- •3.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви ознак”
- •4.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви предметів”
- •6.Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
- •7. Словникова робота на уроках читання в загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •8. Назвати види роботи з розвитку усного мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю в добукварний період.
- •9. Система вправ на вивчення теми “Слова – назви дій”
- •10.Розвиток усного мовлення у зв‘язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності
- •11. Зв‘язок уроків української мови з суміжними дисциплінами.
- •13.Використання дидактичних та ігрових прийомів на уроках української мови.
- •14. Використання наочних посібників і дидактичного матеріалу на уроках української мови.
- •18. Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.
- •22. Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),
- •23. Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.
- •24. Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •26. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •27. Методика читання ділових та науково-популярних статей у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •32. Вивчення граматичної теми “Прикметник” у старших класах
- •33. Прийоми вироблення навичок правильного, свідомого, виразного і швидкого читання в учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •2. Навчання правильного читання.
- •3. Усвідомлення прочитаного тексту.
- •4. Виразність читання.
- •34. Вивчення іменника в старших класах
- •35. Розвиток зв‘язного писемного мовлення в учнів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •42.Особливості побудови уроків читання віршів у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •43.Розкрити специфіку формування граматичних понять в учнів з інтелектуальною недостатність молодших класів.
- •44.Види орфографічних вправ та методика їх проведення
- •45.Методика проведення диктантів в загальноосвітньому закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •49. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •50. Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •52. Усна лічба на уроках математики.
- •53. Основні вимоги до уроку математики
- •55. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •57.Розробити фрагмент уроку з математики “Диференціація понять «збільшити на», «зменшити на»”.
- •58. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами.
- •59.Концентричність розташування матеріалу у програмі з математики.
- •60.Характеристика структурних елементів уроку математики.
- •61. Скласти фрагмент уроку на тему: “Міри вартості монети. 10 копійок”.
- •62. Додавання і віднімання в межах другого десятку
- •64. Скласти фрагмент уроку на тему « Число і цифра 5»
- •I. Актуалізація знань учнів
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •65. Типи уроків математики.
- •66. Аналіз уроку математики
- •67.Особливості засвоєння математичних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •68.Методика вивчення сотні.
- •69. Організація роботи на уроках математики пропедевтичний період
- •70. Скласти фрагмент уроку на тему : 2 число і цифра 8»
- •Зміст уроку
- •71. Особливості позакласної роботи з математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •72. Робота з підручником на уроках математики
- •74. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •76. Проаналізувати зміст підготовки і роботи з вивчення табличного множення.
- •77. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •78. Скласти фрагмент уроку на тему: «Утворення числа 20. Десятковий склад».
- •79. Основні вимоги до уроку математики в спеціальній загальноосвітній школі
- •82.Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.
- •83. Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.
- •84. Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.
- •86. С-ма уроків математики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •88. Система вивчення нумерації в межах 100.
- •89. Скласти фрагмент уроку на тему: «поняття про площу. Міри площі: 1 кв.Мм, 1 кв. См, 1 кв.М, 1 кв км.
- •90. . Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
8. Назвати види роботи з розвитку усного мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю в добукварний період.
Основна увага в добукварний період спрямована на розвиток усного мовлення , як першочергове завдання цього періоду. З метою розвитку усного мовлення можна назвати різні види роботи. Одним із таких видів може бути навчання в учнів будувати речення за різними наочними посібниками. Доцільно при цьому поступово ускладнювати завдання.
При роботі із зображувальним матеріалом доцільно навчити учнів будувати речення за такими прийомами.
Перший прийом. Складання речення за простими малюнками на яких зображено один предмет. Називання зображеного предмета є першим ступенем побудови простого речення.
Другий прийом. Складання речення за простими малюнками на яких зображений предмет у русі. Відповідаючи на питання учителя учні навчають будувати просте непоширене речення.
Третій прийом. Складання речень за серією предметних малюнків
Четвертий прийом. Складання речень і зв’язного висловлювання за сюжетними картинками.
Другим видом над розвитком усного мовлення є аналіз над текстом казки. Основне завдання – навчити учнів розповідати зміст казки, використовуючи при цьому слова, вирази з неї.
