МЕТОДИЧКА 3 курс

ФІЛОСОФІЯ ПРАВА

Сучасний етап в розвитку суспільства характеризується поширенням гуманістичних тенденцій, що зумовлює зростання ролі філософії права в системі гуманітарних наук у вітчизняній вузівській освіті, значення цієї дисципліни у всьому процесі формування та ствердження в суспільстві цінності права, свободи та справедливості.

Хоча філософія права має давню і багату історію, однак сам термін "філософія права" у розумінні самостійної галузі знань виникає лише в кінці ХVIII ст. завдяки Г. Гуго. Сьогодні філософія права є однією з духовних форм пізнання права, вона займається дослідженням смислу права, його сутності й поняття, його основ і місця в житті людини і суспільства.

Логічна послідовність вивчення дисципліни полягає в тому, що спочатку виробляється загальне уявлення про філософію права, її предмет і призначення, потім розкриваються особливості етапів її історичного розвитку та відповідних світоглядно-ціннісних установок, після чого викладається зміст основних проблем правової онтології та інших розділів філософсько-правової теорії в контексті вітчизняної та загальноєвропейської традиції.

Загальною методичною вимогою вивчення курсу є вироблення особистісного ставлення до світоглядних і методологічних проблем філософії права на основі аналізу наукової і навчальної літератури. У звʼязку з цим основною рекомендацією щодо самостійного освоєння і поглиблення знань з філософії права може слугувати критичне осмислення рекомендованих першоджерел і монографічних досліджень, опрацювання основних навчальних і навчальнометодичних видань.

Методичні матеріали складено таким чином, щоб інформативна частина курсу органічно інтегрувалася в систему знань, отриманих у процесі вивчення інших дисциплін з метою обʼєднання методологічних можливостей філософсько-правового та юридичного підходів до вивчення актуальних проблем правового буття та пізнання. Запропоновані методичні матеріали є комплексним документом, який відображає основні напрямки та обсяги навчальної роботи студентів заочної форми навчання з філософії права.

Мета дисципліни – формування знань щодо сутності та природи права, першооснов правового буття, розуміння і утвердження сенсу, цінності і значення права в житті окремої особи і суспільства в цілому, усвідомлення співвідношення філософії права з іншими видами і способами вивчення та пізнання права, поглиблення та конкретизація знань з філософії та юридичних наук стосовно умов майбутньої професійної діяльності.

Предмет дисципліни – граничні засади та найбільш загальні закономірності правового буття та пізнання, ідея права, його сутність і призначення, співвідношення та розрізнення права і закону, справедливість та її відображення в нормотворчості та правореалізації в Україні.

181

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

обʼєкт, предмет і метод філософії права, її понятійно-категоріальний апарат;

зміст і специфіку основних ідей та підходів на різних етапах історичного розвитку філософсько-правової науки;

основні вітчизняні та зарубіжні філософсько-правові школи, напрями, концепції праворозуміння;

підходи щодо визначення природи, сутності та смислу права – як міри свободи особи - у її взаємовідносинах із державою, владою, законом;

особливості взаємодії права з іншими формами суспільної свідомості;

уміти:

визначати світоглядно-методологічні засади розвитку правової теорії та практики;

здійснювати критичний аналіз особливостей різних типів праворозуміння;

обʼєднувати методологічні можливості філософського та правового підходів щодо актуальних проблем розвитку правової реальності;

формувати особисту громадянську позиції на засадах невпинного розвитку загальної та правової культури, національно-патріотичної свідомості тощо;

аналізувати філософсько-правові та юридичні категоріальні концепти не тільки в історичному контексті, але з метою сприяння реформуванню правової системи в сучасних умовах на основі гуманістичних правових цінностей, поступального та стабільного розвитку громадянського суспільства, розбудови України як правової та соціальної держави, культурно-цивілізаційного прогресу нашого народу.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Аксіологія права – вчення про цінності, яке є одним із важливих розділів

філософсько-правових теорій ХІХ-ХХІ ст., розглядає цінності як першоджерела права і моралі.

Благо – філософсько-етична універсалія, яка має виражені метафізичні, онтологічні та соціальні ознаки. Благо вказує на вищі, абсолютні цінності буття, що покликані служити головними орієнтирами всіх без винятку індивідів і спільнот.

Вибір – духовно-практична процедура, під час якої морально-правова свідомість особистості здійснює вибіркову перевагу на користь одних цінностей і норм, відкидаючи інші.

