- •1. Особливості виникнення та розвитку експериментальної психології в Німеччині.В.Вунд і становлення експериментальної психології.
- •3. Розвиток і становлення експериментальної психології в Україні.
- •2. Порівняльний аналіз особливостей виникнення та розвитку експериментальної психології в Європі та Америці.
- •4. Особливості розвитку методології наукового психологічного дослідження. Феномен методу в експериментальній психології.
- •5. Способи класифікацій методів психологічного дослідження, характеристика основних груп.
- •7. Експериментальна психологія як наука і парадигма. Основні завдання експериментальної психології на сучасному етапі розвитку науки.
- •6. Принципи наукового дослідження в психології.
- •9. Етапи проведення цілісного психологічного дослідження.
- •8. Типи психологічних досліджень. Рівні наукового психологічного дослідження.
- •11. Психологічний тренінг в дослідницькій діяльності психолога. Тренінг і формуючий експеримент.
- •10. Особливості використання малюнкових методів в психологічних дослідженнях.
- •12. Характеристика методу тестування в експериментальній психології.
- •13. Теорія і психологічне експериментальне дослідження. Аналіз особливостей використання в психологічних дослідженнях теоретичних методів.
- •14. Особливості застосування проективного методу в експериментальній діяльності психолога.
- •18. Правила побудови анкети та здійснення процедури анкетування в психологічному дослідженні.
- •15. Планування бесіди як психологічного дослідження, етапи її проведення.
- •24. Види спостережень:
- •16. Характеристика процедури психологічного інтерв'ю, його плюси і мінуси.
- •19. Спостереження як один з основних методів психологічного дослідження. Історія використання методу спостереження при вивченні психологічних явищ.
- •22. Етичні проблеми спостереження.
- •22. Етичні проблеми використання методу спостереження в психологічних дослідженнях. Використання прийомів візуальної психодіагностики в спостереженні.
- •21. Характеристика особливостей предмету та об'єкту психологічного спостереження. Порівняльний аналіз особливостей прихованого та неприхованого психологічного спостереження.
- •23. Надійність та валідність спостереження.
- •27. Самоспостереження та інтроспекція: історія застосування в психологічних дослідженнях. Схема спостереження за Ассаджолі.
- •30. Порівняльна характеристика ідеального та реального експерименту. Безмірний експеримент.
- •29. Історія експерименту як методу в психології. Види експериментів у психології.
- •36. Вплив особистості досліджуваного на ситуацію психологічного експерименту.
- •31. Незалежна змінна в психологічному експерименті. Проблема виділення незалежної змінної з-під впливу інших змінних.
- •32. Види змінних в експерименті. Характеристика залежної змінної, її особливості.
- •33. Типи взаємозв’язків між основними змінними. Контроль змінних.
- •35. Гіпотеза в психологічному експерименті. Принцип фальсифікованості.
- •37. Помилки експериментатора в оцінці діяльності досліджуваного. Експериментатор як незалежна змінна.
- •38. Валідність експерименту, види та фактори, що порушують валідність експерименту.
- •41. Особливості планів психологічних експериментів з однією незалежною змінною.
- •39. Характеристика етичних проблем експериментатора. Етичний кодекс психолога-дослідника. Анкетування після експерименту.
- •4 Групи (2 е та 2к):
- •40. Стратегії формування експериментальних груп.
- •43. Аналіз плану «тест-вплив-ретест».
- •48. Порівняльна характеристика доекспериментальних і класичних планів в експериментальній психології.
- •44. Особливості планування психологічного експерименту для одного досліджуваного.
- •45. Факторні плани для двох і кількох незалежних змінних.
- •46. Виявлення причин взаємодії двох незалежних змінних з допомогою графічного зображення результатів експерименту.
- •47. Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
- •49. Квазіекспериментальні плани.
- •50. Планування експериментів за методом часових серій та альтернативних впливів.
- •51. Експеримент ex-postfacto. Перспективи розвитку планування психологічного дослідження.
- •52. Експериментальна вибірка. Спосіб підбору досліджуваних за методом квот та бажаючих.
- •53. Аналіз процедури підбору досліджуваних за методом рандомізації.
- •54. Вимірювання та психологічний експеримент.
47. Планування за методом латинського і греко-латинського квадратів.
"Латинська квадрат" дозволяє значно скоротити число груп. Зокрема, план 2х2х2 перетворюється на просту 4-клітинних-ную таблицю: Рівні третьої змінної (А, В, С,) зустрічаються в кожному рядку і в кожній колонці по одному разу. Комбінуючи результати по рядках, стовпцях і рівнями, можна виявити вплив кожної з незалежних змінних на залежну, а також ступінь попарного взаємодії змінних. Застосування латинських букв в клітинках для позначення рівнів третього змінної (А - є, В - ні) традиційно, тому метод названий "Латинська квадрат". Більш складний план за методом "греко-латинського квадрата" застосовується дуже рідко. З його допомогою можна досліджувати вплив на залежну змінну чотирьох незалежних. Суть його в наступному: до кожної латинської групі плану з трьома змінними приєднується грецька буква, що позначає рівні четвертої змінної.
Подводя итог рассмотрению различных вариантов экспериментальных планов, предлагаем их классификацию. Экспериментальные планы различаются по таким основаниям:
1. Число независимых переменных: одна или больше. В зависимости от их числа применяется либо простой, либо факторный план.
2. Число уровней независимых переменных: при 2 уровнях речь идет об установлении качественной связи, при 3 и более — количественной связи.
3. Кто получает воздействие. Если применяется схема "каждой группе — своя комбинация", то речь идет о межгрупповом плане. Если же применяется схема "все группы – все воздействия", то речь идет о ротационном плане. Готтсданкер называет его кросс-индивидуальным сравнением.
Схема планирования эксперимента может быть гомогенной или гетерогенной (в зависимости от того равно или не равно число независимых переменных числу уровней их изменения).
49. Квазіекспериментальні плани.
Квазіекспериментальні планування. В таких експериментах немає рандомізації, немає урівнення груп, а досліджувані беруться для експериментів з реально існуючих в природі груп.
В квазіекспериментах відбувається довготривале тестування. В квазіекспериментах є експериментальна і контрольна групи.
Квазі експерименти – це спосіб компромісу між методикою планування психічного експерименту і реаліями життя досліджуваного.
Квазіекспериментом є будь-яке дослідження, спрямоване на встановлення причинного залежності між двома змінними, в якому відсутня попередня процедура зрівнювання груп або "паралельний контроль" за участю контрольної групи замінений порівнянням результатів неодноразового тестування групи (або груп) до і після впливу. Розглянемо найбільш поширені варіанти квазіекспериментальних планів. Найчастіше використовується план для двох нееквівалентних груп з тестуванням до і після впливу. Вибираються дві природні групи, наприклад два паралельних шкільних класу. Обидві групи тестуються. Потім одна група піддається впливу (ставиться в особливі умови діяльності), а інша - ні. Через певний час обидві групи проходять тестування повторно. Результати першого та другого тестування обох груп зіставляються. Різниця результатів первинного тестування двох груп дозволяє встановити міру їх еквівалентності щодо вимірюваної змінної.
Квазіексперимент дозволяє контролювати дію фактора фонових впливів (ефект "історії"). Зазвичай саме цей план рекомендується дослідникам, які проводять експерименти за участю природних груп у дитячих садках, школах, клініках або на виробництві. Його можна назвати планом формуючого експерименту з контрольною вибіркою.