Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

МЕТОДИЧКА 3 курс

.pdf
Скачиваний:
30
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
1.58 Mб
Скачать

126.Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь корозійними отрутами ( кислотами та лугами).

127.Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь деструктивними отрутами (солями важких металів – ртуть, мишʼяк, фосфор, мідь, свинець).

128.Характеристика і судово-медична діагностика отруєнь кровʼяними отрутами (окисом вуглецю, метгемоглобіноутворюючими отрутами). Попередня діагностика отруєння цими отрутами на місці виявлення трупа.

129.Судово-медична діагностика алкогольного спʼяніння та смерті від отруєння етиловим спиртом.

130.Загальні принципи виявлення, вилучення, пакування та направлення на дослідження речових доказів біологічного походження (кров, сперма, слина, волосся).

131.Виявлення слідів крові на місці події та їх значення у встановленні обставин події. Питання, які вирішуються при експертизі крові.

132.Дослідження волосся, плям крові, сперми та інших біологічних виділень.

133.Підстави, організація, особливості проведення і документація судовомедичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб.

134.Юридична класифікація тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості. Ознаки середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

135.Ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Особливі способи нанесення тілесних ушкоджень: катування, мордування та мучення.

136.Тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя.

137.Тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили втрату якого-небудь органа чи втрату органом його функцій.

138.Судово-медична експертиза штучних хвороб та самоушкодження. Значення медичних документів, слідчих матеріалів, речових доказів, результатів слідчих експериментів при встановленні умов, при яких було заподіяно травму.

139.Судово-медична експертиза статевих станів (статевої зрілості, статевої репродуктивності, статевої недоторканості).

140.Судово-медична експертиза при статевих злочинах (зґвалтування, розпусних дій тощо).

121

КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО (Ч. 1)

Навчальна дисципліна "Кримінальне право" – спеціальна юридична дисципліна, яка передбаче на навчальним планом для обовʼязкового вивчення, що вивчає законодавство, практику й науку про злочин і покарання в системі юридичних дисциплін та належить до фундаментальних і профілюючих. Вона передбачає вивчення комплексу кримінально-правових інститутів та теоретичних положень та значного масиву як національних, так і міжнародноправових актів, постанов Пленуму Верховного Суду України.

Кримінальне право України – одна з найважливіших і базових дисциплін, яка викладається в Національній академії внутрішніх справ. Досконале знання кримінального законодавства нашої держави є необхідною умовою успішної роботи в правоохоронних органах чи при зайнятті юридичною практикою. Спираючись на раніше отриманні знання про основні правові інститути, категорії та поняття кримінального права, студенти повинні не тільки розуміти, але й аналізувати проблемні питання з курсу "Кримінальне право України. Загальна частина", а також пропонувати свої обґрунтовані пропозиції в кримінальне законодавство. Допомогою в цій роботі повинні стати матеріали науково-практичних конференції, виступи практичних працівників правоохоронних органів, розробки і наукові праці вчених академії, а також праці інших провідних дослідників як вітчизняних, так і закордонних.

Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємоповʼязані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення.

Викладання навчальної дисципліни "Кримінальне право України (Загальна частина)" передбачає досягнення наступної мети: засвоєння студентами законодавчого визначення основних понять кримінального права; ознайомлення з найважливішими інститутами та положеннями Загальної частини Кримінального Кодексу України; набуття навичок самостійного комплексного аналізу складу злочину, а також вміння визначення конкретних елементів відповідних складів злочинів; відпрацювання навичок та умінь правильного застосування отриманих теоретичних та методичних знань під час вирішення конкретних ситуаційних задач; формування студентам науково обґрунтованих знань про закон про кримінальну відповідальність та кримінальну відповідальність загалом, а також про тенденції розвитку законодавства України і інших держав, ролі права в реалізації соціально-економічних перетворень в суспільстві, про заходи кримінально-правової боротьби зі злочинністю.

Досягнення названих цілей забезпечується вирішенням наступних навчально-наукових завдань:

122

систематизоване освоєння і закріплення у студентів теоретичних знань про історію, принципи, категорії й положення науки кримінального права;

навчання студентів правильному орієнтуванню в діючому кримінальному законодавстві, набуття вміння застосовувати норми кримінального права при кваліфікації злочинів;

вивчення курсу повинно сприяти вихованню у студентів поважного ставлення до закону про кримінальну відповідальність як важливого засобу захисту людини, її прав, свобод і законних інтересів, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань;

під час вивчення курсу повинні розкриватися звʼязки кримінального права

України з іншими галузями права і юридичними навчальними дисциплінами.

