Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekzamen_ekonomicheskaya_teoria.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
14.04.2019
Размер:
574.98 Кб
Скачать

28. Основний капітал. Оборотний капітал.

Основний капітал – частина промислового капіталу, яка функціонує у натуральній формі засобів вир-ва протягом кількох виробничо-технічних циклів, частинами переносячи свою вартість на новостворену продукцію.

Оборотний капітал – частина промислового капіталу, що функціонує у вигляді предметів праці, незавершеного вир-ва, готової продукції, грошових коштів (у т.ч. заробітної плати), обертаючись і переносячи свою вартість на новостворену продукцію протягом одного виробничо-технічного циклу.

Оборотний капітал повністю повертається до підприємця після завершення кожного кругообороту.

Оборот основного капіталу завдяки багаторічному функціонуванню його матеріально-речових елементів відбувається у формі амортизації.

Амортизація – термін, що використовується у двох поняттях:

  1. процес поступового перенесення вартості основного капіталу на новостворену продукцію в міру його зношування,

  2. процес відновлення вартості основного капіталу за рахунок цільового нагромадження грошових засобів.

29. Фізичне та моральне зношування основного капіталу.

Фізичне зношування основного капіталу відбувається у процесі виробничого споживання його елементів, а також під фізико-хімічним впливом навколишнього природного середовища. Розмір фізичного зносу залежить від тривалості та інтенсивності використання основного капіталу. Втрати від фізичного зносу машин ті обладнання можуть бути скорочені за рахунок поточного ті капітального ремонтів. Однак з часом можливості подальшої експлуатації засобів праці у зв’язку з погіршенням їхніх техніко-експлуатаційних властивостей поступово втрачаються.

Форми фізичного зношування основного капіталу:

  1. втрата споживчої вартості та вартості засобів праці в результаті їх виробничого споживання,

  2. втрата споживчої вартості та вартості засобів праці під впливом сил природи.

Матеріально-речові елементи основного капіталу можуть зазнавати також морального зношування, зумовленого науково-технічним прогресом.

Моральне зношування основного капіталу – техніко-економічне старіння його елементів, що виявляється у втраті доцільності їхньої подальшої експлуатації через появу дешевих або досконаліших засобів праці.

Моральне зношування першого виду зумовлене здешевленням елементів основного капіталу внаслідок підвищення продуктивності праці в галузях, що виробляють машини та обладнання подібних до тих, які використовується на діючих підприємствах. Цей вид зношування не викликає потреби в негативній заміні старої техніки на нову, але свідчить про необхідність активнішого використання наявного обладнання.

Моральне зношування другого виду зумовлене винайдення нових, ефективніших за наявні засобів праці, застосування яких покращує якісні характеристики та здешевлює продукцію, що випускається. Така форма морального зносу підриває конкурентоспроможність підприємств і потребує зміни діючого застарілого обладнання до закінчення терміну його фізичного зношування.

Форми морального зношування основного капіталу:

  1. Втрата вартості засобів праці при збереженні їхньої фізичної придатності через появу дешевого та досконалого устаткування,

  2. Повна втрата вартості засобів праці при збереженні їхньої фізичної придатності у результаті винайдення нового устаткування.

30. Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє собою систему типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, здійснюваних правовими державними заснуваннями і громадськими організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-економічної системи до умов, що змінюються.  Воно вирішує різноманітні задачі, наприклад: стимулювання економічного зростання, регулювання зайнятості, заохочення прогресивних зсувів у галузевій і регіональній структурі, підтримка експорту.

Ринкова економіка, що виникла в результаті самоорганізації і саморозвитку, виявилася досить ефективною, гнучкою, здатною формувати гнучку систему господарства і гарантувати економічні свободи. Але разом із тип існує низка проблем, пов’язаних з природними чинниками, економ сусп. діяльністю до яких ринок залишається байдужим, а суспільство прогне їх вирішення. Саме тому необх урядового втручання пов’язують з відмовами ринку. Відмова ринку – це небажання або неспроможність ринку задовольнити потреби сусп. чи окремих груп індивідів ринковою економічною системою.

  • Загалом, індивідуальна економічна система існує доти, доки вона не обмежує економічну свободу інших індивідів. У тому випадку, якщо свобода одного індивіда обмежує свободу інших, має бути сусп. обмежувач індивідуальної свободи.

  • Ринок забезпечує виробн. благ для індивідуального споживання. Вони наз приватними благами. Приватні блага — це блага, споживання яких одними особами виключає можливість їх одночасного споживання іншими. Доступ до споживання приватних благ міє той, хто хоче їх придбати та може їх оплатити. Це їжа, взуття, одяг, засоби гігієни, а також верстати, машини, сировина. Але є ті блага, спож які можна тільки сумісно. (нац. безпека, захист довкілля). Суспільні блага — це ті блага,які водночас можуть споживатися багатьма особами, незалежно від того, може чине може їх оплатити кожний окремий споживач. За виробн. сусп. благ відповідає уряд.

  • Ринок дбає при зиск, не зважаючи на не відтворюваність природних ресурсів. Уряд бере на себе відповідальність за долю майбутніх поколінь, обмежує доступ до цих ресурсів, консервує їх, запроваджує ресурсозберігаючу систему тощо.

  • Уряд регулює екстернальні ефекти, насамперед негативні, пов’язані з перекладанням одними суб’єктами своїх витрат на інші суб’єкти без будь яких компенсацій потерпілим. (податки, штрафи, заборони, обмеження а також знешкодження екстернальних ефектів, відшкодовування збитків, завданих ним, за рахунок держ бюджету.)

  • Уряд обмежує згубний вплив циклічних коливань. Забезпечує соц. спрямованість ек системи.

  • Забезпечує баланс інтересів суб’єктів економічної та соціальної діяльності.

Типи урядового регулювання:

  • Повна монопольна влада в управлінні економікою.(СРСР)

  • Поєднання ринкових та урядових регуляторів ( Японія, ФРН, Китай)

  • Крайній лібералізм(не обмеж свобода підпр діяльності – США)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]