- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
Якщо поєднати пропозицію конкурентної фірми з її кривою попиту, стає можливим визначення рівноважного обсягу вир-ва товару, який виробляє фірма. У процесі свого функціонування конкурентна фірма має прийняти рішення: 1. здійснювати виробничу діяль-ть чи ні? 2. якщо здійснювати, то скільки продукції виробляти й продавати? 1. Фірма буде здійснювати вир-во, якщо ринкова ціна буде = ціні Р0, що відповідає точці припинення операцій. 2. Фірма має вирішити, який обсяг продукції вона має виробляти.
Фірма, яка в своїй діяль-ті додержується правила раціональної поведінки, буде розширювати випуск продукції до точки Е, в якій її граничні витрати МС будуть = граничному доходу. Для конкурентної фірми стан, в якому кіль-ть товарів та послуг, що нею виробляються, визначається р-ням: P=MC=MR і цей стан наз.рівноважним. виходячи з того, що в умовах досконалої конкуренції MR=P, тоді стан рівноваги може бути також визначений р-ням: Р=МС, де МС – сукупні витрати. Т.ч., в короткостроковому періоді фірма досягає рівноваги, коли: P=MR=MC. Мета конкурентної фірми – максимізація прибутку, а прибуток – це різниця між сукупним доходом і сукупними витратами. Фірма прагне максимізувати прибуток, намагаючись максимізувати різницю між валовим доходом і валовими витратами. Для конкурентної фірми валовий дохід = ціні проданого товару, помноженій на обсяг продажу: TR=P*Q. Т.як конкурентна фірма – це фірма, що приймає ціну, а не встановлює її, то ціна знаходиться поза впливом конкурентної фірми. Тому, конкурентна фірма може вплинути на величину валового доходу тільки змінюючи обсяг продажу. Основними варіантами конкурентної фірми в короткостроковому періоді є: 1. конкурентна фірма, що отримує прибуток, 2. конкурентна фірма в стані самоокупності, 3. конкурентна фірма, що несе збитки, 4. конкурентна фірма, що мінімізує збитки, 5. конкурентна фірма, що припиняє вир-во.
38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
Досконало конкурентна фірма виробляє прод-цію в довгостроковому інтервалі, тільки у такому випадку, коли ціна Р буде не нижчою, ніж довгострокові середні витрати. P=LAC
Довгостроковий період – це період достатній для входу нових фірм у галузь або виходу з галузі. В довгостроковому періоді всі види витрат розглядаються як змінні витрати. В цьому періоді фірми можуть як змінювати, тобто зменшувати або збільшувати масштаб вир-ва. В галузь можуть ввійти нові фірми, а також частина їх може покинути галузь.
Конкурентна фірма знаходиться в стані довгострокової рівноваги, коли при рівноважному обсязі випуску прод-ції ціна Р дорівнює граничним витратам МС, а також середнім сукупним витратам АТС:Р=МС=АТС. Коли це відбувається фірма також досягає виробничої ефективності.
Крива пропозиції конкурентної фірми в довгостроковому періоді-це крива, що показує обсяг випуску прод-уії, який фірма буде виробляти при кожному значені ціни, щоб досягти максимального прибутку на довгострокових інтервалах.
Досконала конкуренція обумовлює ефективний розподіл ресурсів. Ресурси розподілені ефективно в тому разі, коли жоден з суб’єктів не має можливості покращити ек. стан без погіршення ек. стану інших суб’єктів.
Граничні умови ефективності вир-ва б-я блага МВ=МС, де МВ-гранична корисність споживача, МС-гран. витрати вир-ва.
Рівноважна ціна на досконало конкурентному ринку дорівнює з одного боку цінності для споживача кожної додаткової одиниці блага, а з іншої-витратами вир-ва цієї додаткової одиниці блага.
В досконало конкурентній економіці дії виробників, що прагнуть прибутку, приведуть до такого розподілу ресурсів, який максимізує задоволення потреб споживача.