20.Цінова еластичність попиту.

Важливу роль у вивченні можливих реакцій економічних суб”єктів на зміну ціни відіграє поняття еластичності. Еластичність – це чутливість однієї економічної змінної до зміни іншої економічної змінної, її здатність реагувати на цю зміну. Еластичність попиту відносно ціни (цінова еластичність) показує, наскільки змінюється обсяг попиту залежно від зміни ціни. При зміні еластичності попиту практичне значення мають не абсолютні величини, а відносні. Тому

де ЕDP – цінова еластичність попиту; Q – зміна обсягу попиту; Р – зміна ціни.

Я кщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту більшу, ніж 1%, - маємо еластичний попит, ЕDP1 Якщо зміна ціни на 1% призводить до зміни в обсязі попиту меншої, , ніж 1%, - маємо нееластичний попит, ЕDP1. Попит одинично-еластичний, коли ЕDP1 (це означає, що попит зростає (спадає) відповідно до зміни ціни).Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто ЕDP0), тоді ми маємо абсолютно нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала змінна ціни викликає нескінченне розширення попиту (тобто ЕDP), тоді ми маємо досконало еластичний попит. Точкова ел-ть характеризує відносну зміну попиту при нескінченно малій зміні ціни. Дугова ел-ть –ел-ть між двома точками і визначаёться як середня ел-ть за формулою центральної точки.

Формула центральної точки цінової ел-ті

Фактори цінової еластичності :

-Важливість товару для споживача (предмети розкошу- ел., хліб – неел.)

-Рівень замінюваності товару (чим більше субститутів – тим більша ел. попиту)

-Питома вага товару в доході споживача (чим більша – тим ел-ше)

Фактор часу (попит на товар біль еластичний в довгостроковому періоді)

21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.

Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом E_I характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. E_I показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1%. Коефіцієнт еластичноcті попиту за доходом E_I обчислюється за формулою:

Якщо E_I>0, товар вважається “повноцінним”. Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0<E_I<1) та предмети розкоші (E_I>1). Якщо E_I<0 - товар неповноцінний, якщо E_I=0 – товар нейтральний.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (X) на зміну ціни іншого товару (Y). E_XY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар X за зміни ціни товару Y на 1%. Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (E_XY) обчислюється за формулою:

Для незалежних товарів E_XY=0, для замінників, E_XY>0, для взаємодоповнюючих товарів E_XY<0.

22.Під-во як суб’єкт ринку та виробничо-ринкова сис-ма.

МЕ розглядає під-во, як цілісний об’єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову прод-цію, як один із найважливіших різновидів мікросистем.

Під-во є ринково-виробничою сис-мою. Воно водночас виступає в ролі споживача і факторів вир-ва і виробника прод-ції та її продавця.

Б-я сис-ма має вхід, процесор та вихід.

На вході під-ва прості елементи процесу вир-ва, тобто засоби праці, предмети праці, роб. сила, енергія, інф-ція ощо.

Процесор- це трансформація факторів вир-ва у гот. прод-цію, а саме виробничий процес.

Вихід- це кінцеві рез-ти вир-ва, тобто товари або послуги у грошовому чи натуральному вимірі, вироблені під-вом за певний проміжок часу, з викор-ям необхідних для цього ресурсів.

Ресурси(актори вир-ва)- це блага, які потрібно придбати під-ву для забезпечення випуску інших благ, тобто гот. прод-ції.

Розрізняють такі фактори вир-ва:

-праця-розумові і фізичні витрати, що здійснюються людьми в процесі вир-ва.

-капітал-засоби вир-ва (споруди, будівлі, устаткування,товарно-мат. цінності).

- природні ресурси-це все те, що може бути викор. у вир-ві в натуральному стані.

- підприємницький хист.

На під-ві можуть змінюватися обсяги вир-ва протягом певного періоду часу:

1)миттєвого періода вир-ва, протягом якого жоден фактор не може бути знижений.

2)короткострокового- тобто періода у виробничій дія-сті під-ва, протягом якого один із факторів розглядають як змінний, а інші-постійні.

3)довгострокового періоду у дія-сті під-ва, який достатній для зміни обсягу викор-ня всіх без винятку факторів вир-ва, потрібних для випуску прод-ції.

За кіл-стю найменувань прод-ції під-ва поділяють на:

-малопродуктові

-багатопродуктові.

В МЕ виходять з припущення, що під-во випускає лише один вид прод-ції.

23.Під-во як центр прийняття рішень.

Під-во володіє суверенітетом у прийняті рішень щодо своєї дія-сті.

Гіпотеза про раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин означає, що фірма прагне приймати такі рішення, які б дозволяли їй за умов обмеженості ресурсів максимізувати прибуток. Тобто осн. метою дія-сті під-ва є максимізація прибутку. Досягнення цієї мети вимагає здійснення вибору:

- що виробляти

- яким чином виробляти

- для кого призначаються рез-ти вир-ва.

Виробничі відносини на мікрорівні-це передусім технологічні відносини.

Технологія-це сукупність знань про тех..засоби здійснення виробничого процесу, про те як сполучати різні фактори вир-ва для забезпечення випуску певного блага.

Однією з головних умов отримання максим.прибутку є ефективність вир-ва.

Слід розріняти технологічну та економічну ефективність вир-ва.