- •3.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви ознак”
- •4.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви предметів”
- •6.Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
- •7. Словникова робота на уроках читання в загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •8. Назвати види роботи з розвитку усного мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю в добукварний період.
- •9. Система вправ на вивчення теми “Слова – назви дій”
- •10.Розвиток усного мовлення у зв‘язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності
- •11. Зв‘язок уроків української мови з суміжними дисциплінами.
- •13.Використання дидактичних та ігрових прийомів на уроках української мови.
- •14. Використання наочних посібників і дидактичного матеріалу на уроках української мови.
- •18. Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.
- •22. Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),
- •23. Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.
- •24. Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •26. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •27. Методика читання ділових та науково-популярних статей у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •32. Вивчення граматичної теми “Прикметник” у старших класах
- •33. Прийоми вироблення навичок правильного, свідомого, виразного і швидкого читання в учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •2. Навчання правильного читання.
- •3. Усвідомлення прочитаного тексту.
- •4. Виразність читання.
- •34. Вивчення іменника в старших класах
- •35. Розвиток зв‘язного писемного мовлення в учнів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •42.Особливості побудови уроків читання віршів у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •43.Розкрити специфіку формування граматичних понять в учнів з інтелектуальною недостатність молодших класів.
- •44.Види орфографічних вправ та методика їх проведення
- •45.Методика проведення диктантів в загальноосвітньому закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •49. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •50. Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •52. Усна лічба на уроках математики.
- •53. Основні вимоги до уроку математики
- •55. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •57.Розробити фрагмент уроку з математики “Диференціація понять «збільшити на», «зменшити на»”.
- •58. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами.
- •59.Концентричність розташування матеріалу у програмі з математики.
- •60.Характеристика структурних елементів уроку математики.
- •61. Скласти фрагмент уроку на тему: “Міри вартості монети. 10 копійок”.
- •62. Додавання і віднімання в межах другого десятку
- •64. Скласти фрагмент уроку на тему « Число і цифра 5»
- •I. Актуалізація знань учнів
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •65. Типи уроків математики.
- •66. Аналіз уроку математики
- •67.Особливості засвоєння математичних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •68.Методика вивчення сотні.
- •69. Організація роботи на уроках математики пропедевтичний період
- •70. Скласти фрагмент уроку на тему : 2 число і цифра 8»
- •Зміст уроку
- •71. Особливості позакласної роботи з математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •72. Робота з підручником на уроках математики
- •74. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •76. Проаналізувати зміст підготовки і роботи з вивчення табличного множення.
- •77. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •78. Скласти фрагмент уроку на тему: «Утворення числа 20. Десятковий склад».
- •79. Основні вимоги до уроку математики в спеціальній загальноосвітній школі
- •82.Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.
- •83. Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.
- •84. Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.
- •86. С-ма уроків математики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •88. Система вивчення нумерації в межах 100.
- •89. Скласти фрагмент уроку на тему: «поняття про площу. Міри площі: 1 кв.Мм, 1 кв. См, 1 кв.М, 1 кв км.
- •90. . Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
83. Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.
Дріб — у математиці це представлення чисел або математичних величин у вигляді результату операції ділення. Найчастіше дріб подається у формі , де a називають чисельником, а b — знаменником дробу. Також рівнозначно застосовують форму a:b або a/b.
Правильним дробом називається дріб, у якого чисельник менше знаменника.
7 5 — правильні дроби.
9 6
Неправильний дріб
Неправильним дробом називається дріб, у якого чисельник більший або рівний знаменнику.
9 3 — неправильні дроби.
7 3
Мішаний дріб (мішане число)
Будь-який неправильний дріб можна представити в вигляді натурального числа або суми натурального числа і правильного дробу.
Мішаним числом називається число, яке записано в вигляді цілого числа і правильного дробу і розуміється, як сума цього числа и дробу.
84. Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.
На уроках з 1-4 клас діти вивчають такі теми:
1)Точка. Лінія. Кути
2)Круг і коло
3)Трикутник
4)Квадрат. Прямокутник
5) Геометричні тіла
Характеристика теми 1.
Головне завдання вивчення геометричних фігур у 1 -4-х класах допоміжної школи - дати учням їхні чіткі зорові образи фігур (трикутник, квадрат, прямокутник, круг, коло); сформувати вміння їх креслити, вирізувати, знаходити в навколишньому середовищі, озброїти знаннями про деякі їхні властивості.
У 1-му класі геометричний матеріал досить рівномірно розподілений по уроках. Майже на кожному з них школярі знайомляться з геометричними фігурами і використовують їх як лічильний та дидактичний матеріал. Визначення геометричних фігур у цей час не дається. Знайомство з ними передбачає: 1) впізнавання і називання, вміння відволіктись від їхнього кольору, матеріалу, із якого вони виготовлені, величини тощо; 2) формування початкових уявлень про величину та вимірювання довжини відрізків.
