- •Правознавство Конспект лекцій Тема 1. Основи теорії держави
- •1. Передумови і теорії виникнення держави і права
- •2. Поняття держави, її ознаки та функції
- •3. Механізм держави
- •4. Форми держави
- •5. Правова та соціальна держава, громадянське суспільство
- •Тема 2. Основи теорії права
- •1. Поняття, ознаки і сутність права
- •2. Правові норми: поняття, ознаки, структура та види
- •3. Джерела права
- •4. Система права. Галузі та інститути права
- •5. Правовідносини: поняття, ознаки, структура, підстави виникнення, зміни і припинення
- •6. Правомірна поведінка. Поняття і види правопорушень
- •7. Поняття і види юридичної відповідальності
- •Тема 3. Основи конституційного права україни
- •1. Конституційне право України: поняття, предмет, метод
- •2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
- •4. Виборче право та виборча система України
- •5. Громадянство України
- •6. Конституційні права, свободи та обов’язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •7. Загальна характеристика системи органів державної влади
- •Тема 4. Основи адміністративного права україни
- •1. Адміністративне право: поняття, предмет, система, джерела
- •2. Адміністративні правовідносини
- •2. Адміністративне правопорушення. Адміністративна відповідальність
- •Тема 5. Основи фінансового права україни
- •1. Фінансове право України: предмет, система та джерела
- •2. Бюджетне право
- •3. Податкове право
- •4. Банківське право і грошовий обіг
- •Тема 6. Основи цивільного та сімейного права україни
- •1. Поняття і система цивільного права України
- •2. Поняття та склад цивільних правовідносин
- •3. Фізичні та юридичні особи як суб’єкти цивільного права
- •4. Правочини
- •5. Право власності та інші речові права
- •6. Зобов’язальне право
- •7. Спадкове право
- •8. Сімейне право України: загальна характенистика
- •Тема 7. Житлове право: загальна характеристика
- •Тема 8. Господарське право україни: загальна характеристика
- •Тема 9. Основи трудового права та правові основи соціального захисту
- •1. Предмет, система і суб’єкти трудового права
- •2. Трудовий договір
- •3. Робочий час і час відпочинку
- •4. Правове регулювання оплати праці
- •5. Трудова дисципліна. Види відповідальності у трудовому праві
- •6. Правові основи соціального захисту
- •Тема 10. Основи екологічного та земельного права україни
- •1. Поняття екологічного права
- •2. Екологічні права та обов’язки громадян України
- •3. Правове регулювання використання природних ресурсів
- •4. Основи земельного права України
- •5. Право власності на землю
- •6. Управління земельним фондом
- •Тема 11. Основи кримінального права україни
- •1. Кримінальне право України
- •2. Кримінальний кодекс України
- •3. Поняття злочину та його ознаки
- •4. Поняття складу злочину
- •5. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •6. Кримінальне покарання
- •Види кримінальних покарань
- •Тема 12. Судові та правоохоронні органи україни
- •1. Поняття правоохоронного органу
- •2. Органи прокуратури України
- •3. Органи внутрішніх справ
- •4. Служба безпеки України
- •5. Судова система та органи юстиції
- •6. Нотаріат і адвокатура в Україні
- •Рекомендовані нормативно-правові акти і література
2. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
Конституційний лад — сукупність основоположних правовідносин, закріплених нормами конституційного права (зокрема розділами І, III Конституції України).
Стаття 1 Конституції проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всій її території, яка складається із Автономної Республіки Крим, 24 областей, міст Києва і Севастополя. Частина друга ст. 2 Конституції України закріплює положення про те, що за своїм державним устроєм Україна є унітарною державою.
Стаття 3 Конституції визнає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
За формою правління Україна — президентсько-парламентська республіка. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Ніхто не може узурпувати державну владу.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст. 6 Конституції України).
Стаття 10 Конституції затверджує статус української мови як державної в Україні.
Суспільне життя в Україні, відповідно до ст. 15 Конституції, ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Статті 13, 14, 16 Конституції визначають основні засади економічних відносин і гарантують рівноправність і захист усіх форм власності.
Статті 8, 9, 19 Конституції України закріплюють такі основні принципи побудови і функціонування національної правової системи як: верховенство права; найвищу юридичну силу Конституції; положення Конституції є нормами прямої дії.
Державними символами України, згідно зі ст. 20 Конституції, є: Державний Прапор України - стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів; Великий Державний Герб України - встановлюється з урахуванням малого Державного Герба та герба війська Запорізького; Державний Гімн України - мелодія національного гімну на музику М. Вербицького зі словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України; Столицею України є місто Київ.
Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
3. Народовладдя в Україні та форми його здійснення.
Народовладдя є основоположним принципом конституційного ладу України. Народовладдя в Україні здійснюється на основі Конституції через інститути безпосередньої чи представницької демократії. До інститутів безпосередньої демократії належать референдум та вибори.
Референдум — це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення (ст. 1 Закону України „Про всеукраїнський та місцевий референдуми” від 3 липня 1991 року).
Враховуючи світовий і національний політичний досвід та теоретичні здобутки науки конституційного права можна класифікувати референдуми: за територіальною ознакою; за предметом; за змістом предмету.
За територіальною ознакою розрізняють референдуми:
1) всеукраїнський — призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень. Згідно зі статтями 73, 85 Конституції виключно Верховна Рада призначає всеукраїнський референдум з питання про зміну території України; Президент, згідно з п.6 статті 106 Конституції, призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України, і, відповідно до статті 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою.
2) місцевий — призначають відповідні ради з питань, що належать до їх компетенції: а) референдум, що проводиться у межах автономної Республіки Крим; б) референдум, що проводиться у межах інших адміністративно-територіальних одиниць.
Залежно від предмету розрізняють референдуми: обов’язковий (має місце у випадках, коли з певних питань рішення не може бути прийняте іншим шляхом); факультативний (проведення якого можливе, але не обов’язкове).
За змістом предмету всеукраїнські референдуми поділяються на: конституційні, коли шляхом референдуму вирішуються питання прийняття, затвердження або зміни Конституції; законодавчі, коли народним голосуванням вирішуються питання, пов’язані з прийняттям, затвердженням, зміною законів. До останніх належать, як правило, також референдуми щодо прийняття, зміни або скасування інших правових актів.
Проведення всеукраїнських та місцевих референдумів складається з таких етапів: призначення референдуму; підготовка і проведення референдуму; голосування і визначення підсумків; опублікування і введення в дію законів та інших рішень, прийнятих референдумом.
У всеукраїнському та місцевому референдумах мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18-річного віку, дієздатні і постійно проживають на території України або області, району, міста, району в місті, селища, села.
Підготовка і проведення всеукраїнського референдуму проводиться за рахунок державного бюджету, а місцевих — за рахунок відповідних місцевих бюджетів.