- •1. Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині.В.Вунд і становлення експериментальної психології.
- •3. Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
- •2. Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
- •4. Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
- •5. Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
- •7. Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
- •6. Принципи наукового дослідження в психології.
- •9. Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
- •8. Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
- •11. Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
- •10. Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
- •12. Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
- •13. Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
- •14. Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
- •18. Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
- •15. Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
- •24. Види спостережень:
- •16. Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
- •19. Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
- •22. Етичні проблеми спостереження.
- •22. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
- •21. Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
- •23. Надійність та валідність спостереження.
- •27. Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
- •30. Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
- •29. Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
- •36. Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
- •31. Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
- •32. Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
- •33. Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
- •35. Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
- •37. Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
- •38. Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
- •41. Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
- •39. Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
- •4 Групи (2 е та 2к):
- •40. Стратегії формування експериментальних груп.
- •43. Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
- •48. Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
- •44. Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
- •45. Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
- •46. Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
- •47. Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
- •49. Квазіекспериментальні плани.
- •50. Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
- •51. Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного дослідження.
- •52. Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
- •53. Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
- •54. Вимірювання та психологічний експеримент.
53. Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
Стратегії формування вибірки і розподілу досліджуваних за групами.
Існує шість стратегій побудови груп:
1) рандомізація (стратегія випадкового відбору або розподілу досліджуваних, при якій всі суб'єкти мають рівні шанси потрапити до групи. Застосовується при відборі членів популяції в експериментальну вибірку, а також при розподілі випробовуваних з експериментальних і контрольних групах. Забезпечує внутрішню валідність, контролює ефект змішання) ; 2) попарний відбір; 3) рандомізація з виділенням страт (стратометрический відбір); 4) наближене моделювання; 5) репрезентативне моделювання; 6) залучення реальних груп.
Розрізняють два основних типи залучення досліджуваних до групи: а) відбір, б) розподіл. Відбір проводять при рандомізації, рандомізації з виділенням страт, при репрезентативному і наближеному моделюванні. Розподіл здійснюється при способі складання груп з еквівалентних пар і дослідженнях за участю реальних груп.
При моделюванні популяції методом випадкового вибору, або рандомізації, експериментальну вибірку складають так, що кожної особистості надає ¬ ся рівний шанс для участі в експерименті. Кожному індивіду присвоюється номер; за допомогою таблиці випадкових чисел виробляється формування експериментальної вибірки. . Рандомізацію можна вважати найбільш надійною стратегією і з точки зору репрезентації в експери-мент досліджуваної популяції, і з точки зору контролю додаткових змін ¬ них
54. Вимірювання та психологічний експеримент.
Є у 29
Вимірювання включається в контекст експерименту як метод реєстрації стану об'єкта дослідження і відповідно зміни цього стану у відповідь на експериментальне вплив. У психології розрізняють три основні процедури психологічного виміру. Підставою для розрізнення є об'єкт вимірювання. По-перше, психолог може вимірювати особливості поведінки людей для того, щоб визначити, чим одна людина відрізняється від іншого з погляду виразності тих чи інших властивостей, наявності того або іншого психічного стану або для віднесення його до певного типу особистості. Психолог, вимірюючи особливості поведінки, визначає подібності чи відмінності людей. Психологічний вимір стає виміром піддослідних.
По-друге, дослідник може використовувати вимір як завдання випробуваного, в ході виконання якої він вимірює (класифікує, ранжує, оцінює і т.п.) зовнішні об'єкти: інших людей, стимули чи предмети зовнішнього світу, власні статки. Часто ця процедура виявляється виміром стимулів. Поняття "стимул" використовується в широкому сенсі, а не в узкопсіхофізіческом або поведінковому. Під стимулом розуміється будь-який шкаліруемий об'єкт.
По-третє, існує процедура так званого спільного виміру (або спільного шкалювання) стимулів і людей. При цьому передбачається, що "стимули" і "піддослідні" можуть бути розташовані на одній осі. Поведінка випробуваного розглядається як прояв взаємодії особистості і ситуації.
Зовні процедура психологічного вимірювання нічим не відрізняється від процедури психологічного експерименту. Більш того, в психологічній дослідницькій практиці "вимір" і "експеримент" часто використовуються як синоніми. Однак при проведенні психологічного експерименту нас цікавлять причинні зв'язки між змінними, а результатом психологічного виміру є всього лише віднесення випробуваного або оцінюваного ним об'єкту до того чи іншого класу, точці шкали або простору ознак. Процедура психологічного вимірювання складається з ряду етапів, аналогічних етапах експериментального дослідження.
Основою психологічних вимірювань є математична теорія вимірювань - розділ психології, що інтенсивно розвивається паралельно і в тісній взаємодії з розвитком процедур психологічного виміру. Сьогодні це - найбільший розділ математичної психології.
Вимірювальна шкала - основне поняття, введене в психологію в 1950 р. С.С. Стівенсом; його трактування шкали і сьогодні використовується в науковій літературі. Шкала - в буквальному значенні є вимірювальний інструмент.
Тип шкали визначає сукупність статистичних методів, які можуть бути застосовані для обробки даних вимірювання.