Відповідальність – категорія, яка фіксує залежність особистості від соціального оточення, суспільства, держави і позначає ступінь відповідності індивідуальної поведінки існуючим нормативним зразкам.

Влада – здатність і можливість одних соціальних субʼєктів примушувати інших робити певні дії як нормативного, так і анормативного характеру.

182

Детермінація – причинна обумовленість явищ і подій. По різному визначається в позитивному і природно-правовому мисленні.

Дискурс – комунікативно-мовна практика обговорення і раціонального обґрунтування різних моделей сущого та належного.

Ідеал – нормативно-ціннісний зразок належного в його найвищій, найбільш досконалій формі. Філософсько-правова думка, на відміну від юридичної, постійно звертається до ідеалу в обґрунтуванні сутності належного.

Імперативність – безумовність вимоги до поведінки, точне визначення прав і обовʼязків субʼєктів правовідносин, що виключає неприпустимість будь-яких відхилень.

Правова антропологія – галузь знань, у якій висвітлюються основні проблеми відносин людини з правовою реальністю: 1) роль людини в створенні правової реальності; 2) буття людини в середині правової реальності; 3) буття правової реальності всередині людини; 4) деструктивні форми людської активності, що руйнують правову реальність поза нею і в ній самій.

Правова онтологія – галузь знань, яка досліджує природу та першооснови права, форми його існування, звʼязок права з іншими сферами суспільного буття.

Правова гносеологія – галузь знань, розділ філософії права, в якому вивчаються особливості процесу правового пізнання, його рівні та методи, а також проблема істини у праві (досліджується правовою епістемологією).

Право природне – одна з головних парадигм філософсько-правового мислення, що спирається на ідею верховенства нормативно-ціннісних засад, які панують у космосі, природі та суспільстві і здатні бути критерієм справедливості.

Філософія права – міждисциплінарна галузь знань, яка поєднує пізнавальні зусилля філософії, юриспруденції, соціології та інших соціогуманітарних дисциплін у дослідженні сутності правових реалій, аналізі причиннонаслідкових звʼязків. Філософія права – це філософське вчення про право, що відповідає на питання, які виникають у правовій сфері, за допомогою філософських та філософсько-правових методів.

Функції філософії права – напрямки впливу філософії права на правову реальність, що дають в цілому розуміння її соціального призначення: 1) світоглядна; 2) методологічна; 3) критична; 4) виховна; 5) прогностична та ін.

183

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Бандура О.О. Правознавство у системі наукового знання: Аксіологічногносеологічний підхід: монографія для науковців, виклад., аспірант., адʼюнкт., магістрант., студ. і курсант. юрид. навч. закл. та факульт. / О.О. Бандура. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 272 с.

2.Баумейстер А.О. Філософія права: навч. посіб / А.О. Баумейстер. – Вінниця

: О.Власюк, 2007. – 224 с.

3.Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права: Підручник. – К.: Видавничий дім "ІН ЮРЕ", 2006. – 472 с.

4.Вовк В.М. Філософія права: Навчально-методичні матеріали. – ІваноФранківськ: Вид-во "Сімик", 2006.– 188 с.

5.Вовк В.М. Бівалентність римської правової дійсності: монографія / В.М. Вовк. – Полтава: Вид-во "Полтавський літератор", 2011. – 352 с.

6. Воронкова В.Г. Філософія глобалізації: соціоантропологічні, соціоекономічні та соціокультурні виміри: монографія / В.Г. Воронкова. – Запорізька держ. інженерна академія. – Запоріжжя : ЗДІА, 2010. – 272 с.

7.Гарасимів Т.З. Девіантна поведінка особистості : філософсько-правовий вимір : монографія / Т.З. Гарасимів. – Л. : Львівський держ. ун-т внутрішніх справ, 2009. – 524 с.

8.Гегель Г.В.Ф. Основи філософії права, або Природне право і державознавство. – К.:Юніверс, 2000. – 336 с.

9.Ґордер Юстейн. Світ Софії / 2-е вид., Пер. з норв. Н. Іваничук. – Львів:

Літопис, 2012. – 548 с.

10.Гудима Д.А. Права людини: антрополого-методологічні засади

дослідження / Редкол. П.М. Рабінович та ін. – Серія І. Дослідження та реферати. – Вип. 20. – Львів: Край, 2009. – 292 с.

