Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правознавство конспект лекцій.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
29.10.2023
Размер:
733.7 Кб
Скачать

7. Поняття і види юридичної відповідальності

Юридична відповідальність - це передбачене за­коном і застосоване органами держави примусове обмеження або позбавлення правопорушника певних благ. Вона завжди супроводжується моральним осу­дом правопорушника.

Види відповідальності:

  • конституційна;

  • кримінальна - різновид юридичної відпо­відальності, що полягає у вживанні заходів кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину;

  • адміністративна - різновид юридичної відповідальності, під якою розуміють покладення на порушників загальнообов’язкових правил, що діють в управлінні та в інших сферах, адміністративних стягнень, котрі тягнуть для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру;

  • дисциплінарна - різновид юридичної відпові­дальності працівника за порушення трудової дисципліни із застосу­ванням до нього догани та звільнення. Законодавством, статутами й положеннями про дисципліну для окремих категорій працівників можуть бути передбачені інші дисциплінарні стягнення;

  • цивільно-правова - самостійний вид ретроспективної юридич­ної відповідальності фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов’язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих немайнових прав.

  • матеріальна - різновид юридичної відповідальності працівника за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків.

Принципи юридичної відповідальності:

  • відповідальність винної особи за діяння, а не за виявлення наміру;

  • законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юридичної відповідальності;

  • гуманність і своєчасність юридичної відповідальності.

Юридична відповідальність покладається на особу лише за наявності певних обставин, передбачених законом, зокрема підстави відповідальності. Такою підставою є факт вчинення пра­вопорушення та його склад.

Притягаючи особу до юридичної відповідальності, держава переслідує такі цілі: охоронну; виховну; відновлюючу; профілактичну (запобіжну).

Тема 3. Основи конституційного права україни

1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод

Конституційне правопровідна галузь права України, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини, що забезпечують організаційну і функціональну єдність суспільства як цілісної соціальної системи, основи конституційного ладу України, статус людини і громадянина, територіальний устрій держави, форми безпосередньої демократії, систему органів державної влади і місцевого са­моврядування в Україні.

Предмет конституційного права України - особ­ливе коло суспільних відносин у сфері політичної організації суспільства та функціонування держав­ного механізму.

Предмет конституційного права України становлять: відносини політичного характеру та функціонування ви­щих органів державної влади; найважливіші економічні відносини; відносини, що стосуються правового статусу людини і гро­мадянина; відносини, що складаються в процесі реалізації права на­роду України на самовизначення та відносини, пов’язані з дер­жавно-територіальним устроєм України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.

Методи конституційно-правового регулювання сукупність прийомів і засобів, за допомогою яких упорядковуються суспільні відносини, що є предме­том галузі конституційного права (імперативний, диспозитивний, метод дозволу).

Суб’єктами конституційно-правових відносин є: народ України; громадяни України, іноземці та особи без громадянства; Українська держава; органи державної влади України; народні депутати, посадові і службові особи; політичні партії і громадські організації; територіальні громади, органи місцевого самоврядування; адміністративно-територіальні одиниці; державні та інші підприємства, установи, організації, навчальні заклади тощо.

Об’єктами конституційно-правових відносин є: державна влада; власність; волевиявлення народу; права, свободи, обов’язки людини і громадянина; суверенітет; розподіл компетенції між Україною і Автономною Респуб­лікою Крим; населення адміністративно-територіальних одиниць.

Систему джерел конституційного права України становлять: Конституція України; міжнародні акти про права людини, ратифіковані Верхов­ною Радою України; Декларація про державний суверенітет України від 16.07.90 р.; Акт проголошення незалежності України від 24.08.91 р.; закони України, підзаконні акти; рішення Конституційного Суду України тощо.