МЕТОДИЧКА 3 курс

ТРУДОВЕ ПРАВО

Проголошення України незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою вимагає перш за все підготовки висококваліфікованих юридичних кадрів, які б забезпечили правильне застосування законодавства на практиці.

Невідʼємною складовою загальної системи національного права України та однією з її провідних галузей є трудове право.

Метою курсу є опанування знаннями в галузі трудового права, розкриття ролі трудового права у вирішенні завдань соціального і економічного розвитку суспільства, забезпечення верховенства права в трудових і тісно повʼязаних з ними відносинах.

Головними завданнями курсу є:

формування у студентів уміння орієнтуватися у системі норм трудового права;

навчити студентів аналізувати і узагальнювати законодавчі акти та вивчений матеріал;

правильно застосовувати законодавство про працю на практиці;

давати правильну юридичну кваліфікацію трудовим відносинам;

застосовувати чинне законодавство та інші.

Навчання проводиться з використанням активних методів, поєднання аудиторних занять із самостійною роботою.

На семінарські заняття виносяться найбільш складні теоретичні питання курсу. Підготовка до них буде дієвою, якщо студент творчо підійде до вивчення рекомендованих джерел, дасть їм критичний аналіз, висловить власну думку, обґрунтує її прикладами з практики.

При проведенні практичних занять використовуються і такі форми як розвʼязування задач. Вирішувати задачу необхідно у точній відповідності з вказаними в умові обставинами. Рішення задачі має бути письмовим, обґрунтованим з обовʼязковим посиланням на конкретні правові норми (вказувати коли і ким вони прийняті, відповідні статті, пункти тощо).

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

поняття та зміст основних правових категорій з трудового права;

джерела правового регулювання;

субʼєкти, обʼєкти, підстави виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин;

поняття та способи здійснення і захисту субʼєктивних трудових прав;

поняття, зміст, види, форми, трудового договору;

поняття та способи захисту трудових прав;

праця молоді, жінок;

охорона праці;

право на відпочинок;

91

уміти:

використовувати норми трудового законодавства, правильно їх тлумачити та застосовувати для вирішення конкретних життєвих ситуацій;

аналізувати відносини, що складають суть справи;

приймати обґрунтовані рішення відповідно до норм чинного законодавства.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Відпустка – встановлена законом, колективним договором або трудовим

контрактом певна кількість календарних днів безперервного відпочинку, які надаються працівникові роботодавцем у календарному році, із оплатою або без оплати їх з збереженням місця роботи (посади) за працівником на цей час.

Вихідна допомога – грошова сума, що виплачується одноразово у встановлених законодавством про працю випадках у разі припинення трудового договору.

Внутрішній трудовий розпорядок – врегульована нормами трудового права система відносин, що складається всередині трудового колективу підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, при виконанні виробничих завдань і яка забезпечує здійснення субʼєктивних прав та виконання обовʼязків усіма учасниками трудового процесу.

Джерела трудового права – це спосіб вираження норм права, що призначені регулювати трудові та інші суспільні відносини, повʼязані із застосуванням і організацією найманої праці.

Дисципліна праці – сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють обовʼ язки сторін трудових правовідносин, спрямованих на забезпечення належного процесу праці.

Дисциплінарна відповідальність – обовʼязок порушника трудової дисципліни притерпіти негативні наслідки правового, організаційного чи матеріального характеру.

Дисциплінарне стягнення – заходи правового впливу до порушників трудової дисципліни, що зобовʼ язують їх притерпіти негативні правові наслідки.

Зайнятість – діяльність громадян, повʼязана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Заробітна плата – винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконаної роботи, а також виплати компенсаційного та стимулюючого характеру.

Колективний договір – угода, яка укладається для узгодження інтересів на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і виборними органами первинних профспілкових організації, а в разі їх

92

відсутності - представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони, яка містить зобовʼязання сторін щодо врегулювання трудових, виробничих ті інших соціальноекономічних відносин та нормативні положення, які встановлюють умови праці, її оплату, режими робочого часу та часу відпочинку тощо, а також додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Колективні трудові спори (конфлікти) – неврегульовані суперечності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення нових або зміни існуючих соціальноекономічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.

Комісія по трудових спорах – орган для розгляду індивідуальних трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях між працівниками, з одного боку, і роботодавцем – з другого, за винятком спорів, які згідно із законом підлягають розглядові безпосередньо в судах.

