30.Міжбюджетні трансферти в Україні та формульний метод їх розрахунку.

Міжбюджетні трансферти — кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого; Міжбюджетні трансферти поділяються на: дотацію вирівнювання; субвенцію; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів;інші дотації. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі міжбюджетні трансферти місцевим бюджетам: 1)дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення; 2)субвенція на здійснення програм соціального захисту; 3)субвенція на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою; 4)субвенція на виконання інвестиційних проектів; інші субвенції. За Бюджетним кодексом (ст. 98) розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів визначається на основі формули, яка повинна затверджуватися Кабінетом Міністрів України і враховувати такі параметри: 1)фінансові нормативи бюджетної забезпеченості та коригуючі коефіцієнти до них; 2)кількість мешканців та кількість споживачів соціальних послуг; 3)індекс відносної податкоспроможності відповідного міста чи району; 4) коефіцієнт вирівнювання (від 0,6 до 1). Індекс відносної податкоспроможності є коефіцієнтом, що визначає рівень податкоспроможності адміністративно-територіальної одиниці у порівнянні з аналогічним середнім показникомпо Україні у розрахунку на одного мешканця. Міжбюджетні трансферти можуть здійснюватися і між місцевими бюджетами. Розрахунок трансфертів: T=i(V-D). T - трансферт адм-тер. одиниці; i - коеф.виривнювання; V - видатки(прогн. х обсяг з місц. бюджету); D - доходи(прогн.обсяг).

31. Пдв: порядок розрахунку та проблеми адміністрування.

Важлива складова для обчислення ПДВ - це база оподаткування. Базою оподаткування по товарах, роботах, послугах, вироблених в Україні є контрактна ціна (без ПДВ); по імпортних товарах, роботах, послугах - контрактна вартість, але не менше за митну вартість, договірна вартість робіт, послуг. Податок на додану вартість підприємства сплачують відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" за ставкою 20% до договірної (контрактної) вартості товарів, продукції, робіт і послуг, що реалізують. Цю вартість визначають за вільними або регульованими цінами (тарифами). Вона включає також акцизний збір, ввізне мито, інші податки і збори (обов'язкові платежі), включені у ціну товарів, продукції, робіт і послуг. Суми ПДВ за ставкою 20%, які підлягають сплаті до бюджету а відшкодуванню з бюджету, визначають у наступному порядку.Враховуючи господарську діяльність підприємства, визначаємо базу оподаткування (БО): БО = СВ+ П + ВМ + АЗ,де СВ - собівартість; П - прибуток; ВМ - ввізне мито; АЗ - акцизний збір.Обчислюємо суму ПДВ (податкові зобов'язання - ПЗ) за товарами, що підлягають продажу: ПДВ (ПЗ) = (БО х 20%) / 100,Формуємо вільну або регульовану ціну (В(Р)Ц):  БО+ ПДВ, Визначаємо суму податкового кредиту (ПК) протягом звітного періоду:  ПК= ПДВтмц + ПДВоф + ПДВнма де ПДВтмц - сума податків, сплачених платником у зв'язку з придбанням товарно-матеріальних цінностей;  ПДВоф - сума податків, сплачених платником у зв'язку з придбанням основних фондів; ПДВнма - сума податків, сплачених платником у зв'язку з придбанням нематеріальних активів. Визначаємо суму ПДВ для сплати до бюджету (відшкодування з бюджету): ПДВ= ПЗ - ПК. Існує нульова ставка ПДВ. За нульовою ставкою податок обчислюють:з продажу товарів, що були експортовані (вивезені) підприємством за межі ТТУ; з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами ТТУ; з продажу товарів у зонах митного контролю підприємствами роздрібної торгівлі України (продаж лише фізичним особам); з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України; з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання; з продажу товарів (робіт, послуг), за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу, покупних товарів підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів;ПДВ вважається найдосконалішою сучасною формою непрямого оподаткування й відіграє важливу роль у системі державних фінансів більшості розвинутих країн та країн з перехідною економікою.

У процесі адміністрування ПДВ застосовуються різні схеми ухилення від його сплати та отримання незаконного права на відшкодування його з бюджету.Для унеможливлення створення "фіктивних" підприємств та їх використання для ухилення від сплати ПДВ і його незаконного відшкодування слід удосконалити порядок реєстрації підприємств. Необхідно також: нормативно визначити поняття "фіктивний суб'єкт господарської діяльності", "фіктивне підприємництво", надати правоохоронним та контролюючим органам права щодо здійснення контролю за державною реєстрацією суб'єктів підприємницької діяльності щодо перевірки достовірності наданої інформації, передбачити норми про адміністративну і кримінальну відповідальність за подання для державної реєстрації документів, що містять недостовірні дані.Потрібно установити диференційовані ставки ПДВ. Введення диференційованої шкали ПДВ ( зменшення ставок на товари поширеного попиту) давно вже стало актуальним завданням для України. Витрати на товари поширеного попиту складають значну частку в бюджеті малозабезпечених верств населення.

Також доцільно ввести помісячне звітування платників ПДВ, що застосовують спрощену систему оподаткування, що призведе до стабільних надходжень до Державного бюджету.З метою збільшення надходжень податку на додану вартість та розширення кола платників податок за нульовою ставкою справляти щодо операцій із продажу товарів, що були вивезені за межі митних кордонів України тільки для товаровиробників, а операції з посередницької діяльності щодо експорту – оподатковувати за ставкою 20% .

Проте крапку в питаннях адміністрування ПДВ має поставити Податковий кодекс України.