пропозиції. Поняття рівноваги, надлишку та дефіциту
- •Рішення:
- •Тема 5. Аналіз поведінки споживача
- •5.1. Методологія загального рівноважного аналізу
- •5.2. Стан рівноваги споживача
- •5.3. Кардиналістський та ординалістський підходи у визначенні споживацьких переваг.
- •5.3.1. Вимір корисності
- •5.3.2. Гранична норма субституції.
- •5.4. Бюджетні можливості та обмеження споживача.
- •5.4.1. Бюджетна лінія та її властивості. Точка рівноваги
- •Кількість блага а
- •Контрольні завдання
- •1. Гранична норма заміни товару а товаром в означає:
- •Рішення:
- •Розділ 2. Теорія підприємства: виробництво та витрати
- •Тема 6. Мікроекономічна модель підприємства
- •6.1. Фірма як суб’єкт ринкової економіки.
- •6.1.1. Фірма. Цілі фірми. Умови, які необхідні для функціонування фірми
- •6.1.2. Класифікація фірм за формами власності
- •6.1.3. Фактор часу у функціонуванні фірми
- •6.1.4. Доход фірми: загальний, середній, граничний
- •6.2. Фактори виробництва та їх групування
- •6.3. Сукупний, середній та граничний продукт
- •6.4. Виробнича функція
- •1. Виробнича функція відбиває:
- •2. Ізокванта показує:
- •3. У короткостроковому періоді:
- •5. Таблиця відбиває функціонування фірми, яка знаходиться:
- •6. Гранична продуктивність 36 людино-години становить:
- •7. Середня продуктивність праці 37 людино-годин становить:
- •8. Граничний продукт почне скорочуватись при наймі:
- •9. Граничний продукт шостого робітника:
- •10. Середній продукт досягає максимальної величини, коли зайнято:
- •Тема 7. Витрати виробництва
- •7.1. Альтернативний характер витрат. Явні та неявні витрати
- •7.2. Прибуток фірми
- •7.3. Витрати виробництва у короткому періоді
- •7.4. Витрати в довгостроковому періоді
- •7.5. Рівновага фірми в короткому та довгостроковому періодах
- •7.6. Позитивний та негативний ефект від масштабу
- •Контрольні завдання
- •Тема 8. Ринки досконалої та недосконалої конкуренції
- •8.1. Досконала конкуренція. Фірма на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.1. Принципи поведінки фірми на ринку досконалої конкуренції
- •8.1.2. Переваги та недоліки ринків досконалої конкуренції
- •8.2. Недосконала конкуренція
- •8.2.1. Олігополістична структура ринку
- •8.2.2. Чиста монополія
- •8.2.3. Ринок монополістичної конкуренції
- •Методи нецінової конкуренції
- •Контрольні завдання
- •1. Поняття досконалої конкуренції припускає, що:
- •2. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:
- •9. Фірми на ринку монополістичної конкуренції мають обмежений контроль над цінами через:
- •10. Олігополія – це ринкова структура, де оперує:
- •12. Природна монополія існує, коли товар виробляє фірма, яка:
- •Задача 3.
- •Задача 4.
- •Розділ 4. Ринки факторів виробництва
- •Тема 9. Загальна характеристика факторних ринків
- •9.1. Ринки факторів виробництва та особливості їх функціонування
- •9.2. Попит на ресурси в умовах різних типів ринку
- •Слід зазначити, що основними умовами конкурентного ринку ресурсів є:
- •9.3. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурс
- •9.4. Монопольний похідний попит на ресурси
- •9.5. Галузевий та ринковий попит на ресурси
- •9.6. Пропозиція факторів виробництва
- •9.7. Формування цін на ресурси
- •9.8. Оптимальне співвідношення ресурсів
- •1. Попит на ресурс залежить від:
- •2. Попит на ресурси виросте, якщо:
- •3. Похідний характер попиту на ресурс означає, що:
- •Тема 9.
