Питання 4. Гіпертекст у творчості м.Павича.

Мілорад Павич (нар.1929 р.) – сербський письменник, автор численних збірок поезій і малої прози, романів, літературознавчих праць і перекладів.

Роман "Хозарський словник" з авторською підназвою "роман-лексикон на 100000 слів" приніс Павичу світове визнан­ня. Структурно цей роман складається із попе­редніх зауваг, трьох словникових частин із хо­зарського питання, двох апендиксів, заключної примітки та покажчика словникових статей. Вишуканий антураж лише обрамляє три основ­ні частини "Хозарського словника"'. Червону кни­гу (християнські джерела), Зелену книгу (іслам­ські джерела) та Жовту книгу (гебрейські джере­ла). Кожна з цих книг із джерелами з хозар­ського питання містить словникові статті, роз­ташовані в алфавітному порядку. Ці статті за­звичай присвячені певним персоналіям, подіям, явищам, місцевостям чи поняттям. За ігровим постмодерністським задумом цей словник є "ре­конструкцією первісного Даубманусового видан­ня 1691 року (знищеного у 1692 році) з до­повненнями до найновіших часів". Роман має два варіанти — чоловічий і жіночий, які різняться між собою лише одним пасажем із третьої части­ни (цей хід не має жодної концептуальної мети, окрім комерційної). Основною подією, головним предметом оповіді є т.зв. "хозарська полеміка", коли місіонери різних вір пропагували в один час свої вчення з метою навернення хозарів у свою релігію. Поштовхом для написання рома­ну, за свідченням самого автора, послужила недостатня дослідженість хозарської місії Кирила і Мефодія. Цей "словник словників із хозарсько­го питання " спроектував давно зниклі хозарські проблеми через історичну долю сербського на­роду на рівень універсального розуміння. По­при свою ілюзорно ускладнену побудову, "Хо­зарський словник" дуже легко і захопливе читаєть­ся, тому закономірним видається велика кіль­кість його перекладів і накладів.

Роман "Краєвид, намальований чаєм" складається з двох частин. Першою є "Малий нічний роман" повністю перенесений із книги Павича "Нові белградські оповіді", а другою — "Роман для лю­бителів кросвордів", титул якого слугує заодно і підназвою самого роману. У тканину роману вплетені та­кож два оповідання зі збірки "Коні святого Мар­ка": "Болото" та "Життя і смерть Йоана Сиропулоса". За методом кросворда роман має два способи прочитання: горизонтальний і верти­кальний.

"Внутрішня сторона вітру, або Роман про Геру та Леандра" є постмодерною інтер­претацією давньогрецького міфу про Геру і Леандра. За авторським визначенням, це "роман-клепсидра"; він має дві титульні сторінки на різних кінцях книги і читається о оберненому порядку від двох початків до середини, де схо­дяться герой і героїня роману.

Роман "Остання любов у Царгороді" має підзаголовок: "довідник для гадання". Цей роман-таро скла­дається із 22 розділів, що відповідають картам Старших Арканів і мають ті самі назви, що й окремі карти таро. Роман можна читати різними способами, залежно від того, як випадуть кар­ти, що обов'язково додаються у комплекті до книжки (т.зв. візантійське таро у малярському виконанні Івана Павича, письменникового сина) і супроводжуються додатком зі способом воро­жіння на картах таро. Роман можна читати і най­простішим способом — від початку до кінця (так, як надруковано у книжці). У тексті роману використані уривки із неканонічної "Іліади", які є фактично гекзаметричними автоцитатами із оповідання "Коні святого Марка".

Роман "Скринька для писання" побудовано за методом поступово­го відкривання сховків своєрідного сейфу у ви­гляді багатокоміркової комбінованої шафки. По суті, цей роман є розширеною автоцитатою; зокрема, в нього майже повністю вмонтоване розлоге оповідання "Корсет".

Роман "Зоряна мантія" має підзаголовок: "астрологічний путів­ник для невтаємничених". Астрологічні мотиви тут дуже тісно пов'язані з великою кількістю лі­тературних алюзій. Через цілий роман вкрапле­ною цитатою проходить твір Деспота Стефана Лазаревича (1374-1427) "Слово любве".

Для романістики Павича характерним є поєднання традицій візантійського роману із постмодерністським арсеналом художніх засобів. Мис­тецтво автоцитатного комбінування є одним із найулюбленіших методів творчого стилю Павича-романіста. Павич має повне право на автоповтори, оскільки він так чи інакше є унікальним явищем сучасної світової літератури.