Порядок виконання роботи.

1. Підготовити прилад до роботи.

Для цього капіляри піпетки ретельно промити аміаком, спиртом, просушити, продуваючи скрізь усю систему повітря.

2. Перевірка правильності роботи приладу.

Для цього в обидві піпетки набрати дистильовану воду до відмітки “0”, а потім у горизонтальному положенні втягнути її до відмітки “5”. Допускається відхилення в той чи інший бік не більше ніж на дві малі поділки. Якщо відхилення в капілярах буде більш ніж на 2-і відмітки, то прилад погано промитий. Необхідно його знову мити спиртом та ефіром, а потім сушити, продуваючи повітря.

3. Проведення досліду.

Відкривають один кран на правій піпетці. Вільний кінець її опускають у дистильовану воду. За допомогою мундштука натягують дистильовану воду до відмітки “0”. Обережно закривають кран правої піпетки.

Аналогічно набрати в лівий капіляр досліджувальний розчин до мітки “0”. Після того, як досліджувальна рідина в лівій, а дистильована вода в правій піпетці встановлені на відмітці “0”, починають обережно втягувати повітря через мундштук. Попередньо кран правої піпетки відкрити.

Коли досліджувальна рідина досягає відмітки “1”, в лівій піпетці раптово перестати втягувати повітря ( замітити, до якої поділки дійшла вода). Знаючи відстані, пройдені в капілярах досліджувальним розчином і дистильованою водою та коефіцієнт в’язкості дистильованої води ( беремо з таблиц, враховуючи температуру середовища), обчислимо коефіцієнт в’язкості досліджуваного розчину за формулою:

Дослід проводити тричі, результати занести у таблицю.

№	Відстань, пройдена водою l1, (м)	Відстань, пройдена розчином l, (м)	Коефіцієнт в’язкості води η1, (Па·с)	Коефіцієнт в’язкості розчину η, (Па·с)	Відносна помилка коефіцієнта в’язкості ε (%)
1 2 3
Сер.

1. Визначення коефіцієнта в’язкості рідини методом Стокса.

Прилади та матеріали:скляний циліндр з досліджувальною рідиною, сталеві кулі, секундомір.

Теоретичні відомості.

Методом Стокса коефіцієнт в’язкості визначають, спостерігаючи падіння маленької кулі у досліджувальній рідині. При малих швидкостях на кулю діє сила тертя, пропорціональна коефіцієнту в’язкості η, радіусу кулі R і швидкості руху V:

Fтр = 6·π·R·V·η

При падінні кулі у рідині сила тертя зростає до того часу, як рух кулі стає рівномірним. Це відбувається тоді, коли вага P зрівноважується з силою тертя Fс та виштовхувальною силою Fв:

P = mg; m = ρV; V = π r³; P =π r³ρ_кg; де ρ_к– щільність кулі; Fв = ρ_рV ·g; V =π R³; - об'єм кулі

Fв = π R³ ρ_рg ,

ρ_р– густина рідини, Fв – сила Архімеда.

P = Fв+ Fс;

πR³ρ_к g =πR³ρ_р g + 6πRηV.

Знаходимо: , V можна замінити відношенням відстаніl, яку пройде куля між мітками, рухаючись рівномірно, до часу t цього руху. V =.

Тоді .

Остання формула є робочою формулою для обчислення коефіцієнта в’язкості.

Порядок виконання роботи.

У циліндр, діаметр якого значно більше діаметру кульки ( щоб не визначався вплив стінок на швидкість руху кульки) налита в’язка рідина, густина якої відома.

У рідині знаходиться кулька. Визначити відстань руху кульки у рідині. Верхню мітку треба брати на 6-10 см нижче від краю, тоді рух кульки буде рівномірним.

Визначити час руху кульки між позначками. Дослід повторити тричі. За співвідношенням:,

де g – прискорення вільного падіння g=9,8 ;

ρ_к – густина кулі;

ρ_р – густина рідини (касторове масло ρ=960 );

t – час руху кульки;

l – шлях, який проходить кулька між двома позначками;

R – радіус кульки.

Результати вимірювань та обчислень занести в таблицю.

№	Радіус кульки R (м)	Час руху кульки t(с)	Густина кульки ρк	Густина рідини ρр	В’язкість η(Па·с)	Відносна помилка ε %
1
2
3
4
5
Сер.