Тест№28. Важливими індикаторами ефективності виробництва враховують такі показники:

1. технічний та технологічний рівень виробництва;

2. якість продукції;

3. організаційний рівень виробництва;

4. продуктивність праці та рівень затрат;

5. аналіз завантаження потужностей виробництва.

Тест№29. Виробничі стратегії, це:

1. стратегічні рішення щодо технологій, виробничих процесів, виробничої системи та шляхів по їх досягненню;

2. стратегії в галузі маркетингу;

3. конкурентні стратегії;

4. можливості зниження витрат;

5. виявлення прихованих ресурсів.

Тест№30. Відомо, що у ринковій економіці виробничі стратегії підпорядковані:

1. фінансовим стратегіям;

2. маркетинговим стратегіям;

3. конкурентним стратегіям;

4. кадровим стратегіям;

5. стратегіям зниження виробничих витрат.

Завдання для самостійної роботи.

Реструктуризація за будь-яких умов потребує значної аналітичної роботи по вивченню законодавства, міських, регіональних та зарубіжних ринків, стратегічних аспектів розвитку і виходу новоутворених підприємств на ці ринки, можливостей залучення інвестицій, зокрема зарубіжних, збільшення обсягів випуску і збуту конкурентноспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Відповідні розробки, як свідчить досвід, підприємство власними силами виконати на високому рівні, як правило, не в змозі.

Тому, щоб стати кваліфікованим фахівцем, студент повинен отримати необхідні знання і практичні навички в комплексному реформуванні підприємств, покращені їхньої діяльності та забезпеченні їх динамічного розвитку.

Одною із форм навчання є самостійна робота студента, що дозволяє студенту розширити знання та набути практичних навичок.

Тема1.Стратегія реформування та організаційне забезпечення стратегічного управління.

1. Поняття та основні характеристики стратегічної позиції підприємства;

2. Організаційні структури у системі стратегічного планування;

3. Виділення стратегічних зон господарювання;

4. Методи оцінки привабливості стратегічних зон господарювання.

Запитання для самоконтролю:

1. Що таке місія організації, та чим визначається її зміст?

2. Охарактеризуйте основні відмінності та особливості концепції СЗГ.

3. Що є основною метою визначення стратегічної позиції підприємства?

4. На базі яких критеріїв визначається стратегічна позиція?

5. Які фактори та умови оказують найбільш суттєвий вплив на перспективи росту СЗГ?

6. Які параметри використовуються для характеристики СЗГ?

7. На яких принципах будується оцінка привабливості СЗГ при використанні метода “МАК-Кинзи”?

Рекомендована література.

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб.: Питер, 1999.

2. Ансофф И. Стратегическое управление. – М.: Экономика, 1989.

3. Володькина М.В. Стратегический менеджмент. – К.: “Знания - Прес”, 2002.

4. Мазур И.И., Шаниро В.Д. и др. Реструктуризация предприятий и компаний. – М.: Высшая школа, 2000.

5. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. – К.: КНЕУ, 1999.

Тема2. Основні етапи та напрями реструктуризації.

1. Номенклатура робіт з реструктуризації;

2. Дослідження ринку та організація маркетингу;

3. Оцінка витрат та ефективності;

4. Роль персоналу при проведенні перетворювань.

Запитання для самоконтролю:

1. Які можливі наслідки проведення або непроведення реструктуризації у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі?

2. Які цілі наслідує створення маркетингу?

3. Які завдання вирішує дослідження ринку?

4. Які заходи спрямовані на скорочення витрат при проведенні робіт з реструктуризації?

5. Навіщо формувати команду проекту?

6. Які основні напрями реструктуризації?

7. Чому не можливо зробити типовий план реструктуризації?

Рекомендована література:

1. Афонін А.С., Нестерчук В.П. Технологія реструктуризації підприємства. – К.: ЄУФІМБ, 2000.

2. Белошапка В.А., Загорий Г.В. Стратегическое управление: Принципы и международная практика. – К.: Абсолют-В, 1998.

3. Мазур И.И., Шаниро В.Д. и др. Реструктуризация предприятий и компаний. – М.: Высшая школа, 2000.

4. Шершньова З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління. – К.: КНЕУ, 1999.