- •1.1 Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
- •Залишок 36,62
- •Залишок 34,5
- •1.3 Мікрометр
- •1.5 Послідовність виконання роботи
- •1.6 Питання для самоперевірки
- •1.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.2 Штангенциркуль
- •2.4 Послідовність виконання роботи
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •2.6 Зразок протоколу вимірів
- •3.1 Стислі теоретичні відомості
- •3.2 Мікрокатор
- •3.5 Послідовність виконання роботи
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Зразок протоколу вимірів
- •4.1 Стислі теоретичні відомості
- •4.2 Індикатор годинникового типу
- •4.3 Скоба індикаторна
- •4.4 Вимірювання
- •4.6 Послідовність виконання роботи
- •4.7 Питання для самоконтролю
- •2 Вимірювана деталь
- •3 Метрологічні характеристики зв
- •5 Результати вимірювання
- •6 Висновок про придатність
- •5.1 Стислі теоретичні відомості
- •5.2 Малий інструментальний мікроскоп
- •5.3 Послідовність підготовки до лабораторної роботи
- •5.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5 Питання для самоперевірки
- •5.6 Зразок протоколу вимірів
- •2 Метрологічна характеристика приладу
- •3 Елементи профілю різі по гост 9150-93 [4]
- •4 Результати вимірів
- •5 Висновок про придатність
- •6.1 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Тангенціальний зубомір
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Питання для самоперевірки
- •1 Завдання
- •2 Результати вимірів
- •4 Висновок про придатність
- •7.1 Стислі теоретичні відомості
- •7.2 Штангензубомір
- •7.4 Послідовність виконання роботи
- •7.5 Питання для самоконтролю
- •7.6 Зразок протоколу вимірів
- •1 Завдання
- •3 Результати вимірювань
- •4 Висновок про придатність
- •8.1 Стислі теоретичні відомості
- •8.2 Крокомір бв-5070
- •8.3 Послідовність самостійної підготовки до роботи
- •8.4 Послідовність виконання роботи
- •8.5 Питання для самоперевірки
- •8.6 Зразок протоколу вимірів
- •2. Результати вимірювання
- •9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
- •9.1 Стислі теоретичні відомості
- •9.2 Контроль точності зубчастих коліс
- •9.3 Нормалемір індикаторний
- •9.4 Порядок самостійної підготовки до роботи
- •9.5 Послідовність виконання роботи
- •9.6 Питання для самоперевірки
- •9.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
- •10.1 Стислі теоретичні відомості
- •10.2 Контроль шорсткості поверхні
- •10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •10.5 Питання для самоконтролю
- •10.6 Зразок протоколу вимірів
- •1. Завдання
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
Мета роботиВивчити конструкцію мікрометра та штангенциркуля, здобути навички роботи з цими інструментами, засвоїти правила визначення придатності деталей по розмірах.
2.1 Стислі теоретичні відомості
Вимірювання – це находження значення фізичної величини дослідним шляхом. за допомогою спеціальних технічних засобів (ГОСТ 16263-70).
Технічний засіб, який використовується при вимірюванні та має нормовані метрологічні властивості, називають засобом вимірювання (ЗВ).
В залежності від прийомів використання ЗВ та принципів вимірювання розрізняють наступні методи вимірювань: абсолютний та відносний; безпосередній та непрямий; комплексний та диференційний.
Метод безпосередньої оцінки, який використовується в роботі, це метод, при якому значення величини визначають безпосередньо по відліковому пристрою ЗВ.
Технічний контроль – це перевірка відповідності об'єкта встановленим технічним вимогам.
При вимірювальнім контролі розміру перевіряється відповідність дійсного розміру виробу гранично допустимим, встановленим кресленням.
Дійсний розмір – це розмір, що встановлено з допустимою похибкою.
Для придатної деталі повинно додержуватись умова
Amin Aд Amax,
де Аmin– найменший граничний розмір
Аmax – найбільший граничний розмір
Ад– дійсний розмір.
Приклад. На кресленні деталі вказаний розмір діаметру шийки вала 40k6. Найбільший граничний розмір dmax=40,018 мм, найменший граничний розмір dmin=40,002 мм. Придатними будуть деталі, для яких дійсні розміри відповідають умові
40,002 40,018
Метод безпосередньої оцінки має широке застосування завдяки простоті та продуктивності.
2.2 Штангенциркуль
Штангенциркуль призначений для вимірювань, що не вимагають дуже високої точності. Конструкція штангенциркулю та прийоми вимірювань ним представлені на рис. 2.1.
|
а – схеми вимірювань штангенциркулем б – відлік по шкалі. Рисунок 2.1 - Штангенциркуль |
Діапазон вимірювань штангенциркуля визначається його лінійкою1, на якій нанесено основну шкалу з ціною поділки 1 мм. Промисловість виготовляє штангенциркулі з діапазонами виміру від 0 – 125 до 1500 – 2500 мм. Зліва на лінійці розташованонерухомі вимірювальні губки2. Також на лінійці розташованорухомі вимірювальні губки3, на які нанесеношкалу ноніуса4. Точність вимірів штангенциркулем багато в чому залежить від ціни поділки шкали ноніуса. Штангенциркулі звичайної точності мають ціну поділки ноніуса 0,1 мм, підвищеної точності – 0,05 мм. Для фіксації рухомих вимірювальних губок штангенциркуль маєстопор5.
Відлік по шкалі штангенциркуля беруть наступним способом. Цілу частину розміру визначають розмірною рискою, яка розташується безпосередньо зліва від нульової риски шкали ноніуса. (На рис. 2.1,б ця риска відповідає 20 мм). Дробову частину розміру знаходять по шкалі ноніуса. Вона визначається рискою, що співпала з будь-якою рискою основної шкали. (На рис. 2.1,б це 4-та риска). Враховуючи, що ціна поділки шкали ноніуса, показаної на рис. 2.1,б становить 0,05 мм, то дробова частина розміру дорівнює40,05=0,2 мм. Таким чином, відлік по шкалі штангенциркуля становить 20+0,2=20,2мм.
2.3 Послідовність самостійної підготовки до лабораторної роботи
1. Ознайомитись зі стислими теоретичними відомостями про методи вимірювань.
2. Вивчити конструкцію мікрометра та штангенциркуля, правила проведення вимірювань за допомогою цих інструментів.
3. Підготувати бланк протоколу вимірів.