- •Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
- •1. Передумови і теорії виникнення держави і права
- •2. Поняття держави, її ознаки та функції
- •3. Механізм держави
- •4. Форми держави
- •5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
- •Тема 2. Основи теорії права
- •1. Поняття, ознаки і сутність права
- •2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
- •3. Джерела права
- •4. Система права. Галузі та інститути права
- •5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
- •6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
- •7. Поняття і види юридичної відповідальності
- •Тема 3. Основи конституційного права україни
- •1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
- •2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
- •4. Виборче право та виборча система України
- •5. Громадянство України
- •6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •7. Загальна характеристика системи органів державної влади
- •Тема 4. Основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
- •2. Адміністративні правовідносини
- •2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
- •Тема 5. Основи фінансового права україни
- •1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
- •2. Бюджетне право
- •3. Податкове право
- •4. Банківське право і грошовий обіг
- •Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
- •1. Поняття і система цивільного права України
- •2. Поняття та склад цивільних правовідносин
- •3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •4. Правочини
- •5. Право власності та інші речові права
- •6. Зобов’язальне право
- •7. Спадкове право
- •8. Сімейне право України: загальна характенистика
- •Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
- •Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
- •Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
- •1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
- •2. Трудовий договір
- •3. Робочий час і час відпочинку
- •4. Правове регулювання оплати праці
- •5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
- •6. Правові основи соціального захисту
- •Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
- •1. Поняття екологічного права
- •2. Екологічні права та обов’язки громадян України
- •3. Правове регулювання використання природних ресурсів
- •4. Основи земельного права України
- •5. Право власності на землю
- •6. Управління земельним фондом
- •Тема 11. Основи кримінального права україни
- •1. Кримінальне право України
- •2. Кримінальний кодекс України
- •3. Поняття злочину та його ознаки
- •4. Поняття складу злочину
- •5. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •6. Кримінальне покарання
- •Види кримінальних покарань
- •Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
- •1. Поняття правоохоронного органу
- •2. Органи прокуратури України
- •3. Органи внутрішніх справ
- •4. Служба безпеки України
- •5. Судова система та органи юстиції
- •6. Нотаріат і адвокатура в Україні
- •Рекомендовані нормативно-правові акти і література
5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
Правовідносини - це суспільні зв’язки, відносини, урегульовані правом і виражені у взаємних правах та обов’язках суб’єктів права, якими можуть бути як громадяни (фізичні особи), так і організації чи установи (юридичні особи).
Ознаки правовідносин: наявність сторін, які мають суб’єктивні права і юридичні обов’язки; здійснення суб’єктивних прав і юридичних обов’язків контролюється і забезпечується державою; мають вольовий характер.
Структура правовідносин включає: об’єкт; суб’єкти; зміст.
Об’єкт правовідносин - це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси та потреби людей і з приводу яких між суб’єктами виникають, змінюються або припиняються суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб’єктів правовідносин, результати їх діяльності.
Суб’єкти правовідносин:
фізичні особи (громадяни, іноземні громадяни, особи без громадянства);
юридичні особи (підприємства та організації різних форм власності, об’єднання громадян);
держава, республіки, територіальні громади.
Для того, щоб бути суб’єктом правовідносин, фізичні і юридичні особи повинні володіти правосуб’єктністю.
В правосуб’єктності фізичних осіб розрізняють:
правоздатність;
дієздатність;
деліктоздатність.
Правоздатність - здатність індивіда мати суб’єктивні права і юридичні обов’язки. Правоздатність виникає в момент народження людини і припиняється з її смертю.
Дієздатність - здатність своїми діями реалізовувати свої права та обов’язки. Правоздатність і дієздатність, як правило, поєднуються в одній особі. Рівень дієздатності залежить від вікових, фізичних та психічних факторів.
Деліктоздатність - це здатність особи нести юридичну відповідальність. Наприклад, кримінальну відповідальність несуть особи, яким до скоєння злочину виповнилося 16 років, а при деяких видах злочинів - 14 років.
Суб’єктивні права і юридичні обов’язки учасників правовідносин складають юридичний зміст правовідносин.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, передбачені гіпотезою правової норми, які викликають виникнення, зміну чи припинення правовідносин.
Юридичні факти поділяються на:
правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі;
позитивні і негативні;
постійно діючі та одноразової дії;
юридичні дії і юридичні події.
Юридичні події - це життєві обставини, що виникають, діють й припиняються незалежно від волі суб’єктів правовідносин (народження, смерть людини, хвороба, стихійне лихо).
Юридичні дії - це життєві обставини, виникнення, функціонування і припинення яких залежить від волі суб’єктів правовідносин. Вони поділяються на правомірні і неправомірні.
6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
Правомірна поведінка - це відповідна юридичним нормам дія чи бездіяльність особи.
Існує декілька видів правомірної поведінки:
передбачена - поведінка, яка передбачає виконання покладених на особу обов’язків, здійснення тих чи інших активних дій (платити податки);
дозволена - поведінка, яка передбачає використання наданих суб’єкту можливостей певної власної поведінки (володіти, розпоряджатись майном);
заборонена - пасивна поведінка, коли суб’єкт повинен стримуватись від порушення заборон, установлених правовими нормами (не порушувати громадський порядок).
Протиправною поведінкою вважають поведінку, що характеризується порушенням норм права. Одним із видів такої поведінки і є правопорушення. Кожне правопорушення конкретне, оскільки його чинить конкретний індивідуальний або колективний суб’єкт у певний час, у певному місці.
Правопорушення - це дія чи бездіяльність, що здійснюється всупереч встановленим у суспільстві правовим нормам.
Для правопорушення характерні певні ознаки, а саме:
суспільна небезпечність (наносить шкоду інтересам суспільства, держави);
протиправність (порушує норми права);
винність (ставлення суб’єкта правопорушення до своєї поведінки);
караність (за його вчинення передбачена юридична відповідальність).
Структура правопорушення включає:
суб’єкт (дієздатна особа, яка здійснила правопорушення);
об’єкт (порушене матеріальне чи нематеріальне благо, яке захищається правом);
об’єктивну сторону (саму протиправну дію, її шкідливі наслідки, причинний зв’язок між дією і результатом);
суб’єктивну сторону (вину, тобто ставлення правопорушника до дії та її результатів у формі умислу чи необережності; розрізняють також і змішану вину: умисел і необережність).
В залежності від ступеня суспільної небезпечності правопорушення поділяються на злочини і проступки.
Злочин — суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину, за яке законом передбачена кримінальна відповідальність.
Проступки розрізняють:
адміністративні (порушення встановленого державою порядку в громадських місцях, а також порядку управління у різних сферах життєдіяльності суспільства);
дисциплінарні (порушення дисципліни праці, військової, навчальної, державної та інших видів дисципліни, внутрішнього розпорядку організації, установи);
цивільно-правові (заподіяння майнової шкоди, порушення інших майнових або особистих інтересів осіб, що захищаються законом).
Факт вчинення правопорушення та його склад є підставою для притягнення до юридичної відповідальності.