26. Не традиційність творчості Кобо Абе.

Кобо Абе - один із найталановитіших письменників Японії XX століття. Його творчість відзначалося філософським поглядом на сучасні проблеми, умінням вирізняти найголовніше, найсуттєвіше, проникати в саму сутність речей. У творах Кобо Абе знайшли відбиток не тільки проблеми японців, а й всієї земної цивілізації другої половини XX століття.

Перше оповідання письменника "Шляховий знак у кінці вулиці" з'явилося 1948 року. Повість "Стіна. Злочин. Карума", опублікована 1951 року, принесла авторові визнання публіки і вищу літературну премію Японії - премію Акутагави. У 1962 році Кобо Абе отримав ще одну премію - газети "Іоміурі" за роман "Жінка в пісках".

Одним за одним виходили його романи "Чуже обличчя" (1964), "Спалена карта" (1967), "Людина-коробка" (1973), що також стали широковідомими не тільки в Японії, а й за її межами.

Кобо Абе приваблювали різні жанри. Він пробував свої сили, і досить вдало, не тільки у прозі, а й в драматургії. Написав велику кількість п'єс, серед яких особливо популярними стали "Фортеця", "Полювання на рабів", "Привиди серед нас". Він створив власну театральну студію ("Студію Абе"), де здійснив постановки своїх п'єс.

Кобо Абе ввійшов у літературу як засновник жанру роману-параболи. Особливості цього жанру:

o поняття "параболічного роману" виникло із терміна "парабола", який в перекладі з грецької означав "зіставлення, порівняння, наближення" і тлумачився як притча;

o твір параболічного змісту виник недавно і складний для розуміння;

o романи-параболи різнобічно характеризували певну епоху, відбивали складні людські стосунки, глибокі соціальні протиріччя, показали духовний зріст чи падіння своїх героїв;

o це романи - дуже складні за будовою. Вони вміщували експозицію (іноді кілька сюжетних ліній, велику кількість персонажів), притчу з усіма її складовими, велика кількість роздумів, діалогів героїв, описів і авторських коментарів;

o дія в параболі розгорталися по кривій, що створило особливий внутрішній підтекст, віддаляючись від конкретної ситуації і обов'язково повертаючись до неї;

o у таких творах виник мотив єдності минулого і сучасного історичного досвіду;

o твір-парабола носив символічний, інтелектуальний чи аналітичний характер. Тема відчуження в літературі розкривалося або в плані відчуження людини від

суспільства, або в плані відчуження людини від самої себе, від власного духовного потенціалу, тобто не реалізація себе як особистості. У творчості письменника знаходимо різнобічне зображення трагедії відчуження. Він намагався проникнути не тільки в соціальні проблеми, що привели людину до її відокремлення від суспільства, а й у внутрішній світ персонажів, у глибини їх непізнаного і загадкового "я". Яскравим прикладом такого багатогранного підходу митця до важливих питань сучасності став роман "Людина-коробка", де тема відчуження звучало особливо виразно.

Кобо Абе - письменник шифрування, алегорії. Все, про що він говорив, потребувало глибокого осмислення.