Місце навчальної дисципліни у навчальному процесі визначається за специфікою досліджуваних проблем і практичної спрямованості, яка нерозривно пов′язана з юридичною наукою. Відрізняючись від деяких інших галузей права за основною, притаманною йому функцією, а також за характером урегульованих ним відносин, кримінальне право тісно повʼязане із суміжними галузями права, найбільшою мірою з конституційним правом, адміністративним правом, кримінально-процесуальним правом, кримінально-виконавчим правом, міжнародним правом.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати:

обʼєкт, предмет і метод кримінального права, його понятійнокатегоріальний апарат;

основні положення про систему кримінального права та закон про кримінальну відповідальність;

сутність злочину та їх класифікацію;

зміст інститутів співучасті та множини злочинів;

поняття, мету та систему покарань;

сутність та значення інститутів призначення та звільнення від відбування покарання;

зміст інституту судимості та примусових заходів медичного характеру.

уміти:

визначати дію закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі;

визначати злочин та його види;

визначати склад злочину;

визначати стадії вчинення злочину;

визначати співучасть у злочині;

визначати множину злочинів;

визначати обставини, що виключають злочинність діяння;

визначати підстави звільнення від кримінальної відповідальності;

визначати відмінність покарання від інших заходів державного примусу.

123

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ Кримінальне право як галузь законодавства – це сукупність кримінально-

правових норм, сформульованих і прийнятих парламентом (Верховною Радою України) як законів, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також те, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили.

Предмет кримінального права як галузі права кримінально-правові відносини, що виникають у результаті вчинення злочину та застосування відповідного покарання за його вчинення.

Кримінальна відповідальність – це передбачене КК обмеження прав та свобод особи, яка вчинила злочин, що індивідуалізуються в обвинувальному вироку суду і здійснюються спеціальними органами виконавчої влади держави.

Злочин – це передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене субʼєктом злочину.

Склад злочину – це сукупність установлених кримінальним законом та іншими нормативними актами юридичних ознак (обʼєктивних і субʼєктивних), які визначають суспільно небезпечне діяння як злочин.

Злочином з формальним складом є злочин, який не має суспільно небезпечних наслідків, а тому вважається закінченим від моменту вчинення зазначеного у законі діяння.

Злочином з матеріальним складом є злочин, закінчення якого повʼязується з настанням суспільно небезпечних наслідків.

Злочином з усіченим складом є злочин, у якому момент закінчення злочину за законом переноситься на стадію готування чи на стадію замаху.

Кваліфікація злочину є процес встановлення відповідності (тотожності) між юридично значущими ознаками злочину (фактичний склад злочину) і ознаками злочину, передбаченими КК (юридичний склад злочину), та формулювання висновку про наявність чи відсутність такої відповідності (тотожності).

Обʼєктом злочину є суспільні відносини, які перебувають під охороною кримінального закону, на які посягає злочин, яким заподіюється шкода або які ставляться під загрозу заподіяння суспільно небезпечної шкоди.

Обʼєктивна сторона складу злочину – це зовнішній бік злочину, що характеризується суспільно небезпечним діянням, суспільно небезпечними наслідками, причиновим звʼязком між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками, місцем, часом, обставинами, способом, а також засобами та знаряддями вчинення злочину.

Субʼєктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до Кримінального кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Субʼєктивна сторона – це ознаки, що характеризують злочин із внутрішнього боку.

124

Вина – це психічне ставлення осудної особи до скоєного нею суспільно небезпечного діяння, а в злочинах із матеріальним складом – і до його наслідків у формі умислу чи необережності.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки та бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки й хоча не бажала, та свідомо припускала їх настання.

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, та легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була й могла їх передбачити.

Готування до злочину – це підшукування чи пристосування засобів або знарядь, підшукування співучасників чи змова для вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину.

Замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії чи бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі цієї особи.

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох субʼєктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями чи різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більшої кількості злочинів, передбачених тією ж статтею чи частиною статті Особливої частини КК, а також скоєння двох або більшої кількості злочинів, передбачених різними статтями КК, визнається повторним лише у випадках, передбачених Особливою частиною КК.

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

 

 

Кількість годин

Назви тем

 

Семі-

Прак-

з/п

Лекції

тичні

 

нари

 

 

 

заняття

 

 

 

 

1.

Поняття, предмет, завдання,

2

2

125

 

 

принципи та система кримінального

 

 

 

 

 

права. Поняття злочину і складу

 

 

 

 

 

злочину

 

 

 

2.

