29. Способи творення складених слів в українській мові

Компоненти складних слів можуть з’єднуватися між собою сурядним або підрядним зв’язком. При сурядному способі зв’язку основи, з яких утворюються складні слова, сполучаються як рівноправні, і між ними можна поставити сполучник і: прем’єр-міністр, фізико-математичний. При підрядному способі зв’язку одна основа синтаксично залежить від другої: залізопрокат (прокатувати залізо), електрозварка (зварювати електрикою), короткочасний (короткий час), красномовний (красно мовити), рукописний (писати рукою), вагоноремонтний (ремонтувати вагони). Основи складних слів можуть з’єднуватися за допомогою сполучних голосних о, е (є) або без них. Складання основ і слів у складне слово здійснюється на базі синтаксичних словосполучень і за моделями внаслідок дії мовної аналогії.

Словоскладання – утворення складних слів шляхом об’єднання в одну лексичну одиницю. (хліб-о-сіл’-о, батк-о-мат-и).Ознаки:

1) кожен компонент зберігає свій наголос;

2) змінюваність обох компонентів;

3) сталий, закріплений порядок слів.

У такий спосіб на твірній базі сурядних сполук утворюються складені слова, які позначають одне поняття, але кожен компонент зберігає морфологічну ознаку.

Основоскладання – утворюються шляхом поєднання кількох основ за допомогою словотвірного форманта – інтерфікса і суфіксацією. (ст-о-літт--а, чорн-о-ок--ий). У результаті осново складання утворюються складні слова – композити.

Ознаки:

1) змінюється останній компонент;

2) мають єдиний основний наголос;

3) сталий порядок слів.

Осново-словоскладання – сурядні і підрядні сполуки слів шляхом поєднання основи одного компонента з цілим словом другого компонента твірної бази: лісостеп (ліс і степ), синьо-жовтий (синій і жовтий). Ознаки:

1) сталий порядок слів, інтерфікс

2) єдиний наголос

Абревіація – спосіб творення складноскорочених і скорочених похідних на твірній базі різних за структурою та семантикою. Слова утворені шляхом абревіації називаються абревіатурами. Мають специфічну морфемну структуру, усічений компонент, які входять до складу абревіатур називаються аброморфемами. (філ.-фак-, іст-фак-).

Залежно від того, на базі яких компонентів утворені абревіатури їх поділяють на:

1) буквені (АТС, НТВ);

2) звукова (ООН);

3) буквенно-звукова (ПАР*Є);

4) умовно-складові (ДонБас, Інтертоп, КабМін);

5) початкова частина слова + повне слово (зарплата, Євразія, зав кафедри);

6) початкова частина слова + початок і кінець або тільки кінець другого слова (біоніка (біологія і електроніка), мопед (мотоцикл і велосипед);

7) усічена частина твірної бази: бад (бадмінтон), спец (спеціальність), універ (університет).

30. Абревіація як спосіб творення похідних. Види абревіатур

Абревіація — спосіб творення складноскорочених і скорочених похідних на твірній базі різних за структурою та значенням сполук слів(ЮНЕСКО, МАГАТЕ, ООН, ВВВ), продуктивність її зумовлена тенденцією до економії засобів вираження. Шляхом абревіації утворюються абревіатури – складноскорочені слова, які складаються із усічених морфем нового типу – аброморфем: йур-фак-о, спец-кор-о, пед.-фак-о.

Залежно від того, які компоненти твірної бази входять до похідного слова, розрізняють такі види абревіатур:

1. Ініціальна:

-Буквенна: АТС( автоматична телефонна станція), КВК( клуб веселих і кмітливих)

-Буквенна іншомовна: НАТО ( The North Atlantic Treaty Organization – Організація Північноатлантичного договору)

-Звукова: ВАК (Вища атестаційна комісія)

- Буквенно-звукова: ДТСААФ (Добровільне товариство сприяння армії, авіації та флоту)

- Частина слова + початкові звуки: КамАз (Камський автомобільний завод)

2. Умовнно-складова: Донбас (Донецький басейн),Інтерпол(Інтернаціональна поліція)

3. Поч.частина +повне слово:

-У Н.в.: зарплата, Київрада, Євразія

- У непрямому відмінку: завкафедри, завскладом.

3. Початкова частина слова + початок і кінець або тільки кінець 2го слова: біоніка(біологія та електроніка), мопед.

4. Усічена частина твірної бази: бад(бадмінтон), профі, спец, виш, універ.

Усі типи абревіатур мають прозоре значення, за винятком ініціальних, морфологічно оформлені, від багатьох із них утворюються похідні слова. Абревіатури виникають із сполуки слів та функціонують у мові як синонімічне утворення чи генетичне, коли зв'язок із твірною сполукою може не відчуватися (загс, радар, тол) Можуть вступати до омонімічних відносин і коли позначають різні поняття(АМС – автоматична міжпланетна станція, АМС – авіаційна метеорологічна служба, або у межах однієї галузі(АМС - авіаційна метеорологічна служба, авіаційна метеорологічна станція; ГМС – гідрометеорологічна служба і гідрометеорологічна станція).