Контрольні питання

1. Дайте визначення національної мови.

2. Назвіть ознаки літературної мови.

3. Охарактеризуйте функції державної мови.

4. Вкажіть законодавчі акти, якими регулюється функціонування української мови як державної.

5. Назвіть складові мовної компетентності.

6. Вкажіть шляхи ведення мовної політики.

7. Дайте визначення поняття «престиж мови» та вкажіть способи забезпечення престижу.

Література:[1.2; 1.7; 1.9; 1.10; 1.11; 1.12].

ТЕМА 2. Стилі сучасної української літературної мови

План практичного заняття № 1

1. Поняття стилю. Офіційно-діловий стиль, його ознаки, підстилі, жанри реалізації

2. Мовні особливості офіційно-ділового стилю.

3. Мовностилістичний аналіз текстів офіційно-ділового стилю.

План практичного заняття № 2

1. Науковий стиль української мови, його ознаки, підстилі, жанри реалізації.

2. Мовні особливості наукового стилю.

3. Мовностилістичний аналіз текстів наукового стилю.

4. Публіцистичний стиль, його функції та підстилі, мовні особливості.

Основні поняття: стиль,функціональний стиль,науковий, офіційно-діловий, публіцистичний стилі, мовностилістичні особливості,підстилі.

Особливу увагу слід звернути на ознаки та мовні засоби офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів української літературної мови, сферу використання, призначення, поділ їх на підстилі та жанрові різновиди.

Мова як явище поліфункціональне обслуговує всі сфери діяльності людини, що сприяло формуванню різних видів мови, яким властива наявність тих чи інших мовних засобів. Такі різновиди називають функціональними стилями. Стилі мають свої внутрішньомовні ознаки, тісний зв'язок зі змістом, метою й завданнями висловлювання.

Стиль( з лат. паличка для письма) – різновид української літературної мови, що має свою сферу використання, призначення, ознаки, мовні особливості, поділяється на підстилі.

Основними стилями сучасної української літературної мови є розмовний, художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий.

Науковийстиль використовується у науковій діяльності, освіті, призначається для повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез тощо, поділяється на такі підстилі: власне науковий, науково-навчальний, науково-популярний.

Характерні мовні ознаки наукового стилю:

• вживання термінів;

• використання абстрактної лексики;

• використання наукової фразеології;

• у морфології – переважання певних класів слів ( іменників, а не, скажімо, дієслів);

• використання прикметників для уточнення змісту поняття;

• у синтаксисі – використання складних речень і складного синтаксичного цілого;

• у семантиці – тяжіння до точності.

Офіційно-діловийстиль використовується для спілкування в державно-політичному, громадському та економічному житті, законодавстві, призначений регулювати ділові стосунки мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях, має такі підстилі: законодавчий, адміністративно-канцелярський, дипломатичний.

Офіційно-діловий стиль має такі ознаки:

• стислість, компактність викладу;

• високий рівень стандартизації мовних засобів;

• стилістична однорідність тексту (використання тільки нейтральних і книжних елементів);

• використання термінології, номенклатурних назв, наявність особливої лексики й фразеології, вживання в тексті складноскорочених слів, абревіатур;

• використання віддієслівних іменників;

• розповідний характер викладу, використання номінативних речень з переліком;

• прямий порядок слів у реченні як переважний принцип його побудови;

• майже повна відсутність емоційно-експресивних мовленнєвих засобів;

• слабка індивідуалізація стилю.

Публіцистичнийстиль використовується насамперед в засобах масової інформації, пропагандистських виступах. Його призначення полягає у наданні інформації, формуванні громадської думки, спонуканні до активної дії та прийняття рішень. Для нього характерні популярність, образність, полемічність викладу, яскравість засобів позитивної чи негативної експресії. Поділяється на такі підстилі: стиль ЗМІ, художньо-публіцистичний, науково-публіцистичний.

У публіцистичному стилі широко використовуються:

• суспільно-політична лексика;

• емоційно-оцінні слова;

• експресивно зв’язане слововживання;

• перифрастичні побудови;

• фразові серії;

• словоформи з префіксами анти-, псевдо-, нео- та із суфіксами -ація, -фікація, -іст, -тор, -ізм, -овець тощо;

• складні прикметники;

• імперативні форми дієслів, що передають заклики до спільної дії;

• конструкції з різними видами інверсії;

• конструкції з повторами слів і синтагм;

• риторичні запитання та звертання.