 

Обʼєкт складу злочину. Обʼєктивна

2

2

 

сторона складу злочину

 

 

 

 

 

 

 

Субʼєкт складу злочину.

 

 

 

3.

 

Субʼєктивна сторона складу

2

2

 

 

злочину

 

 

 

4.

 

Співучасть у злочині

2

5.

 

Обставини, що виключають

2

––

 

злочинність діяння

 

 

 

 

 

Всього

 

10

6

Форма підсумкового контролю – залік.

ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

1.Актуальні проблеми кримінального права: навч. посіб. / В.М. Попович, П.А. Трачук, А.В. Андрушко, С.В. Логін. – К. : Юрінком Інтер, 2009. – 256 с.

2.Андрушко П.П. Обʼєкти кримінально-правової кваліфікації: поняття, види / П.П. Андрушко // Проблеми юридичної кваліфікації (Teopiя i практика) : тези міжнародної наукової конференції Вісник Академії адвокатури України. – К. : Видавничий центр Академії адвокатури України, 2010. – число 1 (17). – С. 150-157.

3.Анощенкова С.В. Уголовно-правовое учение о потерпевшем / Отв. ред. Н.А. Лопашенко. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 248 с.

4.Антонова Е. Ответственность юридических лиц в уголовном праве: аргументы за и против / Е. Антонова // Уголовное право. – 2009. – № 5. – С.

4-9.

5.Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінальноправове значення / П.С. Берзін ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К. : Дакор, 2009. – 733 с.

6.Бикмурзин М.П. Предмет преступления: теоретико-правовой анализ / Бикмурзин М.П. – М. : Изд-во "Юрлитинформ", 2006. – 184 с.

7.Вереша Р.В. Вина у кримінальному праві : навчально-методичний вимір : навчальний посібник / Вереша Р.В. – К. : Атіка, 2006. – 408 с.

8.Винокуров В. Способы указания на субъект правоотношений и проблемы

квалификации / В. Винокуров // Уголовное право. – 2009. – №4. – С. 12-16.

9.Воробей П.А. Теорія і практика кримінально-правового ставлення в вину : [монографія] / П.А. Воробей. – К. : Атіка, 2009. – 217 с.

10.Грищук В.К. Вибрані наукові праці / Грищук В.К. – Львів : Львів. державний ун-т внутр. справ, 2010. – 824 с.

126

11. Дзюба В.Т. Концептуальні засади кримінально-правової охорони потерпілого, жертви, постраждалого / В.Т. Дзюба // Альманах кримінального права: збірник статей. Вип. 1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П.С. Берзін.– К. : Правова єдність, 2009. – С. 200-214.

12.Дудоров О.О. Вибрані праці з кримінального права / Дудоров О.О. ; [Переднє слово д-ра юрид. наук, проф. В.О. Навроцького] / МВС України ; Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2010. – 952 с.

13.Дякур М.Д. Відмежування замаху на злочин від готування до злочину /

М.Д. Дякур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 39. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – С. 532-537.

14.Дякур М.Д. Критерії відмежування замаху на злочин від закінченого злочину / М.Д. Дякур // Науковий вісник Ужгородського національного

університету. Серія Право. Випуск 9. Ужгород : ЛІРА, 2008.– С. 384-387. 15. Дякур М.Д. Поняття, ознаки та аналіз складу замаху на злочин /

М.Д. Дякур // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2006. – Вип.

348. – Правознавство. – С. 115-119.

16.Зінченко І.О. Одиничні злочини: поняття, види, кваліфікація / Зінченко І.О., Тютюгін В.І. – Харків : ФІНН, 2010. – 256 с.

17.Кваліфікація злочинів, підслідних органами внутрішніх справ : навч. посібник / [В.В. Коваленко, О.М. Джужа, А.В. Савченко, В.В. Кузнецов та

ін.] ; За заг. ред. В.В.

Коваленка ; за наук. ред. О.М. Джужи,

А.В. Савченка. – К. : Атіка,

2011. – 648 с.

18.Кісілюк Е.М. Юридична природа кваліфікуючих ознак складу злочину / Е.М. Кісілюк // Юридична Україна. – 2008. – № 12. – С. 112-116.

19. Коржанський М.Й. Обʼєкт і предмет злочину : [монографія] / М.Й. Коржанський. – Д. : Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 252 с.

20.Кримінальний кодекс України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до кодексу : http:// zakon1.rada.gov.ua

21.Кримінальне право України. Загальна частина : Навч. посібник / Михайленко П.П., Кузнецов В.В., Михайленко В.П., Опалинський Ю.В. ;

 

[За ред. П.П. Михайленка]. – К. : СПД Карпук С.В. – 2006. – 440 с.