11. Кальной И.И. Философия права: Учебник. – СПб.: Издательство Р. Асланова "Юридический Центр Пресс", 2007. – 259 с.

184

12.Костицький М.В. Натурфілософія чи матеріалістична діалектика (до питання про методологію юриспруденції) / Костицький М.В. // Філософські, методологічні та психологічні проблеми права: тези доп.

ІІІ Всеукр. наук.-теорет. конф., (Київ 23 квіт. 2010 р.) – К.: КНУВС, 2010. – С. 3-6.

13.Костицький М.В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції: Вибрані наукові праці – Чернівці: Рута, 2008. – 560 с.

14.Кравець В.М. Розмежування природного та позитивного права як методологічна основа порівняльних філософсько-правових досліджень / Кравець В.М. // Іменем Закону. Науковий вісник. – 2011. – № 1(9).– С. 3-8.

15.Кузнєцов В.І. Філософія права. Історія та сучасність: Навчальний посібник.

– К.: ВД "Стилос": ПЦ "Фоліант", 2006. – 382 с.

16.Левчук-Хмара М.В. Право в сучасному етико-філософському дискурсі: автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.07 / М.В. Левчук-Хмара; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2010. – 15 с.

17.Ллойд Д. Идея права. – М.: Статут, 2006. – 416 с.

18.Лукин Н.Н. Методология философско-правовой науки в системе культурно-исторического творчества : научно-методическое пособие / Н.Н. Лукин. – Красноярск : Красноярский писатель, 2013. – 119 с.

19.Максимов С.І. Філософія права: сучасні інтерпретації: вибрані праці: статті, аналітичні огляди, переклади (2003-2010) / С.І. Максимов. – Х.: Право, 2011. – 336 с.

20.Малахов В.П. Философия права: Учебн. пособие. – 2-е изд. – Екатеринбург: Деловая книга, 2007. – 360 с.

21.Мельничук Н.Ю. Категорії "злочин" та "покарання" у філософськоправовому вимірі: монографія / Н.Ю. Мельничук; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л. : [б. в.], 2010. – 439 с.

22.Моисеев С.В. Философия права. Курс лекций.-3-е изд., – Новосибирск: Сиб. Унив. изд-во, 2006. – 262 с.

23.Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни "Філософія права" [Текст] / Уклад. М.В. Костицький, В.М. Кравець, Б.Ф. Чміль та ін. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2010. – 48 с.

24.Павленко Ю.О. Антропологічні виміри ідеології: автореф. дис. ... канд.

філос. наук : 09.00.04 / Павленко Ю.О.; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К., 2010. – 19 с.

25.Парасюк В.М. Філософські аспекти процесуальної діяльності слідчого : монографія / В.М. Парасюк. – Л. : Львівський держ. ун-т внутрішніх справ, 2010. – 240 с.

26.Рабінович П.М. Сутність праворозуміння // Право України. – 2007. – №9. – С. 3-7.

27.Селиванов А.А. Конституционные проблемы в современной теории права : Constitutional problems of modern theory of law : доктрина стабильности и

185

охраны Конституции Украины в контексте еѐ модернизации и эффективного конституционного правосудия : [моногр. исслед.] / Проф. А.А. Селиванов. – 2-е изд., доп. – К. : Логос, 2013. – 208 с.

28.Титов В.Д. Філософсько-правові погляди Т. Джеферсона // Філософські та методологічні проблеми права. – 2011. – № 1. – С. 85-93.

29.Україна у стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціальноекономічні та політико-правові стратегії: Матеріали Х ювілейної науковопрактичної конференції. – К.: Національна академія управління, 2011. – 336 с.

30.Философия права: конспект лекций. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Эксмо, 2007. – 112 с.

31.Філософія права / За ред. Дж.Фейнберга.– К.: "Основи", 2007. – 1256 с.

34.Філософія права: Навч.-метод. посіб. / О.О. Бандура, В.М. Вовк, М.В. Костицький, Ю.С. Симон та ін.; За ред. акад. М.В. Костицького. – К.: КНУВС, 2007. – 160 с.

35.Тімуш І.С. Інтегральний погляд на право: Монографія. – К.: Атіка, 2010. – 284 с.

36.Харт Х.Л.А. Понятие права – Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. – 302 с.

37.Циппеліус Р. Філософія права: Підручник. – К.: Тандем, 2000. – 300 с.

