33. Методи державного регулювання економіки

Держава використовує для впливу на економіку прямі та непрямі методи:

Прямі методи урядового впливу базуються на владно-розпорядних відносинах і проявляються у формі адміністративного впливу на поведінку, функціонування і результативність економічних суб'єктів, обмежуюч певною мірою їх економічну свободу. До прямих методів належать:дозволи на здійснення ліцензійних видів діяльності; реєстрацію таін.;\\ регламентація діяльності економічних суб'єктів і запровадження законів, інструкцій, нормативів тощо\\ заборони здійснювати певні види економічної діяльності, а також дій чи бездіяльності;\\ застосування покарань та заохочень; \\ різноманітні форми цільового фінансування: держ інвестиції; надання субсидій підприємницькому сектору та сектору домогосподарств та ін.;\\ прямий вплив на експорт: зняття мита, пільги на кредитування експорту та ін.;\\ державне замовлення. Грунтуються на силі державної влади і включають: засоби заборони (скуповувати акції своїх конкурентів; заборона здійснювати будівництво) засоби дозволу (видача ліцензій, дозволів на використ ресурсів чи благ);засоби примусу (держава зобов'язує підприємців забезпечувати безпечні умови праці). Грунт. на командних формах наказів і розпоряджень. Властива вертикальність. Непрямі методи — це система правових і економічних інструментів, за допомогою яких держава впливає на поведінку економічних суб'єктів, а також на функціонування і результати економіки, не обмежуючи економічної свободи суб'єктів господарювання. Ґрунтуються на економічному інтересі та використовують інструменти фіскальної, монетарної, зовнішньоекономічної, соціальної, цінової, антициклічної та антиінфляційної політики.

? 34. Стан і перспективи розвитку економіки України.

Починаючи з 1991 року Україна знаходилася в періоді зростання, але в економічному плані нічого не робилося і нам здавалося, що це зростання буде вічним. Як наслідок, та сама структура економіки, яку ми успадкували ще з часів Радянського Союзу, залишилось донині. У нас до 60% складають металургійні і хімічні підприємства, і ми досить серйозно залежимо від кон’юнктури на зовнішніх ринках, саме це безпосередньо впливає на нашу економіку.

І от тепер ми маємо ситуацію. Є світова криза, яка впливала і на нас, але на нас чомусь більше ніж на інших. Ми маємо на початок цього року 30 % падіння промислового виробництва, 20% валового внутрішнього продукту, інфляція досить висока, прогнозують, що до кінця року ми будемо мати 10-15 % інфляції. Україна не була готова до кризи і тому ми отримали такий результат. Сьогодні уряд діє стандартним шляхом, пропонуючи зменшувати видатки бюджету. Тобто уряд буде заощаджувати і не буде платити ніяких непрофільних видатків, непріоритетних видатків - це перше, а друге – буде намагатися платити всі соціальні зобов’язання. Але за такої політики,за останніми прогнозами, бюджет України буде мати дефіцит останнім кварталом 45,9 мільярдів гривень по бюджету цього року. А по бюджету першого кварталу 2010 року – 56 мільярдів. До нього входять не тільки бюджетні витрати на Нафтогаз України а й витрати на Євро 2012, резервний фонд допомоги наслідків стихії тощо.

Тобто сьогодні що робить уряд. Він сконцентрував всі ресурси в єдиному місці, вибудував перелік як бюджетних так і позабюджетних пріоритетів, які підкріплені тими чи іншими ресурсами зібраними централізовано, і тепер у ручному режимі керує ситуацією, але в кожному напрямку є діра, тобто коштів не вистачає, тобто хто цю дірку має заповнювати? Це Національний банк, і все було б нічого, але проблема полягає в тому на що ми використовуємо оці кошти. Якщо взяти оцей перелік пріоритетів, то виявиться. що це в чистому виді проїдання, тобто всі кошти які залучаємо – проїдаємо.

І подивіться яка статистика цікава, починаючи з 1997-1998 р. в нас зростання валового внутрішнього продукту йде починаючи з 2,5%-7,5 %-8%, притому в цьому проміжку часу в нас соціальні витрати виросли від 25%. Отже ми вже давно рухаємось в ситуації, коли ми проїдаємо більше ніж заробляємо, і зрозуміло, що в якийсь проміжок часу ця ситуація мала б зупинитися. Але ми продовжили цю ситуацію максимально довго, ми ці проблеми прикривали запозиченнями. Тепер на сьогоднішній момент внутрішні запозичені припинені, Міністерство фінансів вже не в змозі взяти будь які кошти, тобто сьогодні вже ставка по якій Міністерство фінансів виконує свої ставки на аукціонах складає близько 30 %, це величезна ставка, ринок не готовий давати кошти 30 %. Щоб ви розуміли, це як запропонувати віддати кошти в депозит під 100 % річних, така ситуація і з паперами Міністерства фінансів. Рентабельність виробництва - ну 10, ну, нехай, 15 %, то навіщо при таких ставках працювати заробляти, якщо можна піти і купити аппери Міністерства фінансів під 30 % річних? Зовнішнє джерело надходжень. Вже з початку цього року ми позичили значну кількість грошей за кордоном і начебто це добре, єдиним фактично сьогодні кредитором українським є Міжнародний валютний фонд. Але МВФ вперше в цьому році і за всю історію співробітництва дав нам кошти не на резерви Національного банку для підтримання курсу національної валюти (а фактично це його ціль, кредитувати саме Національний банк), а вперше цього року він дав кошти на фінансування бюджету. Тобто сьогодні Міжнародний валютний фонд діяв виходячи більше з політичний резонів, аніж з економічних. До цього я ще можу додати, що зараз програма з МВФ призупинена і фактично вони чекають доки минуть вибори, щоб ми зрозуміли і могли прогнозувати ваші дії.

Національний банк зобов’язаний стримувати на певно рівні гривню, це начебто виглядає дуже. Національний банк обмежений в своїх діях і може практично рефінансувати банк і емітувати гривню тільки в межах проданої валюти з аукціону з резервів своїх в межах проданої валюти , тобто промисловість на сьогодні не має взагалі кредитування і вся економіка вже майже рік не кредитується. Ми отримали фактично охолоджену економіку, тобто ми маємо сьогодні, ще раз повторюю, затягнуті паски, зниження видатків з державного бюджету, маємо зафіксовану стабільну гривню , відсутність коштів в економіці , холодну економіку, відсутність робочих місць і відсутність якихось сплесків. Ситуація начебто стабільна і нас запевняють що так має бути, що все нормально, що уряд контролює ситуацію. Чого уряд чекає? В нас є наші пріоритетні експортні галузі: хімія, металургія,с/господарство. Уряд вважає, що зараз мине криза і …. знову піднімуться ринки на яких ми продавали свою експортну продукцію і тоді ми знову почнемо її продавати і фактично все буде нормально . Тобто ми нижче всіх впали і ми останніми вийдемо із кризи. Оце платформа і площадка з якої ми всі стартуємо.