- •1. Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині.В.Вунд і становлення експериментальної психології.
- •3. Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
- •2. Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
- •4. Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
- •5. Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
- •7. Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
- •6. Принципи наукового дослідження в психології.
- •9. Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
- •8. Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
- •11. Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
- •10. Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
- •12. Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
- •13. Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
- •14. Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
- •18. Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
- •15. Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
- •24. Види спостережень:
- •16. Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
- •19. Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
- •22. Етичні проблеми спостереження.
- •22. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
- •21. Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
- •23. Надійність та валідність спостереження.
- •27. Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
- •30. Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
- •29. Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
- •36. Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
- •31. Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
- •32. Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
- •33. Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
- •35. Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
- •37. Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
- •38. Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
- •41. Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
- •39. Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
- •4 Групи (2 е та 2к):
- •40. Стратегії формування експериментальних груп.
- •43. Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
- •48. Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
- •44. Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
- •45. Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
- •46. Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
- •47. Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
- •49. Квазіекспериментальні плани.
- •50. Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
- •51. Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного дослідження.
- •52. Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
- •53. Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
- •54. Вимірювання та психологічний експеримент.
33. Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
Психолог враховує і інші умови експерименту, намагається їх контролювати, вони називаються контрольованими змінними. Контроль є вирішальною особливістю експериментального методу.
Слід розрізняти контроль незалежної змінної і контроль "інших" або зовнішніх (побічних і додаткових змінних).Контроль незалежної змінної полягає в її активному варіюванні або знанні закономірності її зміни. Другий зміст поняття "контроль" - управління зовнішніми, "іншими" змінними експерименту. Вплив зовнішніх змінних зводиться до ефекту змішування. Розрізняють два основних способи контролю незалежної змінної. Ці способи лежать в основі двох типів емпіричного дослідження: активного і пасивного. В експерименті контроль незалежної змінної проводиться за допомогою активного маніпулювання, варіювання. При систематизованому спостереженні (також - вимірі) контроль здійснюється за рахунок відбору (селекції) необхідних значень незалежної змінної з числа вже існуючих змінних. Прикладом активного контролю є, наприклад, зміна гучності звуку, який експериментатором в навушники. Прикладом пасивного контролю може служити розбиття групи учнів на невстигаючих, среднеуспевающих і високоуспешних при дослідженні впливу рівня успішності навчання на статус особистості в навчальній групі. Існує кілька основних прийомів контролю впливу зовнішніх ("інших") змінних на результат експерименту:
1) елімінація зовнішніх змінних;
2) константність умов;
3) балансування;
4) контрбалансіровка;
5) рандомізація. Найкраще контролювати психолог може використовуючи прийом «рандомізація»
Рандомізація – випадковий підбір умов, ситуацій. Спосіб контролю у вигляді рандомізації вважається психологами найкращим.
Ці прийоми, зрозуміло, не дозволяють повністю уникнути впливів з боку "інших" змінних, однак їх виконання є своєрідною профілактичною процедурою.
35. Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
Гіпотеза – припущення, яке виходить з теорії та ще не підтверджене та не спростоване. В методології науки виділяють теоретичні гіпотези та емпіричні припущення, які підлягають певній експериментальній перевірці. Теоретичні гіпотези входять в структуру теорій в якості їх основних частин. Теоретичні гіпотези висуваються для усунення внутрішніх протиріч в теорії або для виявлення розходжень у теорії і експериментальних результатів і є інструментом вдосконалення теоретичного знання. Емпіричні гіпотези – експериментальні, казуальні.
Експериментальна гіпотеза – гіпотеза, яка припускає наявність каузальної закономірності НЗЗЗ.Гіпотеза в психологічному дослідженні може задовольняти принцип фальсифікації (якщо в ході експерименту вона заперечує) та принцип верифікації (якщо підтверджує).
Гіпотеза - це припущення. Наукова гіпотеза - це припущення, що випливає з теорії, яка поки ще не доведена і не спростована.
Гіпотеза - це можливий варіант відповіді на питання поставлене у проблемі.
Гіпотеза психологічного експерименту:
- Гіпотеза про Наявність явища. – Гіп. зв'язку Між явищем. – Гіп. причинного зв'язку. - Контр-гіпотеза (альтернативна гіпотеза до основного припущена). – Гіп. про мах величини. – Гіп. про абсолютні і пропорційні відношення між змінними.
- Третя конкуруюча гіпотеза (Немає Впливу і зв'язку взагалі).
Верифікація - при перевірці наукових понять - доказ чи інша переконлива демонстрація того, що явища, включені в обсяг і зміст даного поняття, дійсно існують і відповідають визначенню поняття
Постановка проблеми тягне за собою формулювання гіпотези. У науці формулювання проблеми - виявлення «дефіциту», брак інформації для опису або пояснення реальності.
етапи породження проблеми:
- Виявлення браку в науковому знанні про реальність;
- Опис проблеми на рівні буденної мови;
- Формулювання проблеми в термінах наукової дисципліни.
Проблема - це риторичне питання, яке дослідник задає природі, але відповідати на нього він повинен сам.
Проблеми поділяються на реальні проблеми і «псевдопроблеми», які здаються значущими. Крім того, виділяється клас нерозв'язних проблем (перетворення ртуті в золото, створення «вічного двигуна» тощо). Доказ нерозв'язності проблеми саме по собі є одним з варіантів її вирішення.