- •3.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви ознак”
- •4.Система вправ на вивчення теми “Слова – назви предметів”
- •6.Особливості методики читання різних типів оповідань у молодших класах.
- •7. Словникова робота на уроках читання в загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •8. Назвати види роботи з розвитку усного мовлення учнів з інтелектуальною недостатністю в добукварний період.
- •9. Система вправ на вивчення теми “Слова – назви дій”
- •10.Розвиток усного мовлення у зв‘язку з вивченням предметів і явищ оточуючої дійсності
- •11. Зв‘язок уроків української мови з суміжними дисциплінами.
- •13.Використання дидактичних та ігрових прийомів на уроках української мови.
- •14. Використання наочних посібників і дидактичного матеріалу на уроках української мови.
- •18. Етапи роботи над художніми творами. Особливості їх проведення в старших класах.
- •22. Пояснити, у чому суть зазначених нижче схем (моделей),
- •23. Характеристика післябукварного періоду навчання грамоти та його основні завдання.
- •24. Списування як вид орфографічних вправ у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •26. Зв'язок методики викладання української мови з суміжними дисциплінами.
- •27. Методика читання ділових та науково-популярних статей у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •32. Вивчення граматичної теми “Прикметник” у старших класах
- •33. Прийоми вироблення навичок правильного, свідомого, виразного і швидкого читання в учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •2. Навчання правильного читання.
- •3. Усвідомлення прочитаного тексту.
- •4. Виразність читання.
- •34. Вивчення іменника в старших класах
- •35. Розвиток зв‘язного писемного мовлення в учнів загальноосвітнього навчального закладу для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •42.Особливості побудови уроків читання віршів у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •43.Розкрити специфіку формування граматичних понять в учнів з інтелектуальною недостатність молодших класів.
- •44.Види орфографічних вправ та методика їх проведення
- •45.Методика проведення диктантів в загальноосвітньому закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •49. Особливості використання методів навчання на уроках математики
- •50. Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •52. Усна лічба на уроках математики.
- •53. Основні вимоги до уроку математики
- •55. Роль і місце геометричного матеріалу в системі навчання учнів з інтелектуальною недостатністю.
- •57.Розробити фрагмент уроку з математики “Диференціація понять «збільшити на», «зменшити на»”.
- •58. Зв'язок математики з іншими навчальними дисциплінами.
- •59.Концентричність розташування матеріалу у програмі з математики.
- •60.Характеристика структурних елементів уроку математики.
- •61. Скласти фрагмент уроку на тему: “Міри вартості монети. 10 копійок”.
- •62. Додавання і віднімання в межах другого десятку
- •64. Скласти фрагмент уроку на тему « Число і цифра 5»
- •I. Актуалізація знань учнів
- •II. Вивчення нового матеріалу
- •65. Типи уроків математики.
- •66. Аналіз уроку математики
- •67.Особливості засвоєння математичних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •68.Методика вивчення сотні.
- •69. Організація роботи на уроках математики пропедевтичний період
- •70. Скласти фрагмент уроку на тему : 2 число і цифра 8»
- •Зміст уроку
- •71. Особливості позакласної роботи з математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
- •72. Робота з підручником на уроках математики
- •74. Принципи побудови навчальної програми з математики
- •76. Проаналізувати зміст підготовки і роботи з вивчення табличного множення.
- •77. Перехід від розв'язування простих задач до складених
- •78. Скласти фрагмент уроку на тему: «Утворення числа 20. Десятковий склад».
- •79. Основні вимоги до уроку математики в спеціальній загальноосвітній школі
- •82.Особливості оволодіння учнями спеціальних загальноосвітніх шкіл основами геометричних знань.
- •83. Методика формування уявлень про правильний, неправильний дріб і мішане число.
- •84. Методика вивчення геометричного матеріалу в молодших класах допоміжної школи.
- •86. С-ма уроків математики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •88. Система вивчення нумерації в межах 100.
- •89. Скласти фрагмент уроку на тему: «поняття про площу. Міри площі: 1 кв.Мм, 1 кв. См, 1 кв.М, 1 кв км.
- •90. . Основні завдання пропедевтичного періоду вивчення математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
49. Особливості використання методів навчання на уроках математики
Методи: словесні,наочні,практичні.
До словесних методів відносяться: розповідь,бесіда,пояснення. В них головна роль належить живому слову вчителя. розповідь слід поєднувати з наочністю. на уроках математики,залежно від мети використовуються такі види бесіди, вступна, бесіда з повідомленням нових знань, з перевірки знань. При поясненні відбувається виклад нового матеріалу. До наочних методів відносять демонстрацію. Вони ефективні в поєднанні зі словесними. До практичних відносять, практичну роботу. самостійна робота має бути посильна, цікава, передбачати диференційований підхід.
50. Мета та завдання навчання математики у загальноосвітньому навчальному закладі для дітей з інтелектуальною недостатністю.
