33. Як визначається мінімальний рівень ціни.

Для розрахунку мінімального рівня ціни продукції (робіт, послуг) використовуються об'єктивні методи ціноутворення, в основі яких лежить калькуляція ціни. Наприклад, розрахунок ціни на основі:

- змінних витрат на виробництво та реалізацію одиниці продукції (робіт, послуг), які визначають мінімальний, демпінговий рівень цін;

- повних витрат на виробництво та реалізацію продукції (робіт, послуг), які забезпечують беззбитковість діяльності;

- середніх витрат плюс прибуток, рівень якого може встановлюватися, виходячи з вимог державного регулювання рівня рентабельності, або, виходячи з господарської доцільності в отриманні певної маси прибутку.

В будь-якому з випадків, які розглядалися, до складу ціни, крім витрат та прибутку підприємства, включаються також податки та відрахування, встановлені державою.

Крім калькуляційних методів розрахунку рівня цін можуть застосовуватися суб'єктивні методи встановлення цін, які грунтуються на вивченні ринку збуту продукції, досвіду практиків чи знань експертів. Такими методами ціноутворення є:

- визначення ціни з урахуванням суб'єктивно відчутної цінності виробу чи сприйняття цін споживачами;

- встановлення ціни за результатами пробних продаж невеликих партій продукції за різними цінами;

- встановлення свідомо завищеної ціни з наступним її поступовим зниженням до рівня, який створює масовий попит;

- проведення "закритих торгів" (аукціонів) з випадковими учасниками;

- використання інформації про рівень цін на вироби-аналоги;

- запрошення експертів і таке інше.

Оптимальне ціноутворення не може орієнтуватися тільки на ринок або тільки на витрати. Найчастіше необхідно брати до уваги обидва аспекти і використовувати не один, а декілька методів ціноутворення.

Отримана ціна, яка покриває витрати, повинна бути перевірена на її ринкову життєздатність, тобто можливість збуту продукції (товарів) за такою ціною з урахуванням ринкової кон'юнктури. Якщо ця вимога не виконується, необхідно вишукувати резерви зниження собівартості (витрат обігу) або зменшувати норму запланованого прибутку.

34. Фінансові показники ефективності діяльності фірми.

Узагальнювальні показники, що характеризують ефективність діяльності фірми не дивлячись на те, що прибуток є найважливішим економічним показником роботи підприємства, вона не характеризує ефективність його роботи. Для визначення ефективності роботи підприємства необхідно зіставити результати (в данному випадку прибуток) з витратами або ресурсами, які забезпечили ці результати. Одним з найважливіших показників ефективності роботи підприємства є рентабельність, яка в загальному вигляді характеризує прибутковість роботи підприємства. Рентабельність є свого роду синтезом різних якісних і кількісних показників: зростання обсягу виробництва і продуктивності, зниження собівартості і ін.

Розрізняють три показники рентабельності: загальна рентабельність, рентабельність реалізованої продукції, рентабельність капіталу.

Показник рентабельності реалізованої продукції відображає ефективність поточних витрат (на відміну від показника загальної рентабельності, що характеризує ефективність авансованого капіталу) і обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості реалізованої продукції:

Загальна оборотність капіталу може збільшуватися в результаті не тільки прискорення кругообігу майна підприємства (організації), але і відносного зменшення капіталу в аналізованому періоді, зростання цін із-за інфляції.

Існують поняття "Економічний ефект" і "економічна ефективність".

Економічний ефект – це різниця між результатами економічної діяльності і витратами на досягнення цих результатів.

Ефект як кінцевий результат господарської діяльності характеризується різними вартісними і натуральними показниками:

• обсягом виробництва продукції в натуральному і вартісному виразі;

• прибутком (економією) по окремих елементах витрат;

• загальною економією від зниження собівартості за рахунок економії по окремих елементах і так далі

Економічна ефективність – це здатність системи в процесі функціонування справляти економічне враження (потенційна ефективність) і дійсне створення такого ефекту (фактична ефективність).

Ефективність виробництва – це реалізація програми виробництва при мінімальних виробничих витратах і запланованому рівні якості. Це статична, внутрішня ефективність, або, як її часто називають, економічність. Досягненн яефекту і забезпечення його якісного рівня – ефективності виробництва - здійснюється на основі екстенсивних і інтенсивних чинників виробництва.

Ефективність – ступінь реалізації цілей організації при мінімальних, але необхідних витратах. Це відношення результату діяльності до витрат на його досягнення, тобто результат порівнюється з витратами. При цьому результати і витрати можуть бути сопоставленими в різних комбінаціях:

- результат / витрати - результат, отриманий на одиницю витрат;

- витрати / результат - питома величина витрат, що доводиться на одиницю отриманого результату;

- (результат - витрати) / результат - питома величина ефекту, що доводиться на одиницю отримуваних результатів.

Ці співвідношення є базовими при розробці показників ефективності.

На рівні фірми система показниківз агальної економічної ефективності включає:

1) показник використання трудових ресурсів (зростання продуктивності праці, частка приросту продукції за рахунок зростання продуктивності праці, економія живої праці);

2) показник використання основних фондів, оборотних коштів і інвестицій (фондовіддача, оборотність оборотних коштів, питомі капітало вкладення);

3) показник використання матеріальних ресурсів (матеріаломісткість і материалоотдача).