- •1.4. Дія газів і парів на організм людини
- •2.1. Класифікація п-тв та зрг
- •2.2. Технологія обробки мяса і мясних продуктів
- •2.3. Державний стандарт професійно-технічної освіти:
- •2.4. Освітлення. Види освітлення. Вимоги сан. Норм до освітлення вп
- •3.1. Характеристика приміщень підприємств громадського харчування та їх обладнання.
- •3.2. Основні способи теплової кулінарної обробки
- •3.3. Планування навчально-виробничого процесу в птнз
- •3.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.1. Інформаційне забезпечення процесу обслуговування
- •4.2. Технологія приготування перших страв
- •4.3. Системи виробничого навчання
- •4.4. Причини нещасних випадків
- •5.1. Основні стадії виробництва макаронних виробів
- •5.2. Технологія соусів
- •5.3. Організація навчального процесу в птнз
- •5.4. Навчання з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •6.1. Універсалні приводи
- •6.2. Технологія страв із круп, бобових і макаронних виробів
- •6.3. Дидактичні вимоги до уроку виробничого навчання та його структури
- •6.4. Заходи для запобігання виробничого травматизму
- •7.1. Вимоги до машин і механізмів, які використовують на підприємствах громадського харчування
- •7.2. Технологія страв з риби та нерибних продуктів моря
- •7.3. Алгоритм підготовки майстра виробничого навчання до уроку
- •7.4. Ультрафіолетове випромінювання
- •8.1. Риба та рибні продукти
- •8.2. Страви з яєць та сиру
- •8.3. Види інструктажів
- •8.4. Іонізуюче випромінювання
- •9.1. Основні фізико-хімічні властивості харчових продуктів
- •9.2. Товарознавча характеристика кондитерських виробів
- •9.3. Визначення домашніх завдань з в/н
- •9.4. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні
- •10.1. Порядок одержання і підготовка столової білизни, посуду, приборів
- •10.2. Смакові товари
- •10.3. Структура, зміст, мета, завдання пто
- •10.4. Вібрація, нормування та дія на організм. Види вібрації. Засоби захисту
- •11.1. Методи та форми обслуговування в закладах харчування.
- •11.2. Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання.
- •11.3. Загальні кваліфікаційні вимоги до робітничої професії. Кваліфікаційна характеристика кухаря.
- •11.4. Аналіз умов праці при роботі з комп'ютерною технікою.
- •12.1. Основні способи подавання страв і закусок.
- •12.2. Класифікація, товарна характеристика м’яса і м’ясних продуктів.
- •12.3. Характеристика циклів дисциплін, за якими здійснюється навчання в птнз.
- •12.4. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з пк.
- •13.1. Організація кейтерингового обслуговування.
- •13.2. Споживчі властивості харчових продуктів.
- •13.3. Зміст та структура навчального плану, програм, освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки робітника харчових технологій.
- •13.4. Види та дія газів і парів за дією на організм людини за характером токсичності: 9 груп.
- •14.1. Характеристика столової білизни.
- •14.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •14.3. Виховання учнів птнз у процесі оволодіння професією.
- •14.4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
- •15.1. Санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги до підприємств харчової промисловості та закладів громадського харчування.
- •15.2.Асортимент і класифікація хлібобулочних виробів.
- •15.3. Поняття про урок. Форми проведення занять теоретичного навчання.
- •15.4. Метереологічні умови виробничого середовища. Абсолютна вологість, відносна вологість. Допустимі та оптимальні параметри мікроклімату. Механізм терморегуляції. Комфортність.
- •16.1. Характеристика технологічних процесів
- •16.2. Фруктоовочеві товари
- •16.3. Орієнтовна структура уроку теоретичного навчання.
- •16.4. Забруднене повітря виробничих приміщень. Заходи захисту від пилу. Вентиляція. Класифікація видів вентиляції.
- •17.1. Види приміщень для обслуговування споживачів та їх характеристика.
- •17.2. Технологія приготування страв з с/г птиці.
- •17.3. Характеристика типів уроків теоретичного навчання та їх структура.
