8.1 Стислі теоретичні відомості

Для циліндричних зубчастих коліс та передач ГОСТ 1643-81 встановлює наступні показники точності:

- норми кінематичної точності;

- норми плавності роботи;

- норми контакту зубів.

Ці норми є взаємопов’язаними, для них встановлено 12 ступенів точності, позначених у порядку зменшення: 1; 2; ... 12.Найбільш важливим показником точності швидкісних зубчастих передач є плавність роботи. Ця характеристика передачі визначається параметрами, похибки яких багатократно (циклічно) повторюються за один оберт зубчастого колеса та становлять частину кінематичної похибки.

Від плавності роботи залежить рівень шуму та рівень вібрацій під час роботи передачі.

Показники плавності роботи циліндричних коліс нормуються наступними допусками по ГОСТ 1643-81 (СТ СЭВ 641-77):

1) f_i`- допуск на місцеву кінематичну похибку;

2) f_pb– граничні відхилення кроку зачеплення;

3) f_pt – граничні відхилення кроку;

4) f_f– допуск на похибку профілю зуба;

5) f”_i– допуск на коливання вимірюваної міжосьової відстані;

6) f_zk– допуск на циклічну похибку зубчастого колеса;

7) f_zz– допуск на циклічну похибку зубцьової частоти колеса.

Для оцінки плавності роботи зубчастих коліс встановлено вісім комплексів контрольованих показників. Ряд комплексів контролю включає показник – граничне відхилення кроку зачеплення.

Кроком зачеплення називають відстань між двома паралельними площинами, дотичними до двох однойменних активних бокових поверхонь сусідніх зубів зубчастого колеса. Його визначають в перетині, перпендикулярному до напрямку зубів в площині, дотичній до основного циліндру (рис. 8.1).

Рисунок 8.1 – Визначення кроку зачеплення зубчастого колеса

Під відхиленням кроку зачеплення розуміють розбіжність між дійсним та номінальним кроком зачеплення.

8.2 Крокомір бв-5070

Вимірювання кроку зачеплення здійснюється крокоміром БВ-5070 з тангенціальними наконечниками. Будова крокоміру показана на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Крокомір БВ-5070

Чутливий вимірювальний наконечник 1 приладу підвішений на пласких пружинах та зв’язаний зі вбудованим в корпус приладу двостороннім відліковим пристроєм з ціною поділки 0,001 мм. Вимірювальний наконечник 2 може пересуватись за допомогою гвинта 3 та стопоритись гвинтом 4. Спеціальний опорний наконечник 5 підтримує прилад при вимірювані колеса. Наконечник 5 може пересуватись гвинтом 6 та обертатись довкола осі за допомогою гвинта 7. Стопором слугує маховичок 8. Перед вимірюванням прилад настроюється на номінальне значення основного кроку P_b = mcos(див. табл. 5.1) за допомогою тримача 9, в який закладається струбцина 10 з блоком кінцевих мір та спеціальними боковиками. Блок розташовують між боковиками 11 та 12 та затискають гвинтом 13. Прилад встановлюють в струбцині 10 таким чином, щоб нерухомий вимірювальний наконечник 2 розташовувався між роликами та боковиком 12 (боковик жорстко поєднаний з роликами), а рухомий вимірювальний наконечник 1 контактував з боковиком 11. За допомогою гвинта 3 відліковому приладу передається натяг на один оберт стрілки таким чином, щоб велика стрілка встановилась на нульовій поділці. В такому положенні прилад стопориться гвинтом 4. Якщо при стопоруванні гвинтом 4 нульова настройка збилась, то необхідно операції повторити, домагаючись більш точного співпадання стрілки з нульовою поділкою (допустимим є неспівпадання не більше, ніж 0,5 поділки).

Настроєний прилад переносять на зубчасте колесо та встановлють таким чином, щоб вимірювальні наконечники 1 та 2 дотикались однойменних профілів двох сусідніх зубів колеса по нормалі до їх профілів, а упор 5, який встановлюється гвинтами 6 і 7 та дотикається своїм кінцем протилежного профілю третього зуба, забезпечував щільне прилягання нерухомої губки до профілю зуба (рис. 5.3). Наконечники закріплюються гвинтами 4 та 8. Відхилення стрілки відлікового приладу покаже відхилення основного кроку від номінального.

Таблиця 5.1 – Ряди модулів та відповідні їм кроки зачеплення P_b, мм

m	Pb	m	Pb	m	Pb
0,8	2,362	2,0	5,904	5,0	14,761
1,0	2,952	2,5	7,380	6,0	17,713
1,25	3,690	3,0	8,856	8,0	23,617
1,5	4,428	4,0	11,808	10,0	29,521

Рисунок 8.3 – Схема вимірювання кроку