- •Тема 10. Ринок праці
- •10.1. Ринок праці та його відмінність від інших ринків
- •10.2. Попит і пропозиція на досконало конкурентному ринку праці
- •10.3. Ринок праці з недосконалою конкуренцією
- •10.4. Профспілки. Їх дії на ринку праці
- •10.5. Регулювання та дерегулювання ринку праці
- •Контрольні завдання
- •Тема 11. Ринок капіталу і ринок землі
- •11.1. Капітал як ресурс. Форми капіталу
- •11.2. Інвестиції
- •11.2.1. Валові та чисті інвестиції
- •11.2.2. Ринок капіталу
- •11.2.3. Короткотермінові та довготермінові інвестиції
- •11.3. Ефективність інвестицій. Дисконтування
- •11.4. Пропозиція заощаджень
- •11.5. Ринок землі. Фактори впливу на попит і пропозицію землі
- •Контрольні завдання
- •Розділ 5. Загальна рівновага та ефективність
- •Тема 12. Економічна ефективність та добробут
- •12.1. Часткова та загальна рівновага. Ефект зворотного зв’язку. Закон Вальраса
- •12.2. Рівновага в економіці обміну. Ефективність при обміні. Парето-ефективний розподіл
- •12.3. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •Контрольні завдання
- •Тема 13. Економіка інформації, невизначеності та ризику
- •13.1. Вибір в умовах невизначеності
- •13.2. Ринки з асиметричною інформацією
- •13.3. Спекуляція та її роль в економіці
- •13.4. Ризик інвестиційних рішень
- •Контрольні завдання
- •Рішення:
- •Рекомендована література
9.3. Фактори, що визначають попит та еластичність попиту на ресурс
Фактори, що змінюють попит на ресурс:
1. Зміни у попиті на продукт. Між зміною попиту на ресурс і попитом на продукт, виготовлений з нього, існує пряма залежність. Чим вище попит на продукт, тим більше буде попит і на ресурс, який використовується при виробництві цієї продукції і навпаки.
2. Зміни продуктивності ресурсу. Підвищення продуктивності ресурсу пересуває криву попиту на нього вправо, зменшення продуктивності – вліво.
Підприємство цікавить не лише ціна ресурсів, а й їх продуктивність, тобто віддача, яку можна одержати на вкладену одиницю грошових коштів. Якщо гранична продуктивність спадає повільно, то гранична доходність ресурсу, отже, і попит на ресурс буде знижуватись повільно.
У короткостроковому періоді, коли змінним є лише один ресурс і дія закону спадної віддачі зумовлює падіння продуктивності додаткових одиниць ресурсу, перед фірмою постає проблема визначення оптимальної кількості покупок фактора виробництва з метою максимізації чистої вигоди.
Чиста вигода покупця визначається як різниця між цінністю покупки і видатками на неї. Оскільки згідно з законом спадної граничної корисності кожна додатково придбана одиниця товару має для покупця все меншу цінність, він буде нарощувати чисту вигоду від збільшення кількості покупок доки її приріст не зменшиться до нуля. Загальне правило максимізації вигоди для покупця полягає в тому, що чиста вигода максимізується, коли гранична цінність покупки стає рівною граничним видаткам.
Гранична цінність покупки одиниці ресурсу вимірюється показником граничної доходності ресурсу – це грошовий вираз граничної продуктивності змінного фактора виробництва. Якщо, скажімо, на гривню, вкладену в робочу силу, можна одержати більший приріст продукції, чим на гривню, вкладену в капітал, слід використовувати більше праці і менше капіталу до того часу, поки вкладення в обидва ресурси не будуть в рівній мірі продуктивними.
Цікаво відзначити, що висновки маржиналістської теорії у значній мірі збігаються з відомим положенням К. Маркса про те, що капітал очікує рівновеликої віддачі з кожної своєї одиниці незалежно від того, вкладена вона в верстати, сировину чи робочу силу. Може статися, що декілька комбінацій ресурсів дозволяють мінімізувати витрати в рівній мірі. В такому випадку фірма вибирає із рівновеликих витрат комбінацій ресурсів ту, що забезпечить випуск потрібного обсягу товарів.
Другим важливим критерієм є максимізація прибутку. Для окремо взятого ресурсу справедливо, що прибуток максимізується, коли граничний дохід від фактора виробництва дорівнює ціні цього фактора. Цей же підхід застосовуються і при багатьох використанних факторах: збільшувати застосування кожного ресурсу варто до того часу, поки граничний дохід від фактора не стане рівним його ціні.
Маржиналістська теорія трактує цей висновок таким чином: на конкурентних ринках гранична продуктивність ресурсів лежить в основі пофакторного розподілу доходів у суспільстві. Продаж ресурсів забезпечує його власнику дохід, рівний ціні ресурсу. Остання, в свою чергу, визначається продуктивністю ресурсу і дорівнює граничному доходу від фактора виробництва.
Факторами змін продуктивності ресурсу можуть бути насамперед зміни його власних якісних характеристик (кваліфікації працівників, надійності машин тощо). Крім того, незмінні ресурси можуть забезпечувати більшу продуктивність, за рахунок зміни якості інших ресурсів, у поєднанні з якими вони використовуються.
3. Зміни цін на інші ресурси
Для фірми природно прагнення зменшувати витрати виробництва і купувати найбільш дешеві ресурси. Цьому прагненню сприяє природа самих ресурсів, які, з одного боку, доповнюють один одного і використовуються сумісно (комплементарні ресурси), а з другого боку, можуть у певній мірі заміняти один одного (ресурси-замінники або субститути).