39.Юркевич Памфіл. Історія філософії права; Філософія права; Філософський щоденник. – Вид. друге. – К. : Редакція журналу "Український Світ", 2000.

– 756 с.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Філософія права, її гуманістичний зміст та призначення

Лекція – 2 години

1.Філософське обґрунтування права.

2.Дисциплінарний статус філософії права як науки. Предмет філософії права.

3.Особливості філософії права як науки про граничні засади права.

Тема 2. Історичні типи філософії права

Лекція – 2 години

186

1.Історична періодизація розвитку філософсько-правової думки.

2.Сутність і специфіка філософії права в історичні епохи.

3.Новітня філософсько-правова наука: основні проблеми та напрями розвитку.

Тема 3. Правова онтологія. Право як феномен культурно-цивілізаційного процесу

Лекція – 2 години

1.Право як соціальне та культурне явище. Роль права у розвитку цивілізації.

2.Основні підходи до визначення сутності права.

3.Поняття правової реальності та її структурні рівні.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Філософія права, її гуманістичний зміст та призначення

Семінар – 2 години

1.Дискусія про предмет філософії права. Історико-логічний, онтологічний, гносеологічний, антропологічний аспекти предмета філософії права.

2.Структура філософії права та її основні функції.

3.Філософія права в системі філософських та юридичних наук.

Література

1-4, 8, 10-12, 15-22, 25, 31, 32, 34, 35, 37

Тема 2. Історичні типи філософії права

Семінар – 2 години

1.Становлення філософсько-правової думки античності (Демокріт, Софісти, Сократ, Платон, Арістотель). Давньоримська філософія права (Цицерон, римські юристи, Сенека).

2.Розуміння людини та суспільства в середньовічній філософії права (Августин Блаженний, Фома Аквінський) та в епоху Відродження (Лоренцо Валла, Жан Боден, Томас Мор).

3.Розвиток філософсько-правової думки в епоху Нового часу та основні сучасні концепції.

4.Становлення та розвиток української філософсько-правової науки.

Література

1-3, 5, 7, 8, 12, 15, 17-28, 30, 34, 37

187

Тема 3. Правова онтологія. Право як феномен культурно-цивілізаційного процесу

Семінар – 2 години

1.Правова онтологія як галузь знань: основні проблеми. Економічні, соціальні та духовні передумови становлення права.

2.Право як феномен культури. Місце та роль права в розвитку цивілізації.

3.Сутнісні характеристики ідеї права (право як свобода, всезагальне благо, рівність та справедливість).

Література

1, 3-8, 14, 15, 17, 19-22, 25, 27, 32-35, 37

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1.Аналітичний правовий позитивізм (Бентам, Остін, Ієрінг, Кельзен).

2.Герменевтика та тлумачення законів.

3.Громадянське суспільство: історичний філософсько-правовий екскурс.

4.Давньогрецька філософія права: Сократ, Платон, Арістотель.

5.Деонтологічна концепція природного права І. Канта.

6.Діалектика права: діалектичний метод та соціально-правові суперечності.

7.Етико-правові ідеї у філософії І. Канта і сучасність.

8.Зміст і структура правової реальності.

9.Історична школа і марксизм як форми правового обʼєктивізму.

10.Концепції відродженого природного права ХХ століття.

11.Критична філософія права К. Маркса та Ф. Енгельса.

12.Методологічні основи філософії права Г.В.Ф. Гегеля.

13.Німецька класична філософія права: загальна характеристика.

14.Основні ідеї і принципи сучасної європейської філософії права.

15.Основні ідеї і принципи сучасної української філософії права.

16.Основні ідеї і принципи філософії права епохи Відродження.

17.Основні ідеї і принципи філософії права Античності.

18.Основні ідеї і принципи філософії права Нового часу.

19.Основні ідеї і принципи філософії права Середньовіччя.

20.Основні ідеї російських філософів права ХІХ-ХХ століття.

21.Основні питання та функції філософії права.

22.Основні теорії співвідношення права і моралі.

23.Особливості використання категорій діалектики щодо аналізу структури та елементів у праві.

24.Перспективи розвитку людської цивілізації і права.

25.Підсвідомі основи злочинної діяльності (З. Фрейд).

26.Позитивізм та його історичні форми в сучасній філософії права.

27.Покарання як філософсько-правова та соціальна проблема.