 

22.

Кримінальне

право

України.

Загальна

частина

: Підручник

/

 

За ред. А.С. Беніцького,

В.С. Гуславського,

О.О. Дудорова,

 

Б.Г. Розовського. – К. : Істина, 2011. – 1121 с.

 

 

 

23.

Кримінальне право України. Загальна частина : Підручник / П.Л. Фріс. –

 

[2-ге вид., доп. і перероб.] – К. : Атіка, 2009. – 512 с.

 

 

24.

Кримінальне

право

України.

Загальна

частина:

[підручник]

/

Ю.В. Александров, В.І. Антипов, О.О. Дудоров [та ін.] – Вид. 5-е. / [за ред. М.І., Мельника, В.А. Клименка]. – К. : Атіка, 2009. – 408 с.

127

25.Кримінальне право України. Загальна частина : Навчальний посібник / За ред. О.М. Омельчука. – К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2010. – 208 с.

26.Кримінальне право України. Загальна частина: навч. посібник / Михайленко П.П., Кузнецов В.В., Михайленко В.П., Опалинський Ю.В. ; [За ред. П.П. Михайленко] – К. : СПД Карпук С.В. – 2006. – 440 с.

27.Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник / Алієва О.М., Гаврильченко Л.К., Гончар Т.О., Заркуа Л.Д. та ін. ; Відп. ред. Стрельцов Є.Л. – [4-е вид.] – Х. : Одиссей, 2009. – 312 с.

28.Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / Баулін Ю.В., Борисов В.І., Кривоченко Л.М. та ін.; За ред. Сташиса В.В., Тація В.Я. – 4-є вид., перероб. і доповн. – К. : Право, 2010. – 456 с.

29. Кримінальне право України : Практикум : навч. посібник / П.П. Андрушко, С.Д. Шапченко, С.С. Яценко, П.С. Берзін та ін. ; за ред. С.С. Яценка. – [3-тє вид., перероб. і доповн.]. – К. : Алерта ; КНТ ; Центр учб. літ-ри, 2010. – 640 с.

30.Кримінальне право України : Курс тестових завдань : Навч. посіб. / О.М. Джужа, В.В. Кузнецов, В.І. Осадчий, В.С. Плугатир, М.В. Сийплокі ; За заг. ред. д. ю. н., проф. В.В. Коваленка. – К. : КНТ ; Самміт-Книга, 2012.

– 368 с.

31.Кримінальне право. (Загальна частина) : підручник / [А.М. Бабенко, Ю.А. Вапева, В.К. Грищук та ін.] ; за заг. ред. О.М. Бандурки ; МВС України, Харків. націон. ун-т внутр. справ. – Х. : Вид-во ХНУВС, 2011. – 378 с.

32.Кримінальний кодекс України: постатейні матеріали та навчальнопрактичні завдання / І.П. Баглай, І.Г. Богатирьов, О.І. Богатирьова, К.Т. Кравченко, О.М. Литвинов, А.В. Савченко, Ю.Л. Сенін, О.І. Соболь; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. І.Г. Богатирьова. – К. : Атіка, 2011. – 640 с.

33.Кузнецов В.В. Савченко А.В. Кримінальне право України: питання та задачі для підготовки до вступних, семестрових та державних екзаменів : навч. посіб. / За заг. ред. О.М. Джужи. – Вид. 2-ге доп. та перероб. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 392 с.

34.Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: [монографія] / В.В. Лень. – МВС України. Дніпропетровський держ. ун-т внутрішніх справ. – Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2008. – 178 с.

35.Магарін М.С. Субʼєкт злочину за новим кримінальним законодавством

України: Монографія / Д.В. Бараненко, М.С. Магарін // Під ред. д-ра юрид. наук, професора Є.Л. Стрельцова. – Одеса: Астропринт, 2001. –

104 с.

36.Микитчик О.В. Філософія злочину : Монографія / Микитчик О.В. – К. : Київський нац. ун-т внутр. справ, 2006. – 188 с.

37.Мостепанюк Л.О. Особливості заміни окремих видів покарань в процесі їх відбування / Л.О. Мостепанюк // Держава і право: Збірник наукових праць.

128

Юридичні і політичні науки. Випуск 53. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2011. – С. 467-472.