Зміни цін на ресурси-субститути та ресурси-комплементи по-різному впливають на попит. Розглянемо ряд ситуацій та дамо пояснення. Підприємець прагне вибрати таку технологію, яка дозволяє мінімізувати витрати і віддає перевагу, як правило, відносно більш дешевому фактору. Так, при зміні цін на ресурси-замінники одночасно спрацьовують два протилежні ефекти: ефект заміщення та ефект обсягу. Якщо, наприклад, знизилась заробітна плата, то праця стала дешевшою відносно капіталу, для виробництва доцільніше буде збільшувати обсяги залучення праці та зменшувати капітал. Цей феномен одержав назву ефекту заміщення.
Ефект заміщення – зменшує попит на відносно дорожчий ресурс. Він допомагає зрозуміти, чому крива попиту на фактор виробництва єспадною і має від’ємний нахил. З іншого боку, здешевлення праці призведе до зменшення витрат виробника взагалі та зростання обсягів виробництва, що має супроводжуватися зростанням попиту на ресурси в цілому (ефектом обсягу). Ефект обсягу випуску – збільшує попит на обидва ресурса при зниженні ціни одного з них. Фактична зміна попиту на ресурс залежатиме від співвідношення сил, з якими діють ці ефекти. Якщо ефект заміщення перевищує ефект обсягу продукції, то зміни цін та попиту матимуть однакову спрямованість; якщо з більшою силою діє ефект обсягу, то – протилежну.
Якщо змінюються ціни на комплементарні ресурси, то спрацьовує лише ефект обсягу продукції (зменшується ціна на комплементарний ресурс – збільшується попит на нього і на головний ресурс).
Сукупна дія цих ефектів (заміни та обсягу випуску) визначає кінцевий вплив на зміну попиту, напрямок зміщення кривої попиту на ресурс. Можна зробити висновок, що вона зміститься праворуч під впливом таких факторів:
збільшення попиту на продукт, що виробляється за допомогою цього ресурсу;
збільшення продуктивності ресурсу;
зниження ціни на ресурси-субститути (коли ефект обсягу продукції діє сильніше, ніж ефект заміщення);
збільшення цін на ресурси-субститути (ефект заміщення діє сильніше ніж ефект обсягів продукції);
зниження цін на ресурси-комплементи (зміна ціни одного з ресурсів не викликає ефекту заміни, діє лише ефект обсягу випуску).
Чутливість попиту на ресурси залежно від зміни його цінових та нецінових факторів визначається показниками еластичності.
Еластичність попиту на ресурс – реакція попиту на ресурс у відповідь на дію впливаючих на нього факторів, наприклад, ціни.
Цінова еластичність попиту на ресурси залежить від таких факторів:
1. Еластичності попиту на готову продукцію. Чим вона вище, тим більш еластичним буде попит на ресурси, якщо нееластичним стає попит на товар, то і менш еластичним стає попит на ресурс. Оскільки крива граничного продукту в грошовому вимірі залежить від ціни на продукт, еластичність попиту на ресурси буде прямо залежати від еластичності попиту на продукт.
2. Легкість ресурсозаміщення. Чим більше існує близьких ресурсів-субститутів, тим вище еластичність попиту на певний продукт, залежність тут пряма. Чим вище технічна можливість заміни одного ресурсу другим, тим еластичніше буде попит на заміщуваний ресурс (бензин – дизельним пальним; зменшення потреби в бензині – при впровадженні більш досконалої технології).
Відзначимо, що стосовно еластичності заміщення ресурсів „Словарь современной экономической теории Макмиллана” містить визначення: „Якщо еластичність заміщення рівна нулю, то фактори виробництва використовуються в незмінному співвідношенні. Якщо еластичність заміщення більше нуля, то це значить, що відношення капітал-праця реагує на зміну відносних цін на ресурси”.1
Варто зауважити, що особливу роль у процесі заміщення ресурсів відіграє час. Попит на ресурси в довгостроковому періоді більш еластичний, ніж у короткостроковому, так як збільшуються можливості їх заміщення.
3. Темпи падіння граничного продукту. Якщо граничний продукт праці знижується повільними темпами при збільшенні кількості праці, то і крива попиту на ресурс матиме менший нахил та тенденцію до більшої еластичності і навпаки.
4. Частки витрат на ресурс у загальних витратах. Еластичність попиту залежить від питомої ваги певних ресурсів у загальних витратах виробництва готової продукції. Чим більше загальних витрат припадає на ресурс тим вище еластичність попиту на нього. Попит на ресурс буде менш еластичним, коли витрати на ресурс складатимуть лише невелику частину в загальній сумі витрат.