- •3.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви ознак”
- •4.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви предметів”
- •6.Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
- •7. Словникова робота на уроках читання в загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •8. Назвати види роботи з розвитку усного мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю в добукварний період.
- •9. Система вправ на вивчення теми “Слова – назви дій”
- •10.Розвиток усного мовлення у зв‘язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності
- •11. Зв‘язок уроків української мови з суміжними дисциплінами.
- •13.Використання дидактичних та ігрових прийомів на уроках української мови.
- •14. Використання наочних посібників і дидактичного матеріалу на уроках української мови.
- •18. Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.
- •22. Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),
- •23. Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.
- •24. Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •26. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •27. Методика читання ділових та науково-популярних статей у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •32. Вивчення граматичної теми “Прикметник” у старших класах
- •33. Прийоми вироблення навичок правильного, свідомого, виразного і швидкого читання в учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •2. Навчання правильного читання.
- •3. Усвідомлення прочитаного тексту.
- •4. Виразність читання.
- •34. Вивчення іменника в старших класах
- •35. Розвиток зв‘язного писемного мовлення в учнів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •42.Особливості побудови уроків читання віршів у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •43.Розкрити специфіку формування граматичних понять в учнів з інтелектуальною недостатність молодших класів.
- •44.Види орфографічних вправ та методика їх проведення
- •45.Методика проведення диктантів в загальноосвітньому закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •49. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •50. Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •52. Усна лічба на уроках математики.
- •53. Основні вимоги до уроку математики
- •55. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •57.Розробити фрагмент уроку з математики “Диференціація понять «збільшити на», «зменшити на»”.
- •58. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами.
- •59.Концентричність розташування матеріалу у програмі з математики.
- •60.Характеристика структурних елементів уроку математики.
- •61. Скласти фрагмент уроку на тему: “Міри вартості монети. 10 копійок”.
- •62. Додавання і віднімання в межах другого десятку
- •64. Скласти фрагмент уроку на тему « Число і цифра 5»
- •I. Актуалізація знань учнів
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •65. Типи уроків математики.
- •66. Аналіз уроку математики
- •67.Особливості засвоєння математичних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •68.Методика вивчення сотні.
- •69. Організація роботи на уроках математики пропедевтичний період
- •70. Скласти фрагмент уроку на тему : 2 число і цифра 8»
- •Зміст уроку
- •71. Особливості позакласної роботи з математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •72. Робота з підручником на уроках математики
- •74. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •76. Проаналізувати зміст підготовки і роботи з вивчення табличного множення.
- •77. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •78. Скласти фрагмент уроку на тему: «Утворення числа 20. Десятковий склад».
- •79. Основні вимоги до уроку математики в спеціальній загальноосвітній школі
- •82.Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.
- •83. Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.
- •84. Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.
- •86. С-ма уроків математики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •88. Система вивчення нумерації в межах 100.
- •89. Скласти фрагмент уроку на тему: «поняття про площу. Міри площі: 1 кв.Мм, 1 кв. См, 1 кв.М, 1 кв км.
- •90. . Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
18. Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.
1 етап: підготовка учнів до читання. Вступна бесіда повинна бути чітко організованою та короткою. В вступній бесіді можна використовувати наочні посібники, картини. Можна спиратися на уявлення учнів одержані під час екскурсії. Підготовка учнів повинна збудити інтерес до читання і надати процесу сприймання цими спрямованості.
2 етап: читання в голос творів. Основна мета читання художніх творів – вірне сприймання учнями тексту і розуміння його змісту. В процесі читання літературних текстів в старших класах використовуються ці ж шляхи що і молодших класах (усно, в голос, про себе). В старших класах читаються значно більші за обсягом тексти, тому методика робити змінюється: - якщо текст не великий і розрахований на 1 урок то доцільно перший раз читати текст вчителю при закритих книжках. – при читанні творів великих за обсягом методика змінюється: доцільно першу частину вчителю, наступну частину учні читають самостійно і останню частину читає вчитель. Використовується методика читання про себе.
3 етап: робота над змістом тексту. В роботі над змістом 1 прийомом повинен виступати прийом відповіді учнів на запитання вчителя. 2 прийом: пояснення незрозумілих слів (словникова робота). 3 прийом: переказ прочитаного в залежності від структури тексту, характеру твору використовуються різні види переказу: повний, вибірковий, стислий. 4прийом: робота з планом.
4 етап: робота над образами літературного героя.
5 етап: робота над мовою літературного твору.
6 етап: заключна робота. На останньому етапі рекомендується повне виразне читання всього твору, але це доцільно використовувати не великих за обсягом творів або віршів. Великі твори краще пропонувати учням вибіркове читання найбільш значущих частин твору.
22. Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),
(Не можу це намалювати у ворді, але)
1 – слова з великої літери.
2 – речення з великої літери з трьох слів.
3 - слово.
4 – склад.
5 - буква.
6 – слово з 2 складів
7 – слово із 3 ,букв
23. Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.
Після букварний період у І відділенні розпочинається приблизно з 1 лютого до закінчення навчального року. Основним завданням є вироблення в учнів уміння свідомо та виразно читати тексти, навички будувати осмислені відповіді на запитання щодо змісту прочитаного, засвоєння елементарних норм правопису.
У другому півріччі 2 класу розпочинається після букварний період у ІІ відділенні. Для читання в цей період використовуються тексти « Букваря» та «Читанки» 2 класу допоміжної школи. Учні також починають знайомитися з простими реченнями: виділяти речення з тексту та усного мовлення, складати речення шляхом демонстрованих предметів та дій, запропонованих учителем слів, відповідати на запитання простим закінченим реченням,упорядкувати прості деформовані речення.
24. Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
Списування і диктант є найпоширенішою орфографічною вправою. Вчити списуванню дітей починають в період навчання грамоті, проте під час списування РВУ допускають багато помилок. Орфографічні вміння і навички виробляються в ході виконання письмових вправ, таких як списування і диктанти. Протягом багатьох років було винайдено багато вправ, які пов’язані зі списуванням, чи які б опирались на нього, длятого, щоб списування перестало бути «сполошным» і бездумним. Більшість науковців дійшли до спільної думки, про те, що списування в спеціальній школі не повинно бути механічним; д итина повинна розуміти, що вона пише; при списуванні не повинно бути помилок, тобто списування допомагає виховувати орфографічну уважність; списування є більш ефективним, коли доповнюється іншим завданням; списуванню необхідно спеціально навчати розумово відсталу дитину. Використовують наступні види списування: списування з «прописів» і каліграфічне письмо, мета якого, оволодіння дитиною правильному написанню букв, їх поєднань, розташуванням букв у строці. Таке списування вимагає чіткого буквеного аналізу і синтезу, сприяє запам’ятовуванню образа букв і буквеного складу слова; списування з метою закріплення нових знань, з граматики або орфографії, супроводжуване завданнями з даної теми: підкреслити вивчаємі одиниці мови, вставити пропущені букви і пояснити їх написання, змінити форму слова; списування з метою повторення і закріплення всіх вивчених орфограмм з використанням різних завдань: пошук орфограмм, їх пояснення, перевірка та ін.; вибіркове списування слів з певними орфограммами.