Тема 2. Економічні потреби суспільства і роль виробництва у їх задоволенні.

План лекції:

1. Потреби: суть, класифікація і властивості. Економічний закон зростання потреб.

2. Задоволення потреб. Блага та їх класифікація.

3. Економічні інтереси. Єдність і суперечності в системі економічних інтересів.

1. Потреби: суть та класифікація. Закон зростання потреб. Задоволення потреб.

Потреба — це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку особистості.

Існують різні класифікації, що різняться критерієм оцінки.

1. За характером виникнення:

• первинні (базові), пов'язані з самим існуванням людини: їжа, одяг;

• вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації: модний одяг, комфортне житло, інформація та ін.

2. За засобами задоволення:

• матеріальні (потреби в матеріальних благах);

• нематеріальні (духовні потреби).

3. За нагальністю задоволення:

• першочергові (предмети першої необхідності);

• другорядні (предмети розкоші).

4. За можливостями задоволення:

• насичені, вгамовні (мають чітку межу і можливість повного задоволення);

• ненасичені, невгамовні (не можуть бути задоволені)

• особисті (виникають і розвиваються у процесі жит­тєдіяльності індивіда);

• колективні, групові (потреби групи людей, колективу);

• суспільні (потреби функціонування та розвитку суспільства в цілому).

Класифікацію потреб запропонував американський соціолог Маслоу

Саморозвиток Самореалізація

Повага Визнання

Соціальні потреби

Безпека Захищеність

Фізіологічні потреби

Рис.1. Класифікація економічних потреб (Піраміда Маслоу)

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб. Їхній обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються: модифікуються, ускладнюються, вдосконалюються у процесі історичного розвитку людської цивілізації.

Потреби і виробництво перебувають у суперечливій залежності взаємовпливу та взаємозумовленості. Потреби у споживанні породжують стимули до виробництва. Виробництво задовольняє існуючі та породжує нові потреби.

З огляду на це, можна сформулювати закон зростання потреб таким чином:

Безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Постійний процес удосконалення людської особистості. Людська фантазія, конкуренція виробників і сучасні комунікації стимулють безперервний розвиток та урізноманітненя потреб. Однак прагнення задовольнити зростаючі потреби кожного моменту наштовхуються на відносну обмеженість ресурсів. Вирішення суперечності між невгамовністю та безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів породжує проблему вибору, визначає мету економічнї діяльності.

Виявлення шляхів найкращого застосування обмежених ресурсів з метою максимально можливого задоволення безмежних потреб пов'язане з постійною оцінкою та вибором альтернативних варіантів підвищення ефективності економіки. Розуміння потреб споживачів та вміння задовольнити ці потреби одночасно з вирішенням завдань раціонального використання обмежених ресурсів стає вирішальною передумовою успіху підприємницької діяльності.