- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет, концептуальні основи і методологія мікроек-ки.
- •3 Мета, завдання і зміст дисципліни.
- •4. Корисність в ет і проблема її виміру.
- •6.Оптимізація споживання за умови множинності споживчих благ.
- •7. Рівновага споживача з кординаліських позицій. Другий з-н Госсена.
- •8.Вибір споживача з ординалістських позицій.
- •9.Криві байдужості, їх властивості.
- •10.Криві байдужості як спеціальний інструментарій мікроекономічного аналізу.
- •11.Гранична норма заміни благ: сутність і методика обчислень.
- •12.Бюджетна лінія.
- •13.Оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору.
- •14.Реакція споживача на зміну його доходу.
- •15. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •16.Ефект заміщення та ефект доходу.
- •17.Надлишок споживача.
- •18. Попит і закон попиту.
- •20.Цінова еластичність попиту.
- •21.Еластичність попиту за доходом та перехресна еластичність попиту.
- •24.Найважливіші параметри під-ва як мікроекономічної моделі.
- •25.Частинна варіація факторів вир-ва.
- •26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
- •28.Оптимум виробника та ізоквантна варіація факторів вир-ва.
- •29.Витрати вир-ва в короткостроковому періоді.
- •30.Витрати на довгострокових інтервалах.
- •31.Пропозиція і з-н пропозиції.
- •32.Аналіз змін у пропозиції та в обсязі пропозиції.
- •33.Еластичність пропозиції.
- •34.Перехресна еластичність пропозиції.
- •35.Модель ринку досконалої конкуренції та її хар-ка.
- •36.Взаємодія попиту і пропозиції.
- •37.Рівновага під-ва та галузі у короткостроковому періоді.
- •38.Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •39.Модель «чистої» монополії та її хар-ка.
- •40.Монопольний ринок в короткостроковому та довгостроковому періодах.
- •41.Особливості функціонування реальних монополізованих ринків.
- •42.Основні ознаки олігополії.
- •43.Теоретичні моделі олігополії.
- •44.Особливості організації олігополістичного ринку.
- •45.Ефективність олігополії.
- •46.Ознаки і поширення монополістичної конкуренції.
- •47.Модель поведінки під-ва-монополістичного конкурента.
- •48.Нецінова конкуренція.
- •49.Кфективність монополістичної конкуренції.
- •50.Похідний попит.
- •51.Похідний попит за досконалої конкуренції на ринку товару.
- •52.Монопольний похідний попит.
- •53.Похідний попит та принцип оплати факторів.
- •54. Загальна характеристика ринку факторів вир-ва.
- •56. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •57. Ринок праці з недосконалою конкуренцією.
- •61.Поняття ринкової рівноваги.
- •62.Рівновага обміну.
- •63.Ефективність у виробничій сфері.
- •64.Загальна рівновага та економіка добробуту.
- •66.Інстуціанальна природа суч. Фірми.
- •67.Позаринкові зовнішні ефекти.
- •68.Громадські блага.
26.Ізоквантна варіація факторів вир-ва.
Вир. функція - залежність між кількістю факторів, що використовуються і максимальним випуском продукції.
Найбільш поширеними є вир. ф-ції з двома змінними рес.: працею (Ч) та капіталом (К). Серед них широке практичне використання знайшла степенева вир. функція виду: Кп=А*Кa*Чb, де А, a, b - константи; К і Ч- витрати кап. і праці
Графічно вир. функцію двох змінних параметрів (праця, капітал) подають у вигляді ізоквант.
Ізокванта - це лінія, що хар-є однаковий випуск продукції за різного співвідношення використання вир. ресурсів.
Кожна точка ізокванти відображає такі комбінації ресурсів (K, Ч), які дають змогу отримати однаковий обсяг вир-ва прод. Чим більша кіль-ть використ. ресурсів, тим більший обсяг вир-ва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.
Сук-ть ізоквант однієї вир. ф-ції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску прод-ції, називається картою ізоквант.
Властивості ізоквант: випукла до початку координат; чим далі від т.О (0;0), тим більше обсяг в-ва; ізокванти не перехрещуються між собою, бо хар-ть різну кількість продукту; можна замінювати один фактор на інший.
Конфігурації:
1) Ізокванти теорет. можуть мати вигляд прямої лінії, якщо фактори вир-ва ідеально взаємозамінні;
2) прямого кута, якщо фактори взаємодоповнюють один одного;
3) вигнута, якщо один з факторів змінний.
27.Пропорційна варіація факторів вир-ва.
Розширюючи обсяги вир-ва для виготовлення більшої кіл-ті прод-ції, виробники залучають все більшу і більшу кіл-сть необхідних ресурсів, під-во т. ч. змінює масштаб вир-ва. При цьому можливий різний ефект від масштабу вир-ва.Якщо обсяг вир-ва збільшується швидше за обсяги викор-ня ресурсів, то ми маємо зростаючий ефект від масштабу вир-ва. Якщо приріст обсягів вир-ва відповідає темпам зростання витрат ресурсів, то це – постійний масштаб вир-ва. Якщо темпи зростання випуску прод-ції менші за темпи зростання витрат вир-ва, то це спостерігається ефект спадної віддачі від масштабу вир-ва. На х-р віддачі від масштабу вир-ва впливає ряд факторів: 1) Появі і використання нових високопродуктивних технологій та техніки, 2) Розвиток спеціалізації та кооперація вир-ва, 3) Можливість спрямування більших ресурсів на пошук нових форм та методів організації праці, 4) Економічна негнучкість , часто неефективність великих виробничик комплексів, 5) Організаційні проблеми великих підприємств пов’язані із збільшенням кількості рівнів управління, це в свою чергу веде до зниження капіталовіддачі та трудовіддачі внаслідок втрати безпосереднього контакту між робітниками і керівництвом, 6) Ризик переслідування індивідуальних а не корпоративних цілей. Ефект масштабу грає важливу роль для всіх під-в в усіх галузях. За інших рівних умов чим більше віддача від збільшення масштабу вир-ва, тим більш великі фірми діють в тій чи іншій галузі. За звичай виробничі галузі мають більший масштаб виробництва, ніж галузі сфери послуг. Через це під-вам сфери матеріального вир-ва потрібні значні капіталовкладення, щоб ці фірми змогли діяти достатньо ефективно. Галузі вир-ва послуг в переважній більшості є трудомісткими, і звичайно забезпечують ефективну економічну віддачу як при великих так і малих масштабах вир-ва.
Вир-во прод-ції пов’язано з певними витратами, зміни якого обумовлюють коливання цих витрат, тому виробник намагається досягти стану рівноваги, тобто такої комбінації використовуваних ресурсів для вир-ва означеного обсягу прод-ції за якої величина витрат буде мінімальною.
Мінімальний рівень витрат забезпечується за умови, що гранична продуктивність у розрахунку на одиницю вартості ресурсу буде однаковою для всіх ресурсів, використовуваних виробником.
Де, МРL, MPK, MPn-граничний продукт відповідно праці, капіталу та п-го ресурсу.
РL ,РK та Рn- ціна одиниці праці, капіталу та п-го ресурсу.