Контракт – особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обовʼязки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися за угодою сторін.

Надурочні роботи – роботи понад встановлену тривалість робочого часу, які виконуються за розпорядженням роботодавця або з його відома у випадках, встановлених законодавством.

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у випадках неможливості нормування трудового процесу.

Оплата праці – встановлена угодою сторін (не нижче державного мінімуму) та передбачена колективними договорами, угодами систематична винагорода працівника за виконану роботу згідно трудового договору.

Охорона праці – система правових, соціальноекономічних, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоровʼя і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Переведення на іншу роботу – доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеним трудовим договором.

Переміщення – доручення працівникові роботи в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовлених трудовим договором, але на іншому робочому місці чи структурному підрозділі в тій же місцевості, іншому механізмі або агрегаті на тому ж підприємстві.

Працевлаштування – комплекс організаційних, економічних і правових заходів щодо забезпечення громадян оплачуваною роботою на основі трудових

93

договорів, а також процес пошуку підходящої роботи, підготовки до неї та влаштування на відповідну роботу.

Працівник – громадянин України чи іноземний громадянин або особа без громадянства, що перебуває в трудових відносинах із роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію.

Предмет трудового права – сукупність трудових відносин та інших суспільних відносин, повʼязаних з організацією та застосуванням найманої праці, що передують трудовим відносинам, супроводжують їх або приходять їм на заміну.

Принципи трудового права – загальновизнані вихідні положення, що визначають його сутність, зумовлюють єдність правового регулювання та закономірності розвитку системи норм трудового права.

Прогул – відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що обʼєднує громадян, повʼязаних спільними інтересами, за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Режим робочого часу – розподіл робочого часу в межах доби або іншого календарного періоду.

Роботодавець – юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка надає роботу фізичній особі на підставі трудового договору.

Робочий час – проміжок календарного часу, протягом якого працівник, згідно з законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обовʼязки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи – роботодавця.

Сезонні роботи – роботи, які в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), котрий не перевищує шести місяців.

Трудова книжка – основний документ про трудову діяльність працівника. Трудова праводієздатність – здатність працівника мати трудові права та

обовʼязки, своїми діями набувати їх і самостійно їх реалізовувати.

Трудова функція – угода сторін трудового договору щодо роду роботи, яку зобовʼязується виконувати працівник.

Трудове майнове правопорушення – як підстава матеріальної відповідальності полягає у вчиненні працівником дисциплінарного проступку, що спричинив матеріальну шкоду власнику підприємства, установі, організації чи роботодавцю – фізичній особі.

Трудовий договір – угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобовʼязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець

94

зобовʼязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий колектив підприємства – обʼєднання фізичних осіб, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства, установи, організації на основі трудового договору (контракту).

Трудові спори – суперечності, які виникають між субʼєктами трудового права з приводу застосування трудового законодавства або встановлення нових умов праці і які передані на розгляд відповідного органу, уповноваженого державою приймати обовʼязкові для сторін рішення.

Час відпочинку – проміжок часу, протягом якого працівник згідно із законодавством та локальними нормативними актами вільний від виконання трудових обовʼязків і який він має право використовувати на свій розсуд.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Форма підсумкового контролю – екзамен.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

2.Кодекс законів про працю України // Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами / Відп. ред. О.П. Товстенко. – К: Юрінком Інтер. 2009. – 1022 с.

3.Закон України "Про обʼєднання громадян" від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504

4.Закон України "Про правовий статус іноземців" від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 23. – Ст. 161.

5.Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року (із змінами внесеними згідно закону України від 13.12.2001 року).//Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №45. – Ст.397, ОВУ. – 2002. – №2. – Ст. 41.

95

6.Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р – ВВР,

1992. – № 3.

7.Закон України "Про державну допомогу сімʼям з дітьми" від 21 листопада 1992 р. – ВВР, 1993. – № 5. – Ст. 21.

8.Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. – ВВР., 1992. – №49. – Ст. 668.

9.Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 р. – ВВР, 2010. – № 22. – Ст. 86.

10.Закон України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992 р. – ВВР, 1993. – № 9.

–Ст. 62.

11.Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 5 лютого 1993 р. – ВВР, 1993. – № 16. – Ст. 167.