Про геометричні фігури учні отримують уявлення вже в пропедевтичний період. Так, в цей час педагог ставить перед школярами завдання зобразити одну точку, декілька, множину точок, поставити точки в ряд тощо. При цьому він не дає визначення точки, не пояснює її значення, а лише зупиняється на тому, що при побудові будь-яких геометричних фігур без точки обійтися неможливо. Його завдання - ввести цей термін у словник школярів.
В 1-му класі учні повинні вміти користуватись мірою 1 см і вимірювати різні предмети довжиною до 10 см. Наприкінці навчального року вводиться термін "метр" і вони знайомляться з відповідною величиною.
У 2-му класі школярі вчаться креслити геометричні фігури за заданими точками. Для цього вчитель на аркуші паперу спочатку сам позначає для кожного учня точки, а вони під його керівництвом і необхідній допомозі з'єднують їх. Після виконання достатньої кількості вправ діти вчаться самостійно позначати точки і з'єднувати їх.
В 2-му класі у розумово відсталих школярів потрібно сформувати поняття про дециметр. Оскільки вони вже вивчають цифри і числа у межах 20 доцільно показати, що 10 см можна назвати іншою назвою - дециметр. Для цього педагог утворює аналогію, що так само, як ми називаємо десять паличок одним десятком паличок, так і 10 см ми можемо назвати "один дециметр". В цей час відбувається закріплення поняття про відрізок, пряму лінію, формується вміння креслити їх відповідно до заданої довжини використовуючи такі міри, як сантиметр і дециметр.
У 2-му класі вони вчать визначення, що відрізок - це частина прямої, обмежена з двох сторін точками. Формулюючи таке визначення педагог використовує прийом порівняння відрізка і прямої лінії. Школярі повинні самостійно знайти подібність і відмінність цих фігур. При потребі вчитель організовує систему запитань, які підштовхують їх до правильного висновку.
В цей же час формується поняття про промінь. Для цього доцільно провести його порівняння з відрізком і вказати, що коли відрізок - це пряма, обмежена з двох боків точками, то промінь - пряма, яка обмежена лише з однієї сторони точкою. В іншому напрямку промінь можна проводити до нескінечності. Поняття про промінь необхідне розумово відсталим учням, адже без нього їм буде важко усвідомити, що таке кут.
У 3-му класі школярі креслять прямі, що перетинаються. Мета виконання завдань такого типу - формування вміння визначати точки перетину, називати кути, які утворюються при перетині ліній, порівнювати їх між собою (див. рис. 8.10 а). В цей же період вони вивчають, як називаються дві прямі, які не перетинаються в жодній точці .
Частину навчального часу вчитель відводить на повторення матеріалу про відрізок. Лише повністю усвідомивши поняття про відрізок і його властивості можна починати роботу з розумово відсталими по утворенню поняття ламаної лінії та її властивостей. Вивчення ламаної доцільно починати з виготовлення її з дроту і виконання простого креслення на аркуші паперу. Робота на папері починається з вимірювання натуральних відрізків ламаної на дроті, перенесення основних точок наколюванням, а потім її побудову за вказаними розмірами..
У 4-му класі в учнів потрібно сформувати вміння позначати кути відповідно до загальновживаних норм: <АВС або <СВА, де В - вершина кута, а ВА і ВС - його сторони (див. рис. 9.15.).
Після цього, як учні усвідомлять позначення кутів трьома літерами можна переходити до пояснення позначень кутів однією літерою і відповідним арифметичним знаком: <А, <В, <С. При цьому вчитель обов'язково концентрує увагу школярів на тому, що літера, яка використовується в таких випадках для позначення кута має стояти середньою: <В = <АВС, <С = <АСВ.
Головне завдання вивчення геометричного матеріалу у 4-му класі - закріпити отримані знання про прямі, відрізки, промені, кути. Учні повинні навчитись креслити прямі, ламані лінії, відрізки і промені у різних напрямках, розрізняти їх між собою, показувати на предметах навколишньої дійсності, чітко орієнтуватись у визначені за допомогою косинця величини кута (прямий, гострий або тупий), виділяти їх в геометричних фігурах.
Сформувати в учнів початкові знання геометричного матеріалу можна лише тоді, коли при його вивченні використовуються всі види практичних робіт і при цьому враховуються психофізичні можливості учнів. Зазначаємо, що в молодших класах заняття повинні проводитись систематично, протягом усього навчального року за складеним планом. Без системи попередніх вправ у молодших класах подальше вивчення геометричного матеріалу і вироблення основних практичних навичок у старших буде ускладнено. Заняття з вивчення геометричного матеріалу в цей період мають для учнів допоміжної школи не лише велике освітнє, але й корекційно-розвивальне та виховне значення.