- •17.4. Електромагнітне випромінювання. Спектр електромагнітних випромінювань. Заходи захисту від дії електромагнітного випромінювання.
- •18.1. Машини для обробки м’яса.
- •18.2. Технологія приготування страв і гарнірів з картоплі, овочів, грибів.
- •18.3. Характеристика уроку виробничого навчання.
- •18.4. Інфрачервоне випромінювання. Нормування дії на організм. Основні види захисту віж інфрачервоних променів.
- •19.1. Способи охолодження харчових продуктів. Види холодильного обладнення.
- •19.2. Технологія приготування закусок і холодних страв.
- •19.3. Можливість використання інформаційних технологій у навчальному процесі.
- •19.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •20.1. Організація приміщень для обслуговування відвідувачів.
- •20.2. Технологія приготування солодких страв і напоїв.
- •20.3. Методи виробничого навчання.
- •20.4.Організація охорони праці в навчально-визовних закладах.
- •21.1. Електричні пекарські, жарові печі та шафи
- •21.2. Молоко та молочні товари
- •21.3. Орієнтовна схема плану уроку майстра у навчальних майстернях.
- •21.4. Заходи по запобіганню виробничому травматизму.
- •22.1. Технологія виробництва сиру
- •22.2. Хімічний склад і енергетична цінність харчових продуктів
- •22.3.Поурочно-тематичний план
- •22.4. Виробниче середовище. Робоча зона.
- •23.1. Правила подавання холодних , гарячих страв і закусок
- •23.2. Смакові та ароматичні речовини
- •23.3. Структура уроку теоретичного навчання
- •23.4.Вимоги до режимів праці та відпочинку при роботі з пк
- •24.1. Технологія страв з молока і молочних продуктів
- •24.2. Санітарно-гігієнічна підготовка приміщень до обслуговування
- •24.3. Підготовки викладача до уроку теоретичного навчання.
- •24.4. Дія електричного струму на організм людини
- •25.1.Обладнання торгових приміщень.
- •25.2. Машини для розкочування тіста. Збивальні машини та установки.
- •25.3. Технологя приготування дріжжового тіста.
- •25.4. Організація охорони праці
- •26.1. Технологія кулінарних виробів з тіста.
- •26.2. Риба та рибні товари.
- •26.3. Класифікація послуг закладів р/г.
- •26.4. Організація охорони праці в навчально-виховних закладах.
- •27.1. Принципи складання меню та його оформлення.
- •27.2 Визначення якості продовольчих товарів
- •27.3. Класифікація тіста. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •27.4. Вимоги пожежної безпеки для навчальних та навчально-виробничих приміщень.
- •28.1. Класифікація і товарна характеристика м'яса і м'ясних продуктів.
- •28.2. Основні способи подавання страв і закусок.
- •28.3. Методи і прийоми навчання в птнз.
- •28.4. Зміст і мета охорони праці. Законодавча та нормативна база України про охорону праці.
- •29.1. Крохмаль. Цукор. Мед.
- •29.2. Технологія борошна.
- •29.3. Класифікація прийомів та банкетів.
- •29.4. Основні причини пожеж.
- •30.1. Характеристика та обслуговування різних видів банкетів.
- •30.2. Стандартизація і сертифікація продовольчих товарів.
- •30.3. Виконання лабораторно-практичних робіт.
- •30.4. Пожежна безпека в навчальних закладах.
14.4. Виробничий травматизм, професійне захворювання, нещасний випадок на виробництві.
У результаті дії несприятливих чинників виробничого середовища на підприємстві можуть траплятися нещасні випадки. Статистика нещасних випадків на виробництві свідчить, що 15-20 років тому в Україні на виробництві щороку гинуло близько 4 тис. людей, що в 1,5 раза більше, ніж сьогодні. Але й тепер щороку на виробництвах України травмується близько 120 тис. осіб, з яких 2,5 тисячі гине, більш ніж 10 тис. осіб одержують профзахворювання. Щороку на канікулах гине 30-32 студенти вузів, і за рік стається близько 1000 нещасних випадків зі студентами та викладачами.
Травма - пошкодження організму при зовнішньому впливі.