12.Закон України "Про аудиторську діяльність" 22 квітня 1993 р. – ВВР, 1993.

–№ 23. – Ст. 243.

13.Закон України "Про колективні договори і угоди" від 1 липня 1993 р. – ВВР, 1993. – № 36. – Ст. 361.

14.Закон України "Про нотаріат" від 2 вересня 1993 р. – ВВР, 1993. – № 39. – Ст. 383.

15.Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 р. – ВВР, 1993. – № 52. – Ст. 490.

16.Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку" від 16 грудня 1993 р. – ВВР, 1994. – № 4. – Ст.18.

17.Закон України "Про оплату праці" від 1 травня 1995 р. – ВВР, 1995. – № 17. – Ст. 121.

18.Закон України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням псуванням, недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" від 6 червня 1995 р. – ВВР, 1995. – № 22.

19.Закон України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. – ВВР, 1997. – № 2. – Ст. 4.

20.Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій: Постанова Кабінету Міністрів України від З квітня 1993 р. № 254 // ЗП України. – 1993. – № 9. – Ст. 184.

21.Про трудові книжки працівників: Постанова Кабінету Мніністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 // ЗП України. – 1993. – № 10. – Ст. 197.

22.Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у загальнодержавній власності: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 // ЗП України. – 1993. – № 6. – Ст. 121.

23.Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 170 // ЗП України. – 1994. – № 7. – Ст. 172.

96

24.Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких повʼязана з державною таємницею: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 р. № 779 // ЗП України. – 1995. –

№2. – Ст. 30.

25.Список сезонних робіт і сезонних галузей: Затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 р. № 278 //ОВУ. – 1997. –

№14. – С. 18.

26.Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та науковим працівникам: Затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 // ОВУ. – 1997. – Число 16. – С. 73; Число 35. – С. 14.

27.Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність: Наказ Міністерства праці від 12 травня 1996 р. № 43 // Людина і праця: Інформаційний бюлетень Міністерства праці. – 1997 р. – № 1.

28.Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів". – Постанови Пленуму Верховного Суду України в кримінальних та цивільних справах. – Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995. – № 1. – С. 375.

29.Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення псування матеріальних цінностей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. // Урядовий курʼєр. – 1996. –

№20-21. – С. 8.

30.Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26 січня 1993 року, – Збірник Постанов Уряду України. 1993. – № 45. – Ст.14.

31.Трудове право України. Академічний курс: Підручник / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. НАНУ: Ред. Н.М. Хуторян – К. : "А.С.К.", 2009.

– 607 с.

32.Болотина Н.Б. Трудове право України: Підручник. – К.: Вікар, 2010. –

725 с.

33.Прокопенко В.І. Трудове право. – Підручник. – К., 2009. – 480 с.

34.Чанишева Г.І. Трудове право України. – Підручник. – К., 2008. – 564 с.

35.Карпенко Д.О.Трудове право України. – К., 1999. – 192 с.

36.Карпенко Д.О. Правове регулювання матеріальної відповідальності в системі МВС України. Навчальний посібник. – К., 1998. – 68 с.

37.Пилипенко П.Д. Трудове право України. – Львів, 2011. – 160 с.

38.Венедиктов В.С. Теоретические проблеми юридической ответственности в трудовом праве. – Харьков, 1996. – 136 с.

97

39.Бабаскін А.Ю. Особливості правового регулювання зайнятості молоді в умовах переходу до ринку. – 36.: Правова держава. Вип.: 4. – 1993. – С.104-

40.Жернаков В. Свобода праці як принцип сучасного трудового права // Право України. – 2007. – № 3. – С. 34.

41.Зуб И.В. Трудовое право России и Украины: общие проблемы; общие решения (сравнительное исследование) // Государство и право. – 1997. – №

10.– С. 33-38.

42.Коментар до статей 1, 2 КЗпП України //Стичинский Б.С., Зуб И.В., Ротань В.Г. Научно-практический комментарий к законодательству Украины о труде. – К.; Севастополь: Ин-т юрид. исследований, 2001.

43.Пилипенко ПД. Проблеми теорії трудового права України. – Л., 1999.

44.Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців // Право України. – 2007. – № 1. – С. 63.

45.Гончарова Г. Плюралізм профспілок і трудові відносини: вирішення питань на практиці // Право України. – 2009. – № 10. – С. 30-33.

