Тема6.Сучасні методи реструктуризації.

1. Місто та час використання сучасних методів реструктуризації.

2. Реінжинірінг бізнес процесів.

3. АВС – методологія.

4. Методи “точно в строк”.

5. Управління знаннями.

Питання для поточної перевірки знань.

1. Що таке реінжинірінг бізнес процесів?

2. Коли є необхідність застосування реінжинірінгу?

3. Які питання дозволяє вирішувати метод АВС?

4. Які умови діють при впровадженні системи “точно в строк”?

5. Яку роль у підвищенні ефективності діяльності підприємства грає система управління знаннями?

6. Чому реінжинірінг звуть революцією в менеджменті?

Рекомендована література.

1. Бурков В.Н., Новиков Д.А. Модели и механизмы систем в управлении качеством. – М.: 1998.

2. Грязнова А.Г. Антикризисный менеджмент. - М.: ЭКМОС, 1999.

3. Мазур И.И., Шаниро В.Д. Реструктуризация предприятий и компаний. – М.: Высшая школа, 2000.

4. Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: Реинжиниринг организаций и информационные технологии. – М.: Финансы и статистика, 1997.

Ситуаційні задачі.

1. За допомогою метода “реінжинірінг бізнес процесів” вирішити наступну проблему :

1. Населення міста втрачає багато часу в чергах комунальних підприємств міста з питаннями перерахунку платежів.

2. Населення міста втрачає багато часу в вирішенні питань оформлення державних субсидій з комунальних платежів.

2. За допомогою метода “точно в строк” вирішити наступну проблему:

1. Середньорічна вартість матеріально-виробничих запасів на підприємстві складає 80% товарного випуску, що потребує складських приміщень 400м². Вартість утримання 1м² складу дорівнює за рік 175грн. Менеджер вніс пропозицію:

• запаси товарно-матеріальних цінностей довести до 10денного рівня потреби, при умові що річна потреба складає 2640 тис.грн.

• лишки складських приміщень здати в оренду, вартість 1м² орендної площі коштує за рік 35грн.

Скільки коштів збереже пропозиція менеджера?

2. Складальник отримує вироби для наступної зборки, серед яких 30% браковані і потребують доопрацювання. Середньомісячна зарплатня зборщика дорівнює 350грн., з якої 30% це доплата за доопрацювання бракованих виробів. На відсортування робітник втрачає 20% робочого часу. На дільниці працює 3 складальника. Знайдіть рішення.

Тема7.Технологія реструктуризації підприємства.

1. Приблизна програма реформи підприємства.

2. Принципи реструктуризації.

3. Етапи виконання робіт.

4. Формування стратегії і тактики розвитку.

Рекомендована література.

1. Афонін А.С., Нестерчук В.П. Технологія реструктуризації підприємства. – К.: ЄУФІМБ, 2000.

2. Мазур И.И., Шаниро В.Д. и др. Реструктуризация предприятия и компаний. – М.: Высшая школа, 2000.

3. Шершньова З.Е., Оборська С.В. Стратегічне управління. - К.: КНЕУ, 1999.

Тести для перевірки знань:

Тест№1. Розрізняють такі основні форми реструктуризації:

1. реструктуризація виробництва;

2. приватизація;

3. реструктуризація активів;

4. фінансова реструктуризація.

Тест№2. Основний зміст реструктуризації полягає ось у чому:

1. у повній або частковій зміні власника статутного фонду юридичної особи;

2. перереєстрації підприємства;

3. зміни організаційно-правової форми організації бізнесу;

4. зміни розміру статутного фонду;

5. зміни складу засновників.

Тест№3. До факторів, що впливають на рівень стану зовнішнього середовища, можна віднести такі:

1. нестійке ринкове середовище;

2. інтенсивність конкуренції;

3. технологічні можливості;

4. переваги споживачів;

5. тиснення з боку уряду.

Тест№4. До заходів у рамках фінансової реструктуризації можна віднести такі:

1. реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

2. злиття підприємств;

3. ліквідація підприємства;

4. збільшення статутного фонду;

5. заморожування інвестиційних вкладень.

Тест№5. З метою реструктуризації виробництва можуть здійснюватися такі заходи:

1. зміна керівництва підприємства;

2. впровадження нових прогресивних форм і методів управління;

3. диверсифікація асортименту продукції;

4. списання заборгованості;

5. підвищення ефективності маркетингу.

