Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
експериментальна шпори.docx
Скачиваний:
25
Добавлен:
16.04.2019
Размер:
109.71 Кб
Скачать

12. Характеристика методу тестування в експериментальній психології.

На відміну від інших методів, тестування спрямоване не на дослідження психічних явищ для отримання тих чи інших нових даних, а на вимірювання вже відомих психологічних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тестів).

Найбільш відомими в психології є три види тестів: тести досягнень; тести здібностей; проективні тести.

Тести досягнень являють собою методики психологічної діагностики, які мають на меті вияв ступеня оволодіння певними уміннями, навичками і знаннями. Використовують їх у професійному доборі.

Тести здібностей дозволяють визначити рівень розумового потенціалу, творчих здібностей, а також рівень готовності до розв'язання певних типів навчальних та професійних завдань.

Проективні тести - це методики цілісного вивчення особистості. Назва їх пов'язана з використанням у них процесу проеціювання, коли випробуваний свідомо чи підсвідомо переносить свої установки, емоційні стани чи особистісні якості на запропоновані до розв'язання завдання чи ситуації. Приміром, дописати речення чи розповідь, зробити малюнок на вільну тему, скласти розповідь за малюнком тощо. До найбільш застосовуваних проективних методів належать тести Рошарха і Люшера, тематичний операційний тест тощо.

Головними критеріями якості тесту є надійність і валідність.

Надійність тесту розглядають як стабільність його результатів при повторному тестуванні.

Крім того, дуже важливо, щоб тест дозволяв визначати з високою точністю саме ту якість, котра цікавить дослідника. Це умова валідності. Чим вища валідність тесту, тим точніше він вимірює ту рису, для визначення якої був розроблений.

Процедура тестування - етапи.

1. вибір тестів.

2. безпосередньо тестування одного чи групи учасників.

3. інтерпретація результатів, висновки.

13. Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.

Експеримент є засобом перевірки передбачень, прогнозів, які ро­бить теорія. З точки зору можливості їхньої емпіричної перевірки виокремлю­ють такі види теорії:

теорії нижнього рівня, прямо пов'язані з емпірією (як говорять, максимально навантажені емпірично), істинність яких можна переві­рити безпосередньо; наприклад, аналіз динаміки малих груп є можли­вим тільки на основі емпірично виокремлених їх відмінностей від ін­ших соціальних спільнот;

  • теорії середнього рівня, які не безпосередньо відносяться з емпі­рією, а дозволяють висувати гіпотетичні твердження, доступні емпі­ричній перевірці,

  • теорії верхнього рівня, які безпосередньо не висувають емпірично навантажених гіпотез; поняття в цих теоріях мають максимальний ступінь узагальненості, або, інакше кажучи, статус категорій; на їхній основі можлива розробка теорій середнього рівня, які, в свою чергу, забезпечують можливість емпіричного доведення (наприклад, теорія діяльності О. Леонтьєва конкретизується в теоріях середнього рівня, в яких уточнюється, про які види діяльності йдеться (праця, навчання, гра), тим самим забезпечується можливість конкретного емпіричного дослідження). Якщо теорія підтверджується, на її основі можна робити нові прог­нози, які також можуть бути перевірені в експерименті.

Якщо ж теорія не підтверджується, існують дві можливості: або те­орію слід модифікувати для пояснення нових даних, або модифікува­ти слід експеримент із метою більш прискіпливої перевірки теорії. У всякому разі після того як на основі результатів експерименту зробле­но висновки, необхідно (згідно з рис. 2) повернутися до блоку "реаль­ний світ" і вирішити, що необхідно модифікувати — теорію, експери­мент або те й інше.

Теоретичні гіпотези є складовими теорій і пропонуються для усу­нення внутрішніх суперечностей у теорії чи для подолання неузго­дженостей теорії й експериментальних результатів. Хороша експериментальна гіпотеза має задовольняти вимозі прос­тоти, тобто пропонувати більш просте пояснення досліджуваного явища, мати певну теоретичну наступність, тобто містити попередні теоретичні елементи, а також мати операціональний характер, тобто бути такою, щоб її можна було перевірити на практиці, співвідносячи змінні з конкретними операціями, за допомогою яких ці змінні можна було б виміряти.