42. Оцінка ефективності капіталовкладень за показниками, які не враховують
Розрахунок точки беззбитковості
Точка беззбитковості характеризує той обсяг реалізації продукції чи послуг, при якому дохід покриває усі витрати діяльності, однак прибуток ще не отримується
де
– постійні витрати, 
– ціна одиниці продукції чи послуг,
– змінна вартість одиниці продукції
чи послуг.
Порівняння абсолютних сум надходжень і витрат по кільком варіантам реалізації інвестиційного проекту
43 Оцінка ефективності капіталовкладень за показниками, які враховують фактору часу.
1.Чистий дисконтований дохід (ЧДД) - це різниця між приведеною до сучасного моменту (тобто до теперішньої вартості) шляхом дисконтування сумою надходжень від реалізації проекту і сумою капіталовкладень та інших дисконтованих витрат, що виникають у ході реалізації проекту за весь період його експлуатації:
де ДПtКд - сума дисконтованого грошового потоку (чистого доходу в теперішній вартості) за весь період експлуатації проекту (або за період допочатку нових вкладень у проект);
ИС + Рп - сума капіталовкладень на реалізацію проекту (варіанта ) та інших витрат, пов'язаних з реалізацією проекту .
2. Індекс доходності (прибутковості), ИД - це співвідношення суми чистої приведеної вартості доходів за період життя проекту (дисконтованого чистого грошового потоку ДДПt) та обсягу капіталовкладень ИС:
;
Індекс доходності (прибутковості) показує відносну доходність (прибутковість) проекту, або дисконтовану вартість чистого грошового потоку (грошових надходжень) від проекту в розрахунку на одну одиницю капіталовкладень.
3. Період окупності (ПО) - співвідношення суми капіталовкладень та середньої річної суми дисконтованого чистого грошового потоку:
,
де ДДПг – середня за рік сума дисконтованого чистого грошового потоку:
.
(9)
Тут t – строк експлуатації об'єкта.
На відміну від показника «строк окупності капіталовкладень»період окупності базується не на прибутку, а на теперішній вартості чистого грошового потоку та дисконтованих капіталовкладеннях.
44 Суть приведення витрат і доходів до єдиного моменту часу
Витрати і доходи, рознесені за часом, приводяться до одного (базового) моменту часу. Базовим моментом часу звичайно є дата початку виробництва продукції чи умовна дата, близька до часу проведення розрахунків ефективності проекту.
Процедура проведення різночасних платежів до базової дати називається дисконтуванням.
Дисконтування – основна процедура фінансових операцій, лежить в основі доходності фінансових ринків. Дисконтування є єдиною методикою, яка порівнює вартість різних об‘єктів у часі. Дисконтування приводить теперішню вартість до майбутньої і навпаки. Дисконтування може проводитися різними методами.
Математичними за допомогою формул та фінансових таблиць. Цей метод використовується, коли потрібна точна оцінка вартості активу. Найпоширеніша формула дисконтування: майбутня вартість активу дорівнює добутку його теперішньої вартості на одиницю плюс ставка дисконтування
FV=PV(1+i)
З іншого боку дисконтування може проводитися наближено, з використанням попереднього досвіду та експертних оцінок. Можна сказати, що, чим надійнішим є актив, чим менше обмежень у його придбанні і обігу, тим формальнішою є процедура дисконтування.
Між цими двома різними підходами існують методи, які поєднують кількісну та якісну оцінки. Якщо порівнювати із загальною кількістю операцій, то нематематичний підхід переважає, проте більша частина коштів обертається на організованих ринках, де рішення приймаються винятково на основі розрахунків.
Дисконтування вимагає прогнозів на майбутнє. У математичному підході вони виражаються у ставці дисконтування. Вона є фундаментальним питанням економічної теорії та практики фінансів і відображає у собі очікування на майбутнє. Це визначення продовжує бути вірним, незважаючи на те, що в економічній теорії відсоткова ставка називається засобом ринкових розрахунків та альтернативною вартістю, а у фінансах – це мірило видатків та доходів. В економічній теорії відсоткові ставки визначають співвідношення між поточним та майбутнім споживанням, коли рівень споживання у майбутньому залежить від поточних інвестицій у товари і послуги.
Фінансисти вважають відсоткову ставку мірилом віддачі від втрати ліквідності через передачу коштів іншим особам, яка завжди пов‘язана з ризиком. Поєднати ці підходи можна узагальненням про те, що втрата ліквідності є доцільною лише тоді, коли вона принесе більший дохід у майбутньому.