Тест№6. До головних факторів, що зумовлюють стратегічну кризу на підприємстві, слід віднести такі:

1. дефіцити в організаційній структурі;

2. незадовільна структура капіталу;

3. зайві виробничі потужності;

4. незадовільна робота з кредиторами;

5. низький рівень контролю якості.

Тест№7. Головні завдання стратегічного планування:

1. визначення стратегічних напрямів діяльності підприємства;

2. бюджетування;

3. розробка дерева цілей;

4. аналіз відхилень;

5. визначення горизонтів планування.

Тест№8. Основні показники ліквідності та платоспроможності підприємства:

1. коефіцієнт покриття;

2. рентабельність продажу;

3. оборотність оборотних засобів;

4. коефіцієнт абсолютної ліквідності;

5. коефіцієнт фінансового лівериджу.

Тест№9. Правило вертикальної структури балансу вимагає:

1. щоб відношення власного капіталу до позичкового дорівнювало 1:1;

2. щоб коефіцієнт заборгованості не перевищував 100%;

3. щоб структура капіталу та структура активів були узгоджені між собою;

4. дотримання певного співвідношення між власним та позичковим капіталом підприємства, що залежить від галузевих та інших умов діяльності останнього;

5. розрахунку двох показників: коефіцієнта фінансової незалежності та показника фінансового лівериджу.

Тест№10. До найважливіших функцій факторингу належать:

1. кредитування;

2. управління вихідними грошовими потоками;

3. управління кредиторською заборгованістю;

4. покриття ризику;

5. передача управління дебіторською заборгованістю.

Тест№11. До вхідних грошових потоків підприємства можна віднести:

1. виручку від реалізації основної продукції;

2. амортизаційні відрахування;

3. кошти, залучені в результаті емісії корпоративних прав;

4. прибуток від основної діяльності;

5. кошти, залучені на умовах позики.

Тест№12. Приховані резерви:

1. відбиваються у статті балансу “додатковий капітал”;

2. це частина капіталу підприємства, яка жодним чином не відбита в його балансі;

3. являють собою різницю між балансовою вартістю окремих майнових об’єктів підприємства та їх реальною (вищою) вартістю;

4. дорівнюють санаційному прибутку;

5. можуть мобілізуватися в результаті індексації балансової вартості майнових об’єктів.

Тест№13. Фінансова санація включає в себе:

1. рефінансування дебіторської заборгованості;

2. призначення тимчасової адміністрації;

3. реалізацію соціального плану;

4. реструктуризацію заборгованості;

5. технічне переобладнання виробництва.

Тест№14. Санація підприємства.

1. надання підприємству зовнішньої фінансової допомоги;

2. задоволення вимог кредиторів та виконання зобов’язань перед бюджетом;

3. сукупність усіх заходів, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення;

4. те саме, що й реструктуризація;

5. система заходів фінансового характеру.

Тест№15. Збільшення суми грошових активів за рахунок внутрішніх фінансових джерел можна досягти:

1. ліквідацією портфеля короткострокових фінансових вкладень;

2. рефінансуванням дебіторської заборгованості;

3. продажем частини основних фондів чи окремих структурних підрозділів підприємства;

4. зниженням собівартості продукції.

Тест№16. Розрізняють такі основні групи факторів, що впливають на зміну собівартості продукції:

1. зміна обсягів виробництва;

2. зміна цін на готову продукцію;

3. зміна структури (номенклатури та асортименту) продукції;

4. зміна ставок податку на додану вартість;

5. зміна організації виробництва та умов праці;

Тест№17. Зміна організації виробництва та умов праці виявляється в економії витрат за такими основними напрямками:

1. спеціалізація та кооперування виробництва;

2. зміни в організації та обслуговуванні виробництва та праці;

3. зміни в організації управління виробництвом;

4. зміни в умовах матеріально-технічного забезпечення;

5. усунення зайвих витрат та збитків.

Тест№18. Необхідність перереєстрації підприємства постає в тому разі, коли реструктуризація підприємства спричинюється до змін:

1. організаційно-правової форми;

2. місцезнаходження підприємства;

3. форми власності;

4. розмірів статутного фонду;

5. назви юридичної особи.

Тест№19. Які з наведених висловлювань правильні:

1. з приростом заборгованості зростає рентабельність власного капіталу, якщо проценти за кредит менші від рентабельності сукупного капіталу;

2. якщо рентабельність активів дорівнює процентам за кредит, то останні дорівнюють рентабельності власного капіталу;

3. рентабельність власного капіталу зростає зі зростанням коефіцієнта заборгованості, якщо проценти за кредит перевищують рентабельність власного капіталу.

