- •Соціально-моральний конфлікт у романі Дж. Селінджера „Над прірвою в житі”.
- •4. Проблему особистої відповідальності кожного члена суспільства за саме суспільство:
- •Питання 2. Японська література (Кавабата Ясунарі, Кобо Абе).
- •Питання 2. Поетика постмодернізму в романах Дж.Фаулза.
- •Питання 3. Сюжетно-композиційні особливості роману у.Еко „Ім’я троянди”.
- •Питання 4. Гіпертекст у творчості м.Павича.
- •Питання 5. Художня своєрідність роману к.Рансмайра „Останній світ”.
Питання 4. Гіпертекст у творчості м.Павича.
Мілорад Павич (нар.1929 р.) – сербський письменник, автор численних збірок поезій і малої прози, романів, літературознавчих праць і перекладів.
Роман "Хозарський словник" з авторською підназвою "роман-лексикон на 100000 слів" приніс Павичу світове визнання. Структурно цей роман складається із попередніх зауваг, трьох словникових частин із хозарського питання, двох апендиксів, заключної примітки та покажчика словникових статей. Вишуканий антураж лише обрамляє три основні частини "Хозарського словника"'. Червону книгу (християнські джерела), Зелену книгу (ісламські джерела) та Жовту книгу (гебрейські джерела). Кожна з цих книг із джерелами з хозарського питання містить словникові статті, розташовані в алфавітному порядку. Ці статті зазвичай присвячені певним персоналіям, подіям, явищам, місцевостям чи поняттям. За ігровим постмодерністським задумом цей словник є "реконструкцією первісного Даубманусового видання 1691 року (знищеного у 1692 році) з доповненнями до найновіших часів". Роман має два варіанти — чоловічий і жіночий, які різняться між собою лише одним пасажем із третьої частини (цей хід не має жодної концептуальної мети, окрім комерційної). Основною подією, головним предметом оповіді є т.зв. "хозарська полеміка", коли місіонери різних вір пропагували в один час свої вчення з метою навернення хозарів у свою релігію. Поштовхом для написання роману, за свідченням самого автора, послужила недостатня дослідженість хозарської місії Кирила і Мефодія. Цей "словник словників із хозарського питання " спроектував давно зниклі хозарські проблеми через історичну долю сербського народу на рівень універсального розуміння. Попри свою ілюзорно ускладнену побудову, "Хозарський словник" дуже легко і захопливе читається, тому закономірним видається велика кількість його перекладів і накладів.
Роман "Краєвид, намальований чаєм" складається з двох частин. Першою є "Малий нічний роман" повністю перенесений із книги Павича "Нові белградські оповіді", а другою — "Роман для любителів кросвордів", титул якого слугує заодно і підназвою самого роману. У тканину роману вплетені також два оповідання зі збірки "Коні святого Марка": "Болото" та "Життя і смерть Йоана Сиропулоса". За методом кросворда роман має два способи прочитання: горизонтальний і вертикальний.
"Внутрішня сторона вітру, або Роман про Геру та Леандра" є постмодерною інтерпретацією давньогрецького міфу про Геру і Леандра. За авторським визначенням, це "роман-клепсидра"; він має дві титульні сторінки на різних кінцях книги і читається о оберненому порядку від двох початків до середини, де сходяться герой і героїня роману.
Роман "Остання любов у Царгороді" має підзаголовок: "довідник для гадання". Цей роман-таро складається із 22 розділів, що відповідають картам Старших Арканів і мають ті самі назви, що й окремі карти таро. Роман можна читати різними способами, залежно від того, як випадуть карти, що обов'язково додаються у комплекті до книжки (т.зв. візантійське таро у малярському виконанні Івана Павича, письменникового сина) і супроводжуються додатком зі способом ворожіння на картах таро. Роман можна читати і найпростішим способом — від початку до кінця (так, як надруковано у книжці). У тексті роману використані уривки із неканонічної "Іліади", які є фактично гекзаметричними автоцитатами із оповідання "Коні святого Марка".
Роман "Скринька для писання" побудовано за методом поступового відкривання сховків своєрідного сейфу у вигляді багатокоміркової комбінованої шафки. По суті, цей роман є розширеною автоцитатою; зокрема, в нього майже повністю вмонтоване розлоге оповідання "Корсет".
Роман "Зоряна мантія" має підзаголовок: "астрологічний путівник для невтаємничених". Астрологічні мотиви тут дуже тісно пов'язані з великою кількістю літературних алюзій. Через цілий роман вкрапленою цитатою проходить твір Деспота Стефана Лазаревича (1374-1427) "Слово любве".
Для романістики Павича характерним є поєднання традицій візантійського роману із постмодерністським арсеналом художніх засобів. Мистецтво автоцитатного комбінування є одним із найулюбленіших методів творчого стилю Павича-романіста. Павич має повне право на автоповтори, оскільки він так чи інакше є унікальним явищем сучасної світової літератури.