Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
бакалавр денна.docx
Скачиваний:
364
Добавлен:
20.03.2016
Размер:
427.06 Кб
Скачать

9.2. Товарознавча характеристика кондитерських виробів

Кондитерські вироби містять значну частину цукру, мають приємний смак і аромат, привабливий зовнішній вигляд, високу енергетичну цінність і легко засвоюється організмом людини.

Більшість кондитерських виробів характеризуються обмеженою біологічною цінністю. В їх складі мало білків, відсутні деякі незамінні амінокислоти, в багатьох мало полі ненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, вітамінів, мінеральних речовин.

Асортимент кондитерських виробів досить різноманітний. Залежить він від основної сировини, упакування обробки поверхні та технології вирощування.

До фруктово-ягідних виробів відносять вироби, які випускають кондитерські фабрики (мармелад, пастила) і плодоконсервні підприємства (варення, джем, повидло, галярет, желе, цукати).

Карамель - цукристий виріб, що складається з карамельної маси і начинки або без неї, Карамельна маса аморфної структури, остигла - тверда, хрустка.

Шоколад - кондитерський виріб, що складається з шоколадної маси, начинки або без неї, сформований у вигляді плиток, батончиків або фігур різних розмірів.

Цукерки - дуже велика група кондитерських виробів, які виготовляють на цукровій основі з додаванням різних наповнювачів. Більшість цукерок мають м’яку та ніжну консистенцію, приємний аромат, легко засвоюються організмом людини.

Ірис одержують уварюванням згущеного молока з цукром, патокою і жиром з додаванням смакових і ароматичних речовин. Молоко і жир надають ірису відповідного смаку, підвищують харчову та енергетичну цінність.

Драже - це вироби переважно дрібних розмірів круглої форми, покриті глянцевою захисною оболонкою.

Халва - це кондитерський виріб шарово-волокнистої структури, складається з тонких волокон збитої з піноутворювачами карамельної маси і розтертих смажених олійних ядер.

Борошнисті кондитерські вироби - це печиво, крекери, галети, пряники, вафлі, тістечка, торти і т.д.

9.3. Визначення домашніх завдань з в/н

Методика видачі домашнього завдання. Мета домашньої навчальної роботи учнів:

- закріплення, удосконалення і систематизація набутих на уроці знань, умінь;

- осмислення та узагальнення виробничого досвіду;

- підготовка до наступного заняття;

- знайомство з варіативними джерелами знань для отримання додаткової інформації за темою наступного уроку.

Вимоги до змісту домашніх завдань:

- практична спрямованість;

- реальний та творчий характер змісту;

- зв'язок змісту практичних завдань з теоретичними знаннями та раніше надбаним досвідом;

- постійне підвищення складності;

- диференціація за складністю залежно від інтелекту учнів та рівня їх підготовленості.

9.4. Шум, нормування, дія на організм. Основні фізичні

Шум- неприємний або небажаний звук чи сукупність звуків, що заважають сприйняттю корисних звукових сигналів, порушують тишу, чинять шкідливу або подразливу дію на організм людини, знижують його працездатність.

Шум – це сукупність звуків різної частоти і сили.

Основними фізичними величинами, які характеризують шум у будь-якій точці простору, відносно дії на людину є інтенсивність, звуковий тиск і частота коливань.

Шум нормується ГОСТом 12.1.003-83 «Шум. Загальні вимоги безпеки» та «Санітарними нормами допустимих рівнів робочих місцях» № 3223 від 12.03.1985 та ДСН 3.3,6-03 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

При тривалій дії шуму на організм знижується гострота слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний і довготривалий шум може бути причиною функціональних серцево-судинної і нервової систем, навіть можлива виразка шлунку.

Шум за джерелом виникнення підрозділяється на механічний, що виникає внаслідок вібрації поверхонь машин і устаткування, а також одиночних або періодичних ударів у з'єднаннях деталей і конструкцій; аеродинамічний, що виникає при витіканні стиснутого повітря або газу; гідромеханічний – при витіканні рідин; електромагнітний, що виникає при коливанні електромеханічних пристроїв. Шум, що поширюється в повітрі, називається повітряним, а в твердих тілах (будівельних конструкціях або вузлах машини) – структурним.

Допустимі рівні шуму в цехах і на дільницях поліграфічних підприємств мають бути не вище норм. Встановлених ГОСТ 12.1.003-83 та ДНОП 0.03-3.14-85.

Для нормування постійного шуму протягом робочого часу використовується рівень звукового тиску в дБ в октавних смугах з середньо геометричними частотами (в Гц): 31,5-8000.

Для нормування постійного широкосмугового шуму ( без конкретизації частот) використовують рівень звуку L в дБА, а для непостійного шуму – еквівалентний ( за енергією) рівень звуку в дБА.

Захист від шуму повинен здійснюватися розробкою шумобезпечної техніки, застосуванням засобів і методів колективного захисту, засобів індивідуального захисту, а також будівельно-акустичними методами.