Третій етап роботи є вивчення віршів.
Четвертий етап – це робота із дидактичним матеріалом та ігри на уроках української мови. М.Ф.Гнєзділов рекомендує проводити такі занняття в такій послідовності: опис іграшки,знаходження предмета за його ознаками,порівняння предметів. Одним із видів є навчання учнів будувати речення за різними наочними посібниками. Доцільно при цьому керуватись принципом поступового укладення матеріалу. При використанні натуральних наочних посібників, живі об’єкти, муляжі, ефективними будуть ті прийоми, які викликають інтерес, спонукають дітей до самостійних дій.Перший прийом: складання речень за поданими малюнками, на яких зображений один предмет. Другий прийом: предмет у русі. Третій прийом: зміст малюнків поєднується. Четвертий прийом: за картиною , близька тематика для дітей. Демонструючи р.в.д. картину вчитель пропонує, спочатку мовчки її розглянути, потім дати відповіді на запитання, які розкривають зміст картини і розповісти самостійно цей зміст. До зображувальної наочності відносяться й діафільми. Другим видом розвитку усної мови є аналіз тексту казки. Основні завдання: навчити учнів розповідати зміст казки, використовуючи при цьому слова, вирази з неї. Важливою є постановка перед учнями завдань. Значну роль в даній роботі відіграє поєднання прийомів ілюстрування. У добукварний період робота з казкою проводиться у такій послідовності: Вступна бесіда, розповідь вчителем казки, робота над змістом казки. Робота над розвитком усної мови – вивчення віршів.(поетапно) Робота з дидактичним матеріалом та ігри на уроках мови. Опис предмета ( дається в руки). Знаходження предмета за його ознаками. Порівняння предметів.
9. Система вправ на вивчення теми “Слова – назви дій”
Добір слів — назв дій за змістом речень
Доберіть влучне слово за змістом речення, яке б відповідало на запитання вчителя.
1) На концерті бадьора пісня (що робить?)… лунає, звучить.
2) Журавель у небі сумно (що робить?)… курличе, прощається.
3) Уранці лагідне сонечко над землею (що робить?)… встає, піднімається, сходить.
Узагальнення ознак виучуваного поняття
Міркування
— Що називали? (Слова)
— На які запитання вони відповідали? (Що робить?)
— Так, ви додавали слова, які називали дії предметів: пісня (що робить?) лунає; журавель (що робить?) курличе; сонечко (що робить?) встає.
— Отже, в українській мові існують слова — назви дій.
— На яке запитання відповідають слова — назви дій? (Що робить?)
— А про що розповідають слова — назви дій?
— Слова — назви дій розповідають, що робить предмет.
Гра «Діячі»
Учні першого ряду придумують слова, що відповідають на питання хто? півник; середнього ряду — слово-дію: півник (що робить?) кукурікає); учні третього ряду пропонують слово — назву неістоти: (що?) сонечко; другий ряд пропонує слово — дію: сонечко (що робить?) сідає і т. ін.
Висновок. Нас оточує багато предметів, які постійно виконують якісь дії, отже, в рідній мові існує багато слів — назв дій.
Бесіда «Режим дня»
— Ставши школярами, ви змінили розпорядок дня. Щоб бути здоровим і все встигати робити, потрібно правильно організувати свій день. Розгляньте малюнки в Букварі і скажіть, які дії треба
виконувати, щоб ваш режим дня сприяв зміцненню власного здоров’я. Давайте повні і короткі відповіді на запитання.
— Що робить дівчинка на першому малюнку? (Зарядку. Дівчинка на першому малюнку робить зарядку.)
— Що потім робить Олеся? (Вмивається і снідає. Потім Олеся вмивається і снідає.)
— Куди далі вирушає учениця? (До школи. Далі учениця вирушає до школи.)
— Що робить Олеся в школі? (Вчиться, сидить за партою, слухає вчителя й відповіді однокласників, відповідає, розповідає…)
— Чим займається дівчинка після школи? (Допомагає мамі, грає на свіжому повітрі, розглядає книжки.)
— А як минає ваш день?