28.Порівняльний аналіз філософсько-правових поглядів Сократа і Платона

29.Право як засіб реалізації загальнолюдських цінностей.

188

30.Правова антропологія: антропологічні основи права.

31.Правова епістемологія: категорія істини як центральна категорія правової епістемології.

32.Правова культура: сутність та структура.

33.Правова онтологія: онтологічна природа права та правова реальність.

34.Правосвідомість як проблема філософії права.

35.Предмет філософії права. Значення парадигми новітньої науки для розуміння права.

36.Природне право як ідея та ідеал права.

37.Релігійні витоки держави і права. Церква в системі державно-правових відносин.

38.Римська й середньовічна філософія права.

39.Свобода та відповідальність як цінності. Право як форма свободи.

40.Співвідношення філософії права, загальної теорії права та соціології права.

41.Справедливість як одна з основних правових цінностей.

42.Структура філософії права. Філософсько-правова рефлексія.

43.Суспільний та правовий прогрес, їх основні критерії.

44.Сутність сучасних концепцій природно-правового мислення.

45.Сутність та особливості філософського підходу до права.

46.Сучасна дискусія про предмет філософії права.

47.Теорія природного права Дж. Локка.

48.Теорія справедливості Арістотеля.

49.Теорія справедливості Дж. Роулза.

50.Типологія концепцій природного права Нового часу.

51.Філософія злочину та покарання.

52.Філософія права в системах філософії та юриспруденції.

53.Філософія права в Україні: виникнення, світоглядно-методологічні підстави.

54.Філософія права як наука.

55.Філософські проблеми права і влади у посттоталітарному суспільстві.

56.Філософсько-правові ідеї західноєвропейського просвітництва ХVIII століття: загальна характеристика.

57.Характерні риси правового позитивізму як способу осмислення права.

58.Характерні риси природно-правового мислення як філософського способу осмислення права.

59.Цивілізаційне і специфічно-культурне у правосвідомості.

60.Цінності у праві та право як цінність.

189

АГРАРНЕ ПРАВО

Аграрне право України – це комплексна, інтегрована і спеціалізована галузь права; вона охоплює різні правові норми, які регулюють аграрні відносини, що складаються у сфері виробничої та повʼязаної з нею сільськогосподарської діяльності під час використання земель сільськогосподарського призначення різними аграрними субʼєктами.

Ця галузь виникла у 70-х рр. минулого століття, пройшла дискусійний етап свого становлення, утвердилась у комплексну, інтегровану та спеціалізовану галузь права, яка істотно розширила й якісно збагатила свій зміст внаслідок здійснення в Україні земельної та аграрної реформ.

При вивченні аграрного права студентам необхідно зʼясувати, якою є аграрна політика України. У посланні Президента України до Верховної Ради України підкреслюється, що одним з основних пріоритетів стратегії економічного та соціального розвитку України є здійснення активної аграрної політики, спрямованої на швидке подолання кризових процесів, забезпечення необхідної адаптації підприємств АПК до умов ринкової конʼюктури, зміцнення їхнього фінансового стану, утвердження в перспективі України як держави з високоефективним експортоспроможним сільським господарством.

Метою курсу є ознайомлення студентів з аграрним правом, яке регулює тісно звʼязані між собою земельні, майнові, трудові і управлінські відносини, які складаються в процесі виробничо-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, організацій і їх обʼєднань, а також фермерських господарств і громадян, що ведуть особисте підсобне господарство.

Основними правовими інститутами аграрного права є: управління сільським господарством; право власності на землю і землекористування сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств і громадян; право власності в сільському господарстві; правове регулювання організації, оплати, дисципліни і охорони праці в сільському господарстві. Саме основні інститути аграрного права і виносяться на семінарські і практичні заняття для їх грунтовного вивчення.

Знання теоретичних основ і регулюючої ролі аграрного права необхідні юристу будь-якого профілю. Вивчення студентами аграрного права збагачує знаннями аграрної політики нашої держави, підвищує теоретичний і науковий рівень.

Крім того, добра обізнаність в аграрному законодавстві має велике практичне значення. Вона сприяє: правильному застосуванню норм аграрного права в багатогранній діяльності юристів, забезпеченню охорони права власності в сільському господарстві, веденню профілактичної роботи, зміцненню законності в аграрних правовідносинах.

Семінарські і практичні заняття, як і підготовка до них, є активними формами навчального процесу. При підготовці до аудиторних занять студентам

190