Травми залежно від характеру дії бувають:
механічні (забите місце, переломи);
термічні (опіки, обмороження);
хімічні (отруєння, опіки);
електричні (електричні опіки, електричні мітки, електроофтальмія, фібриляція серця, електричний шок тощо);
психічні (переляк, шок).
Залежно від тяжкості наслідку втрата працездатності може бути:
тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на роботу;
постійно-тимчасова - людина відновила працездатність після травми і повернулася на роботу, але залишились наслідки травми (втратила палець або кульгає внаслідок перелому);
постійна - постійна втрата працездатності (інвалід І групи). Явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві, називається виробничим травматизмом.
Виробнича травма - це травма, що сталася внаслідок дії виробничих чинників.
Виробничий травматизм – це явище, що характеризується сукупністю виробничих травм і нещасних випадків на виробництві.
Професійне захворювання - це патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих чинників.
Явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань, називається професійною захворюваністю.
Нещасний випадок на виробництві - це раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого чинника чи середовища, унаслідок яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть.
Характерним для нещасного випадку є миттєвість дії небезпечного виробничого чинника, тоді як професійне захворювання спричиняє тривала дія небезпечного виробничого чинника.
15.1. Санітарно-гігієнічні та протипожежні вимоги до підприємств харчової промисловості та закладів громадського харчування.
Приміщення харчового блоку слід утримувати в чистоті, дотримуючись встановлених санітарних норм. Стелі, стіни необхідно побілити вапном, а панелі пофарбувати олійними фарбами світлого кольору на висоту 1,8-2 м або обкласти облицювальною плиткою. Підлоги роблять водонепроникними, викладають метлаською плиткою або цементують. У вологих приміщеннях, де витрачається багато води, треба зробити водостійкі трапи, які з'єднуються із каналізацією.
У заготівельних цехах біля обробних столів для розробки окремих видів продуктів вивішують таблички, на яких вказують призначення столу, наприклад: "Стіл для сирого м'яса", "Стіл для сирої риби" і т.д. Усі дошки і ножі для розробки маркують. Повинно бути не менше 8 дощок і 8 ножів (окремо для сирих і варених м'яса, риби, овочів, холодних закусок ї хліба). В усіх приміщеннях має бути природне та штучне освітлення, яке відповідає санітарно-гігієнічним вимогам, причому всі електролампи треба закрити плафонами. Для освітлення їдалень та інших приміщень рекомендуються люмінесцентні лампи білого кольору.
Варильний цех та інші приміщення повинні мати центральну систему опалення І припливно-витяжну вентиляцію.
Харчовий блок забезпечують гарячою і холодною водою, каналізацією. При відсутності останньої на відстані не менше як 20-25 м від харчоблоку треба збудувати дворову убиральню і помийну яму з бетонованим вигребом, які необхідно систематично чистити і дезінфікувати. Харчові відходи можуть бути середовищем для розмноження бактерій та виведення мух. Тому їх збирають у металеві баки або відра із щільними кришками, а сухе сміття - у сміттєзбірни-ки. Тару з-під викидів ретельно чистять, миють і дезінфікують.
Не рідше 1 разу на тиждень у приміщеннях громадського харчування роблять генеральне прибирання з використанням дозволених МОЗ України мийних і дезінфікуючих засобів. Наявність мух, тарганів та гризунів свідчить про незадовільний санітарний стан підприємства.
Важливим у протипожежній охороні є дотримання протипожежних правил і норм при облаштуванні систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, при спорудженні промислових об'єктів, розташуванння технологічного устаткування. Ефективним заходом є належне розміщення будівель і територій та обмеження застосування відкритого вогню у пожежонебезпечних місцях.
Поступово сформувалися загальні методи гасіння пожеж: 1) ізоляція джерела горіння; 2) зменшення концентрації окислювача, зокрема кисню; 3) охолодження джерела горіння нижче температури горіння; 4) механічне збивання полум'я тиском води, інертного газу, різними негорючими речовинами; 5) створення спеціальних перепон для розповсюдження полум'я, наприклад протипожежні розриви.