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Субʼєкти трудового права

Лекція – 2 години

1.Працівник як субʼєкт трудових правовідносин.

2.Роботодавець як субʼєкт трудових правовідносин.

3.Трудовий колектив як субʼєкт трудових правовідносин.

4.Правовий статус профспілок у сфері трудових правовідносин.

Тема 2. Трудовий договір

Лекція – 2 години

1.Поняття та зміст трудового договору.

2.Види трудового договору:

а) контракт як особливий вид трудового договору; б) трудовий договір про сумісництво та суміщення посад.

3.Зміна умов трудового договору.

4.Припинення трудового договору.

Тема 3. Робочий час і час відпочинку

Лекція – 2 години

1.Поняття і види робочого часу.

2.Режим робочого часу та його види.

3.Надурочні роботи та чергування. Облік робочого часу.

4.Поняття і види часу відпочинку.

Тема 4. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору

98

Лекція – 2 години

1.Поняття і умови виникнення матеріальної відповідальності.

2.Види матеріальної відповідальності.

3.Визначення розміру шкоди та порядок її відшкодування.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. Субʼєкти трудового права

Семінар – 2 години

1.Поняття і класифікація субʼєктів трудового права.

2.Працівник як субʼєкт трудового права.

3.Роботодавець як субʼєкт трудового права.

4.Трудовий колектив як субʼєкт трудового права.

5.Правовий статус профспілок у сфері трудових правовідносин.

Література

1-5, 9-11, 30-34, 44

Тема 2. Трудовий договір

Семінар – 2 години

1.Поняття, сторони та зміст трудового договору.

2.Порядок укладення трудового договору.

3.Особливості окремих видів трудових договорів.

4.Поняття і види переведення на іншу роботу. Відмінність переведення від переміщення.

5.Підстави припинення трудового договору.

6.Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога.

Література

1, 2, 8-10, 14, 15, 19-24, 30-34, 43

Тема 3. Робочий час і час відпочинку

Семінар – 2 години

1.Поняття і види робочого часу.

2.Режим та облік робочого часу.

3.Надурочні роботи та порядок їх застосування.

4.Поняття і види часу відпочинку.

5.Поняття, види та порядок надання відпусток.

Література

1, 2, 18, 25, 30-35

Тема 4. Трудова дисципліна

Семінар – 2 години

99

Практичне заняття – 2 години

1.Поняття трудової дисципліни та методи її забезпечення.

2.Види дисциплінарної відповідальності.

3.Поняття, види і порядок застосування дисциплінарних стягнень, у тому числі в органах внутрішніх справ.

ВИРІШИТИ ЗАДАЧІ

Задача 1

За порушення санітарних норм зберігання продуктів на складі гастроному на директора гастроному Пашковського Л.І. та завідуючого складом Іванова К.Г. державною санітарною інспекцією було накладено штраф. Крім того, за це ж порушення директор гастроному виніс Іванову К.Г. догану. Останній оскаржив наказ директора до комісії з трудових спорів.

Які дисциплінарні стягнення можуть бути застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни?

Хто в праві накласти дисциплінарне стягнення на працівника?

Про які види юридичної відповідальності йде мова в умові задачі?

Яке рішення, на Вашу думку, винесе комісія з трудових спорів?

Задача 2

Начальником Дубровицького районного відділу внутрішніх справ УМВС України в Рівненській області на старшого сержанта Петренка І.В. накладено сувору догану через сорок днів після виявлення дисциплінарного проступку.

Які дисциплінарні стягнення можуть бути накладені на осіб рядового та молодшого начальницького складу органу внутрішніх справ?

Хто має право накладати дисциплінарні стягнення на осіб рядового та молодшого начальницького складу органу внутрішніх справ?

На протязі якого строку з моменту виявлення дисциплінарного проступку може бути накладено дисциплінарне стягнення на осіб рядового та начальницького складу органу внутрішніх справ?

Чи правомірний наказ начальника районного відділу внутршніх справ?

Задача 3

Начальником слідчого управління УМВС України у Полтавській області накладено сувору догану на слідчого Новосанжарського районного відділу внутрішніх справ Сидоренка П.Г. за допущення недоліків при розслідуванні кримінальної справи через півтора року після її закінчення.

Які дисциплінарні стягнення можуть бути накладені на осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ?

Хто має право накласти дисциплінарне стягнення на слідчого районного відділу внутрішніх справ?

100