Математика належить до однієї з найважливіших дисциплін якою повинні оволодіти РВД. Мета навчання математики- сформувати систему математичних знань,умінь і навичок у РВД. Цей процес досить тривалий і складний. Також метою навчання математики є підготовка дітей до життя в навколишньому середовищі. За період навчання діти повинні оволодіти такими знаннями уміннями і навичками, які б дозволяли їм повною мірою вільно оперувати арифметичними термінами,здійснювати рахунок,обчислення,вимірювання. Завдання навчання математики у корекційній школі:
Формувати поняття про натуральне число,кількість,послідовність, натуральний ряд чисел,нуль,геометричні фігури, та на їх основі розвивати просторову орієнтацію,часові уявлення. Також вирішуються специфічне корекційно-розвивальне завдання, яке обумовлене психо-фізичним розвитком дітей. Його суть полягає у виправлені недоліків пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери
52. Усна лічба на уроках математики.
Математика в допоміжній школі є одним з основних і найважчих учбових предметів. При цьому оволодіння учнями з вадами розвитку прийомами усної лічби є однією з головних і найскладніших завдань навчання математиці, оскільки володіння школярами навичками усних обчислень полегшує подальше оперування математичним матеріалом, розуміння сутності чисел і арифметичних дій. Тому опанування дітьми навичками усних обчислень набуває особливого значення.
Проблемою навчання усній лічбі учнів з інтелектуальними порушеннями займались Л. О. Гринько, Г. М. Дульнєв, Н. П. Кравець,
Н. Ф. Кузьміна-Сиром’ятникова, Б. Л. Мершон, М. М. Перова, В. Г. Петрова, Р. А. Сулейменова, А. О. Хилько, В. В. Ек, які підкреслюють, що оволодіння навичками усної лічби вимагає від дитини досить високого рівня розвитку пізнавальної діяльності, перш за все, логічного мислення, а також уваги, пам’яті, мовлення та інших психічних процесів.
Виконування вправ з усної лічби створює також емоційно позитивну ситуацію на уроках математики, викликає інтерес з боку учнів не тільки до завдань, але й до предмету в цілому. Такі завдання урізноманітнюють уроки математики і роблять їх цікавими для школярів. Не менш важливе значення усної лічби для формування у розумово відсталих школярів таких якостей, як вміння усвідомлено і цілеспрямовано працювати, вміння швидко орієнтуватись у поставленому завданні, вибирати найбільш ефективні шляхи для точного правильного його виконання.
Особливу увагу при формуванні в учнів молодших класів допоміжної школи навичок усної лічби ми приділяли дидактичній грі, в процесі якої учні, непомітно для себе, в цікавій ігровій формі виконували велике число математичних дій, вправ, легше долаючи труднощі математичного характеру. При цьому, позитивні емоції, що виникали під час гри, сприяли активізації розумової діяльності дитини, її довільної уваги, пам'яті, формуванню здатності порівнювати, зіставляти, робити виводи і узагальнення.
Проведене нами дослідження дозволяє зробити наступні висновки:
Правильна організація усної лічби не тільки має велике практичне значення, але і є одним з кращих засобів розвитку пізнавальних процесів в учнів молодших класів допоміжної школи, а також сприяє закріпленню математичних знань і математичної фразеології, формуванню в учнів математичної культури.
Усні обчислення повинні знаходитися в тісному зв'язку з основною темою уроку, підкоряючись його цільовій установці.
При навчанні дітей усної лічбі необхідно враховувати їх індивідуальні особливості.
У допоміжній школі на етапі усної лічби математичним іграм треба приділити більше уваги, ніж в загальноосвітній школі. Ігровий матеріал може бути використаний при усних обчисленнях:
• як засіб підвищення інтересу учнів до занять;
• як засіб розвитку мислення, уваги, пам'яті;
• як засіб розвитку кмітливості, активності, цілеспрямованості при розв’язуванні поставлених вчителем завдань.
Необхідно включати в кожен урок математики завдання на усну лічбу, що перш за все розвиває пізнавальну активність учнів з інтелектуальними порушеннями.
Проведене дослідження дозволяє намітити деякі перспективи подальшого вдосконалення навчання молодших розумово відсталих школярів навичкам усних обчислень. Вирішальне значення у виконанні цього завдання має система планування уроків математики і організація на них корекційно-виховної роботи з усної лічби. Вплив спеціальних прийомів навчання усним обчисленням значно зростає, якщо дотримуються наступні умови:
• неухильне здійснення принципу корекційної спрямованості навчання на етапі усної лічби;
• мобілізація підлягаючих зберіганню можливостей кожного учня, опора на найбільш розвинені позитивні якості дитини;
• застосування системи інтелектуальних операцій на етапі усної лічби з урахуванням диференційованого і індивідуального підходу до учнів;
• використання різноманітних форм (зорових, слухових, зорово- слухових) і прийомів (загальних і часткових) усних обчислень:,
• забезпечення інтересу до усних обчислень;
• своєчасне виправлення, коректування дій учнів, використання прийомів контролю, самоконтролю і самооцінки;
• оптимальне залучення учнів в предметно-практичну і ігрову діяльність.