4. у разі від’ємного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде від’ємною;

5. у разі додатного значення показника рентабельності активів рентабельність власного капіталу завжди буде додатною.

Тест№20. У разі реорганізації боржника злиттям або приєднанням його до іншого, стійкішого підприємства:

1. бухгалтерські баланси обох підприємств консолідуються;

2. заборгованість підприємства-боржника покривається комісійними власниками його корпоративних прав;

3. підприємство боржник виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус;

4. борги боржника визначаються безнадійними;

5. усі майнові права та обов’язки обох підприємств переходять до юридичної особи, яка виникла в результаті злиття (приєднання).

Тест№21. Вимоги щодо умов переведення боргу в разі реорганізації підприємства такі:

1. боржник може перевести свій борг на іншу особу лише за згодою кредитора;

2. перевести борг на іншу особу припустимо й без згоди кредитора;

3. новий боржник вправі висувати проти вимоги кредитора всі заперечення, засновані на відносинах між кредитором і первісним боржником;

4. порука і встановлена третьою особою застава припиняються з переведенням боргу, якщо поручитель або заставодавець не виявив згоди відповідати за нового боржника;

5. відступлення вимоги та переведення боргу, що грунтуються на угоді, укладеній у письмовій формі, мають бути надані у простій письмовій формі.

Тест№22. Які з наведених далі висловлювань правильні:

1. у разі злиття всі майнові права та обов’язки юридичних осіб концентруються на балансі одного новоствореного підприємства;

2. коли відбувається приєднання, майно обох підприємств концентрується на балансі підприємства, яке на момент прийняття рішення про приєднання вже функціонує;

3. при злитті баланси обох підприємств консолідуються без створення нової юридичної особи;

4. приєднання обов’язково передбачає створення нової юридичної особи;

5. при приєднанні підприємство правонаступник може змінювати форму організації бізнесу(перетворення).

Тест№23. Реорганізація виокремленням характеризується такими особливостями:

1. частина активів і пасивів підприємства, що реорганізується, передається правонаступнику або кільком правонаступникам, котрі створюються внаслідок реорганізації;

2. підприємство, що реорганізується, продовжує свою фінансово господарську діяльність;

3. підприємство, що реорганізується, не втрачає статусу юридичної особи, а лише вносить зміни до установчих документів згідно з чинним законодавством;

4. підприємство, що реорганізується, продовжує свою господарську діяльність, не втрачає юридичний статус;

5. реорганізоване підприємство має перереєструватися.

Тест№24. Які з наведених висловлювань правильні:

1. у передавальному балансі відображається частка майна, вимог та зобов’язань, яка передається підприємством, утвореним в результаті реорганізації;

2. розподільний баланс – це баланс підприємства, що реорганізується, на день припинення його діяльності, в якому окремими стовпцями відображені активи та пасиви, розподілені між ним і підприємствами-правонаступниками;

3. передавальний баланс – це баланс підприємства, яке підлягає поділу на день припинення його діяльності;

4. базою для визначення пропорцій обміну під час реорганізації може бути біржовий курс акцій.

Тест№25. Першочерговими завданнями при формуванні загальної структурної схеми управління підприємством такі:

1. визначення цілей виробничо-господарської системи та проблем, що потребують вирішення;

2. розробку процедур виконання управлінських робіт у підрозділах, у т.ч. із застосуванням обчислювальної техніки;

3. розробка порядку взаємодії підрозділів при виконанні спільних робіт;

4. розрахунки витрат на управління й показників ефективності апарату управління в умовах проектуємої організаційної структури;

5. регламентацію відповідальності за виконання робіт.

Тест№26. Реструктуризація на основі розподілу крупної компанії на кількість малих не є універсальним прийомом, вона прийнятна тільки для підприємств, що:

1. мають відносно не розвинуту систему внутрішніх технологічних зв’язків;

2. мають надмірну замкнутість структурних підрозділів на перших керівників;

3. мають оргструктуру із нечіткими і пересічними діапазонами відповідальності;

4. знаходяться у кризовому становищі;

5. надлишок персоналу.

Тест№27. Створення центрів відповідальності, це:

1. реструктуризація на основі поділу великого підприємства на малі підприємства; юридичні особи;

2. реорганізація системи управління персоналом;

3. упорядкування функцій підрозділів;

4. зміна організаційної структури;

5. підвищення керованості та гнучкості організації.