Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Позовне провадження.docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
129.75 Кб
Скачать

3.2.Треті особи як суб'єкти позовного провадження

Поняття третіх осіб

Треті особи є спеціальними суб'єктами позовного провадження. Суд з метою повного та всебічного розгляду справи має уточнити у сторін коло осіб, на права яких може вплинути майбутнє судове рішення. До таких осіб, які мають певний інтерес у справі сторін, хоча не є суб'єктами спірних матеріальних правовідносин, належать треті особи.

Треті особи - суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у відкриту в суді цивільну справу між сторонами з метою захисту своїх особистих порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Треті особи мають певний інтерес у справі, оскільки рішення суду між сторонами може вплинути на їх права та обов'язки.

Інтерес третіх осіб має як матеріальний, так і процесуальний характер.

Матеріальна заінтересованість третіх осіб полягає у тому, що рішення, ухвалене по спору сторін може порушити матеріальні права третьої особи, може стати підставою пред'явлення до третьої особи регресного позову.

Щодо процесуальної заінтересованості третіх осіб, то вона виявляється у недопущенні ухвалення для них несприятливого рішення. Тому, користуючись загальними процесуальними правами осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК), зокрема, правом подавати докази, брати участь у їх дослідженні, задавати питання, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування, які виникають під час розгляду, і заперечення проти клопотань, вони впливатимуть на хід судового процесу, тим самим сприятимуть суду у встановленні об'єктивної істини.

У теорії цивільного процесу та законодавстві виділяють два види третіх осіб:

1) які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору між сторонами;

2) які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору між сторонами.

У статті 34 ЦПК має місце посилання на процесуальне становище третіх осіб із самостійними вимогами, на їх процесуальні права та обов'язки, а також регламентується їх порядок вступу у процес. Проте у даній нормі не розкрито сутність цих суб'єктів.

3.2.1. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору між сторонами - суб'єкти позовного провад­ження, які вступають у відкриту у суді справу між сторонами, пред'явивши позов на предмет спору до однієї чи обох сторін з метою захисту своїх особистих порушених, невизнаних чи оспорюваних прав свобод чи інтересів.

РИСУНОК 3 відсутній (дивись підручник)

Рис. 3. Порядок вступу у процес третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору між сторонами.

Третя особа вступає у справу:

- на будь-якій стадії цивільного процесу у суді першої інстанції, тобто до ухвалення судового рішення;

- в уже розпочатий процес по спору між сторонами;

- шляхом пред'явлення самостійного позову до однієї або обох сторін;

- за власною ініціативою;

- для захисту своїх особистих прав та інтересів.

Щодо підстав вступу в процес третіх осіб, то вони заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору між сторонами, тобто на той самий матеріальний предмет, який складає об'єкт спірних матеріальних правовідносин. Таким об'єктом може бути і нематеріальний предмет.

Третю особу, яка заявляє самостійні вимоги до відповідача, слід відрізняти від співпозивачів (співучасників). Вимоги співпозивачів направлені до відповідача, і вони не виключають один одного, оскільки інтереси співпозивачів збігаються.

Вимоги третьої особи не можуть пред'являтися одночасно з вимогою позивача, вони є відносно самостійними, оскільки пред'являються на базі первісного позову, тобто позову, пред'явленого первісним позивачем. Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК треті особи вступають в уже розпочату сторонами у суді справу.

Є спірні точки зору з приводу того, що «інтереси третьої особи з самостійними вимогами та співпозивача завжди мають взаємовиключний характер», але практика свідчить і про інше. Наприклад, між подружжям має місце спір про поділ квартири, яка була придбана у шлюбі за кошти батьків позивача. Батьки позивача (чоловіка) вступають у процес з самостійними вимогами, пред'являючи позов до відповідачки (колишньої дружини їхнього сина) про повернення їм 1/2 частини грошей за договором позики, які брали у них сторони на придбання спірної квартири. До сина такий позов не пред'являється. Як бачимо з даного прикладу, інтереси позивача - си­на та інтереси його батьків - третіх осіб з самостійними вимогами не суперечать одні одним.

Пред'являючи такий позов, третя особа повинна дотримуватися закону щодо змісту та форми позовної заяви, яка має бути оплачена судовим збором та відповідати іншим вимогам, встановленим у статтях 119, 120, 125 ЦПК.

Щодо підсудності такої заяви, вона повинна пред'являтися за аналогією до ст. 113 ЦПК, тобто третя особа з самостійними вимогами незалежно від підсудності її позову повинна пред'являти його у суд за місцем розгляду первісного позову.

Процесуальні права та обов'язки третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору

Треті особи з самостійними вимогами щодо предмета спору користуються загальними правами та несуть обов'язки осіб, які беруть участь у справі (ст. 27 ЦПК).

Щодо спеціальних процесуальних прав третьої особи з самостійними вимогами, то вона користується спеціальними процесуальними правами позивача, передбаченими ст. 31 ЦПК:

- протягом усього розгляду справи може змінити підставу або предмет своєї вимоги (позову), яка пред'являється до однієї чи обох сторін;

- збільшити або зменшити розмір позовних вимог;

- відмовитися від позову;

- вимагати виконання судового рішення у частині, яка стосується третьої особи;

- при заміні неналежного відповідача може клопотати про залучення до справи належного відповідача;

- може бути учасником мирової угоди (тристоронньої), яка укладається між сторонами та третьою особою з самостійними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК на третіх осіб з самостійними вимогами поширюються також обов'язки позивача.

До третіх осіб з самостійними вимогами щодо предмета спору позивачем та відповідачем може пред'являтися зустрічний позов. Хоча де положення однозначно не закріплено У ЦПК.

Відмова позивача від первісного позову не означає закриття провадження у справі за позовом третьої особи з самостійними вимогами. Суд за первісним позовом повинен постановити ухвалу про закриття провадження у справі, виділивши в окреме провадження вимоги третьої особи з самостійними вимогами та продовжити їх розгляд.

Випадки вступу у процес третьої особи з самостійними вимогами з урахуванням стадійності цивільного процесу