38. Мостепанюк Л.О. Невідворотність кримінальної відповідальності / Л.О. Мостепанюк // Актуальні проблеми кримінального права (памʼяті професора П.П. Михайленка): Тези доп. наук.-теорет. конф. (м. Київ, 24 вересня 2010 р.) [Текст] / Ред. кол. В.В. Коваленко, О.М. Джужа, Є.М. Бодюл та ін. – К. : Нац. академ. внутр. справ, 2010. – С. 43-44.

39.Музика А.А. Предмет злочину: теоретичні основи пізнання : монографія / А.А. Музика, Є.В. Лащук. – К. : Паливода А.В., 2011. – 192 с.

40.Музыка А.А. Причинная связь: уголовно-правовой очерк / Музыка А.А., Багиров С.Р. – Хмельницький : Изд-во Хмельницкого университета управления и права, 2009. – 112 с.

41.Навроцький В.О. Основи кримінально-правової кваліфікації : навч. посібник / Навроцький В.О. – [2-ге вид., виправн. та доповн.]. – К. :

Юрінком Інтер, 2009. – 512 с.

42. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / А.М. Бойко, Л.П. Брич, В.К. Грищук, О.О. Дудоров та ін. ; За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – [7-е вид., переробл. та допов.] – К. : Юридична думка, 2010. – 1288 с.

43.Обмежена осудність: поняття, критерії та примусове лікування : монографія / В.А. Клименко, В.Б. Первомайський, Т.М. Приходько. – К. : Атіка, 2011. – 180 с.

44.Панов М.І. Вибрані наукові праці з проблем правознавства / Панов М.І. ; передм. В.П. Тихого. – К. : Ін Юре, 2010. – 812 с.

45.Панов М. Поняття злочину (коментар до Кримінального кодексу України) / М. Панов, В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – №

1. – С. 88-95.

46.Питецкий В.В. Применение нормы о добровольном отказе от совершения преступления / В.В. Питецкий // Российская юстиция. – 2008. – № 10. – С.34-36.

47.Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах (2002-2010). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу до постанов : http://www.scourt.gov.ua

48.Рецидивна злочинність в Україні : Монографія / Михайленко П.П., Кузнецов В.В., Михайленко В.П.; За заг. ред. докт. юрид. наук, проф. П.П. Михайленка. – К. : ВБ "Аванпост-прим", 2009. – 168 с.

49.Савченко А.В. Мотив і мотивація злочину : монографія / Савченко А.В. – К. : Атіка, 2002. – 144 с.

50.Строган А.Ю. Склад злочину як підстава кримінальної відповідальності : [навч. посіб.] / Строган А.Ю. – К. : Атіка, 2007. – 424 с.

51.Сураєва В. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин: чи є законним? / В. Сураєва // Юридичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 108-110.

129

52. Тадевосян Л.З. Неоконченные преступления : монография / Л.З. Тадевосян. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2008. – 207 с.

53.Теоретичні та прикладні проблеми кримінального права України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луганськ, 20-21 травня 2011 р.) / Редкол. Г.Є. Болдарь, А.О. Данилевський, О.О. Дудоров та ін.; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Луганськ : РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 600 с.

54.Теорія кваліфікації злочинів : [підручник] / В.В. Кузнецов, А.В. Савченко ; за заг. ред. д.ю.н., проф. В.І. Шакуна. – [3-є вид., перероб.]. – К. : КНТ. – 2011. – 320 с.

55.Тихий В. Добровільна відмова від злочину (коментар статті 17 КК України) / В. Тихий // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 5. – С. 117-120.

56.Филимонов В. Уголовно-правовое значение последствий общественно опасного деяния / В. Филимонов // Уголовное право. – 2009. – № 2. – С.7075.

57.Шакун В.І. Злочинець і жертва у вітчизняному вимірі / В.І. Шакун // Кримінально-правова охорона життя та здоровʼя особи: Матер. наук.- практ. конф.[Харків] 22-23 квітня 2004 р. / Редкол. Сташис В.В. та ін. – К.- Х.: "Юрінком Інтер", 2004. – С. 167-170.

58.Шакун В.І. Смертна кара – недосліджена сторінка української історії / В.І. Шакун // Актуальні питання кримінального права (памʼяті професора П.П. Михайленка) : тези доп. ІІ наук.-теорет. конф. (м. Київ, 16 листоп. 2011 р.) [Текст] / Ред. кол. В.В. Коваленко, О.М. Джужа, Є.М. Бодюл та ін.

– К. : Нац. акад. внутр. справ, 2011. – С. 22-25

59.Шевченко Є.В. Злочини з похідними наслідками / Шевченко Є.В. – Х. : СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2005. – 216 с.

130