25. Поняття тарифної форми оплати праці

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці. Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

• тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімально встановленої заробітної плати;

• міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники) розробляються міністерством праці України.

Рівень мінімальної ставки на підприємстві не може бути нижче державного, але може перевищувати його при додержанні норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. При цьому такий рівень фіксується в колективному договорі та є підставою для розроблення тарифних ставок і окладів з урахуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт.

Штатний розпис (схема посадових окладів), як правило, застосовується при оплаті праці керівників, фахівців і службовців. Відповідно до статті 96 КЗпП України посадові оклади встановлюються адміністрацією підприємства виходячи з кваліфікацій і посад працівників.

26. Види доплат

Законодавством України з питань оплати праці визначено перелік доплат і надбавок, встановлено розміри та порядок їх застосування (який наведено в додатку 1). До основних видів доплат і надбавок належать:

доплати:

- за умови праці – 12% (за роботу в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці — до 24 % тарифної ставки (посадового окладу);

- за інтенсивність праці;

- за роботу у нічний час – 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час;

- за роботу в понаднормований час (від 50 до 100 % тарифної ставки).

- за керівництво бригадою (10-15%);

- за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі).

надбавки:

- за високі досягнення у праці та виконання особливо важливих і відповідальних робіт керівникам, спеціалістам і службовцям;

- за професійну майстерність або класність робітникам;

- за вчений ступінь.

Застосування доплат і надбавок до тарифних ставок (окладів) працівників, а також їхні розміри обмежуються фінансовими можливостями підприємства, їх економічною і соціальною доцільністю.

27. Зміст постійних та змінних витрат

Усі витрати, що несуть аграрні підприємства в процесі виробництва продукції, мають не однаковий зв’язок з обсягом її виробництва. Залежно від характеру такого зв’язку витрати виробництва поділяють на постійні і змінні.

Постійні витрати – це витрати, обсяг яких не змінюється в залежності від зміни обсягів діяльності, однак в розрахунку на одиницю продукції яи послуг ці витрати є змінними.

Змінні витрати – це витрати, обсяг яких змінюється в залежності від зміни обсягів діяльності. Однак в розрахунках на одиницю продукції чи послуг ці витрати є постійними.