- •1.1 Стислі теоретичні відомості
- •1.2 Плоскопаралельні кінцеві міри довжини
- •Залишок 36,62
- •Залишок 34,5
- •1.3 Мікрометр
- •1.5 Послідовність виконання роботи
- •1.6 Питання для самоперевірки
- •1.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Лабораторна робота 2 Вимірювання деталей методом безпосередньої оцінки
- •2.1 Стислі теоретичні відомості
- •2.2 Штангенциркуль
- •2.4 Послідовність виконання роботи
- •2.5 Питання для самоперевірки
- •2.6 Зразок протоколу вимірів
- •3.1 Стислі теоретичні відомості
- •3.2 Мікрокатор
- •3.5 Послідовність виконання роботи
- •3.6 Питання для самоперевірки
- •3.7 Зразок протоколу вимірів
- •4.1 Стислі теоретичні відомості
- •4.2 Індикатор годинникового типу
- •4.3 Скоба індикаторна
- •4.4 Вимірювання
- •4.6 Послідовність виконання роботи
- •4.7 Питання для самоконтролю
- •2 Вимірювана деталь
- •3 Метрологічні характеристики зв
- •5 Результати вимірювання
- •6 Висновок про придатність
- •5.1 Стислі теоретичні відомості
- •5.2 Малий інструментальний мікроскоп
- •5.3 Послідовність підготовки до лабораторної роботи
- •5.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •5.5 Питання для самоперевірки
- •5.6 Зразок протоколу вимірів
- •2 Метрологічна характеристика приладу
- •3 Елементи профілю різі по гост 9150-93 [4]
- •4 Результати вимірів
- •5 Висновок про придатність
- •6.1 Стислі теоретичні відомості
- •6.3 Тангенціальний зубомір
- •6.5 Послідовність виконання роботи
- •6.6 Питання для самоперевірки
- •1 Завдання
- •2 Результати вимірів
- •4 Висновок про придатність
- •7.1 Стислі теоретичні відомості
- •7.2 Штангензубомір
- •7.4 Послідовність виконання роботи
- •7.5 Питання для самоконтролю
- •7.6 Зразок протоколу вимірів
- •1 Завдання
- •3 Результати вимірювань
- •4 Висновок про придатність
- •8.1 Стислі теоретичні відомості
- •8.2 Крокомір бв-5070
- •8.3 Послідовність самостійної підготовки до роботи
- •8.4 Послідовність виконання роботи
- •8.5 Питання для самоперевірки
- •8.6 Зразок протоколу вимірів
- •2. Результати вимірювання
- •9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
- •9.1 Стислі теоретичні відомості
- •9.2 Контроль точності зубчастих коліс
- •9.3 Нормалемір індикаторний
- •9.4 Порядок самостійної підготовки до роботи
- •9.5 Послідовність виконання роботи
- •9.6 Питання для самоперевірки
- •9.7 Зразок протоколу вимірів
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
- •10.1 Стислі теоретичні відомості
- •10.2 Контроль шорсткості поверхні
- •10.4 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •10.5 Питання для самоконтролю
- •10.6 Зразок протоколу вимірів
- •1. Завдання
- •2 Результати вимірювань та розрахунків
9 Лабораторна робота 9 Вимірювання довжини спільної нормалі циліндричного зубчастого колеса
Мета роботи:ознайомитись з принципами нормування точності циліндричних зубчастих коліс. Оволодіти практичними навичками вимірювання довжини спільної нормалі за допомогою нормалеміру.
9.1 Стислі теоретичні відомості
Основні норми взаємозамінності циліндричних зубчастих коліс та передач визначає ГОСТ 1643-81.
Стандарт встановлює 12 ступенів точності, які позначаються цифрами в порядку зменшення точності: 1; 2; 3; ... 12.
Для кожного ступеню точності встановлені незалежні норми відхилення параметрів, що визначають:
кінематичну точність коліс та передачі;
плавність роботи;
контакт зубів в передачі.
Незалежно від ступеню точності виготовлення коліс передачі, передбачено шість видів сполучень, що визначають різні значення бокового зазору jn minміж неробочими профілями зубів в передачі. Види сполучень позначають буквами: А; В; С; Д; Е; Н. Наведемо характеристику бокового зазору при різних видах сполучення:
А – збільшений;
В – нормальний;
С – зменшений;
Д – малий;
Е – дуже малий;
Н – нульовий.
9.2 Контроль точності зубчастих коліс
В залежності від виду контрольованих показників точності розрізняють комплексний контроль та поелементний.
При комплексному контролі контролюють комплексні показники точності та виду сполучення, що надають найбільш повну інформацію про придатність колеса або передачі. До таких показників відносяться:
кінематична похибка колеса F`irта передачіF`i or;
циклічна похибка колеса fzkrта передачіfzkor;
сумарна пляма контакту;
боковий зазор jn.
Для комплексного контролю використовують спеціальні дорогі засоби вимірювання.
При поелементному контролі вимірюють окремі елементи зубчастого вінця (показники) або їх сполучення (комплекси).
При контролі кінематичної похибки та виду сполучення зубчастих коліс часто застосовують вимірювання спільної нормалі.
Кінематична похибка зубчастого колеса визначається як різниця між дійсними та номінальними кутами повороту зубчастого колеса на його робочій осі, веденим вимірювальним колесом. Тангенціальна складова кінематичної похибки характеризується коливанням довжини спільної нормалі.
Довжина спільної нормалі (рис. 9.1) – це відстань між двома паралельними площинами, дотичними до двох різнойменних бокових поверхонь зубів колеса.
|
Рисунок 9.1 – Визначення довжини спільної нормалі колеса |
За величину коливання довжини спільної нормалі приймають
Fvwr = Wmax – Wmin,
де WmaxтаWmin– максимальне та мінімальне значення довжини спільної нормалі для контрольованого колеса.
Придатність зубчастого колеса при контролі по показнику Fvwrвизначається із умови
Fvwr Fvw,
де Fvw – допуск на коливання довжини спільної нормалі, мкм[4, табл. Е.3]
Для контролю норми бокового зазору (виду сполучення) використовується показник EWmr– відхилення середньої довжини спільної нормалі:
EWmr= Wm – W,
де Wm– середня довжина спільної нормалі;
W– номінальна довжина спільної нормалі.
Середня довжина спільної нормалі може бути визначена з залежності
Wm = (W1 + W2 + ... Wz)/z
де z – число зубів колеса.
Номінальна довжина спільної нормалі
W = W1m
де W1– визначають по[3, табл. 5.30]
m – модуль зубчастого колеса, мм.
придатним вважається зубчасте колесо, для якого виконується умова
EWmi EWmr EWms
EWmi = EWms + TWm,
де EWmi– найбільше відхилення середньої довжини спільної нормалі;
EWms– найменше відхилення середньої довжини спільної нормалі;
TWm – допуск на відхилення середньої довжини нормалі.