- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
Як відомо з ЕТ, монополія –це ринкова стр-ра, що прямо протилежна досконалій конкуренції. Монополія виникає, коли за певних причин на ринку товару функціонує єдиний виробник-монополіст, який в змозі задовольнити загальний попит платоспроможних споживачів даного товару.
Монопольна фірма-це фірма, яка продає свою прод-цію на монопольному ринку.
Умовами функціонування монопольного ринку є:
- на ньому функціонує 1 виробник, який продає однорідну прод-цію, що не має близьких замінників багатьом покупцям
- частка випуску монопольного ринку відповідає ринковій пропозиції
-в умовах «чистої» монополії, поняття фірма і галузь співпадають
- монопольний ринок виникає там, де існують бар’єри для входження в галузь
- вільний вхід на ринок та вихід з нього відсутні.
Осн. різновиди монополії: чиста монополія; природна монополія; проста монополія; монополія, що застосовує цінову дискримінацію; закрита монополія; відкрита монополія; монопсонія; адміністративна монополія.
Монопольна фірма-це фірма, що встановлює ціну на свою прод-цію.
Крива ринкового попиту Д-є кривою середнього доходу монополіста. Граничний доход монопольної фірми MR<P.
Якщо в умовах досконалої конкуренції P=MR, то в умовах монополізованого ринку P>MR.
Внаслідок того, що монополія може маніпулювати обсягом вир-ва та ціною прод-ції для неї не існує певної кривої пропозиції.
Взаємозв’язок попиту, сукупного доходу і граничного доходу в умовах простої монополії показано на рис.
40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
Мета діяль-ті моноп.фірми в коротк.періоді – максимізація прибутку. Умови, за яких фірма максимізує прибуток: 1. монопольна фірма максимізує прибуток, виробляючи такий обсяг випуску продукції, при якому граничні витрати=граничному доходу: MC=MR. 2. фірма, яка максимізує прибуток, досягає рівноваги. Ціна й обсяг випуску, при яких фірма максимізує прибуток, назив.рівноважними. 3. ціна, яку монопольна фірма встановлює на свою продукцію, визначається висотою кривої попиту в точці випуску, що дає максимум прибутку. Показниками монопольної влади є індекс Лернера (він розглядає високий прибуток як ознаку монополії): Il=(Pm-MC)/Pm. Діапазон індексу: 0;1. чим вище він, тим більш монопольна влада. 2-й індекс-Герфіндаля (вимірює концентрацію ринку, оцінюючи ринкову частку продажу фірми у % і сумуючи ці частки, піднесені до квадрата): Ih=S12+S22+…+Sn2, де S-питома вага випуску фірми.
Монополія, яка максимізує прибуток у довгостроковому періоді, збільшує обсяг вир-ва до тих пір, доки не буде випускати таку кіль-ть товару, при якій би досягалась рівність граничного доходу і довгострокових граничних витрат.MR=LMC. Утримання моноп.позиції фірмою протягом тривалого періоду можливе тому, що вільний вхід на ринок відсутній. Це запобігає падінню монопольного екон.прибутку. якщо монопольна фірма прибуткова, вона може сподіватися на прибутки як у короткос.так і в довгос.періодах. ціни на моноп.ринку вищі, ніж вони могли б бути в умовах доскон.конкуренції. Попит на більшу частину у довгос.періоді має більшу елас-ть, ніж у короткос. Тому ціна, яка забезпечує максимізацію прибутку на довгос.інтервалі, може бути нижчою, ніж та, нщо максимізує прибуток на короткос. Ця стратегія отримала назву “лімітуюче ціноутворення”. Це таке ціноутворення, при якому відкрита монополія встановлює ціну, меншу за ту, яка б давала можливість отримувати короткос.максимізацію прибутку. Мета такого ціноутворення – зменшити ймовірність появи конкурентів на ринку. В довгос.періоді має місце цінова дискримінація. Це форма ціноутворення, при якому монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно від умов продажу, причому різниця в цінах не обумовлена різницею в витратах. Умови цінової дискримінації: фірма повинна мати сильну монопольну владу; можливість перепродажу товару має бути виключена; потенційно сегментовані ринки мають відрізнятися за еластичністю попиту. Цінова дискримінація – широко розповсюджене явище як на монопольних, так і на олігопольних ринках. Якщо монополія встановлює різну ціну кожному покупцеві, то вона здійснює досконалу цінову дискримінацію, або впроваджує ідеальну диверсифікацію цін. Диверсифікація буває 3-х типів, визначення яких залежить від: обсягу споживання, доходів покупців, категорії товару.