Лабораторне заняття № 5 Хвороби цибулі, капусти, томатів, огірків та заходи боротьби з ними при зберіганні.

Мета заняття: вивчення хвороб цибулі, капусти, томатів, огірків та заходів боротьби з ними при зберіганні (визначення хвороб указаних овочів макроскопічним і мікроскопічним методами).

Завдання:

1. Ознайомитись із зовнішніми ознаками хвороб цибулі, капусти, помідорів, огірків (за таблицями, муляжами, консервованими зразками, каталогами, «німими» діапозитивами та натуральними зараженими зразками овочів).

2. Замалювати хвороби цибулі, капусти, помідорів, огірків.

3. Приготувати препарати «роздавлена крапля» із шийкової та мокрої гнилі цибулі, фомозу, білої або сірої гнилі капусти. Препарати розглянути, замалювати морфологічні ознаки збудників.

4. Користуючись набором наочних посібників, навчитись розпізнавати хвороби цибулі, капусти, помідорів та огірків.

Спеціальне обладнання та устаткування: цибуля, капуста, томати, огірки, уражені хворобами. Скальпель, предметні скельця, покривне скло, вода, спирт, шпатель, тара, спиртівка.

Порядок та методика виконання занять. Приготувати препарати «роздавлена крапля» із фітофтори, парші, мокрої гнилі картоплі, білої та сухої гнилі моркви.

Препарати продивитись під мікроскопом, ознайомитися з будовою міцелію та органами розмноження збудників.

Перелік захворювань цибулі, необхідних для вивчення.

Шийкова гниль (Botrytis allii). Найнебезпечніша хвороба цибулі при зберіганні. Ураження відбувається перед збиранням цибулі, в полі, коли листя починають полягати. Гриб проникає всередину цибулі і викликає її загнивання. При збиранні хворі цибулини не відрізняються від здорових. В ділянці шийки цибулини утворюється уражена тканина, яка трохи вдавлена і має сірий пухнастий наліт (грибниця і спороношення гриба). Спороношення у вигляді хрестоподібних конідієносців з масою конідієспор. Уражені луски стають тонкими і забарвлюються в жовтувато-рожевий колір. З розвитком хвороби тканина розм’якшується, стає водянистою, буруватою, набуває неприємного запаху.

Бактеріальне захворювання, мокра гниль (Pectobacterium caratovorum). У період збирання хворі цибулини не відрізняються від здорових. Тільки при розрізі видно, що між здоровими соковитими лусками знаходиться шар з розм’якшеною тканиною. Уражені соковиті луски цибулин мають жовто-бурий колір, розм’якшуються, стають водянистими, вкриваються слизом. Захворювання соковитих лусок може бути пошаровим (під здоровими зовнішніми лусками знаходяться хворі). Цибулини згнивають, з’являється неприємний запах.

Скласти заходи боротьби з хворобами цибулі.

Перелік захворювань капусти, необхідних для вивчення.

Сіра гниль (Botrytis cinerea). Уражені качани вкриваються пухнастою пліснявою, яка містить велику кількість спор збудника. Конідії відокремлюються від грибниці у вигляді сірої маси, яка трохи пилиться. При низькій температурі зберігання міцелій ущільнюється. Пізніше на уражених тканинах утворюються плоскі, чорні, невеликі горбики (склероції гриба). Накопичуючись, склероції зливаються й утворюють чорну кірку. При інтенсивному розвитку хвороби тканини вкриваються слизом і загнивають. При зберіганні уражені качани гинуть.

Біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum). Уражені качани слизисті з білою трухлявою грибницею. Міцелій ущільнюється в чорні склероції неправильної форми. При зберіганні заражаються сусідні качани внаслідок появи на них міцелію. При цьому утворюється осередок хвороби. Захворювання швидкоплинне. Капуста втрачає товарну якість.

Фомоз (Phoma lingam). Уражені ділянки качана мають вигляд світло-сірої гнилі з темно-фіолетовими облямівками. На листі всередині качана утворюються маленькі, чорні та сухі плями (спороношення грибів). У качанах з’являються порожнини з трухлявою тканиною. З розвитком хвороби качан стає сухим, спостерігається розмочалювання тканин.

Слизистий бактеріоз (Еrwinia caratovora). Бактерії-збудники проникають вглиб через механічні ушкодження. Під дією гідролітичних ферментів, які виділяються бактеріями, паренхімна тканина листків дуже розм’якає. При інтенсивному розвитку хвороби качани темніють, вкриваються слизом, з’являється неприємний гнило-кислий запах. Частіше загнивання починається зі стержня. Качани загнивають і легко відділяються від стержня.

Судинний бактеріоз (Хanthomonas campestris). Хвороба заноситься в сховище з поля. Бактерії проникають у качан через водяні пори листків. У сховищах, при підвищеній вологості і температурі повітря, бактерії швидко розвиваються і заражають судини капусти. Судини буріють, а згодом чорніють.

Уражені тканини капусти темніють і набувають неприємного запаху.

Скласти заходи боротьби з хворобами капусти.

Перелік захворювань томатів, необхідних для вивчення.

Фітофтороз (Phytophthora infestans). На плодах утворюються підшкірні коричневі, розпливчасті плями. Тканина плоду залишається твердою, спочатку не розм’якшується, хоча гниль проникає глибоко всередину. На плямах з’являється слабкий білий наліт. При сильному зараженні пляма розростається й охоплює увесь плід. Наліт складається зі слабо розгалужених конідієносців із конідієспорами. Плоди стають зовсім непридатними для використання.

Чорна гниль (Diplodina destructiva). Заражаються плоди в місцях прикріплення до плодоніжки. На зелених плодах утворюється водяниста пляма світло-сірого забарвлення. Потім уражена тканина розм’якшується і вкривається чорними плодовими тілами гриба. Поверхня плям стає чорною. При ураженні червоних плодів пляма відразу чорніє, майже повністю охоплюючи увесь плід. За допомогою конідій гриб швидко поширюється на здорові плоди.

Бактеріальний рак (Сorynebacterium michiganense). Відомі два прояви хвороби. Зовнішній прояв залежить від типу перебігу хвороби. При дифузному ураженні плоди мають оранжеве забарвлення, на розрізі судинна тканина тягуча, а консистенція – щільна. При місцевому ураженні (частіше на основі) з’являються білі плями, які згодом стають жовтими з темним центром. Плями схожі на пташине око (тому ці ознаки прояву раку називають «пташине око»). На ранній стадії зараження плоди бувають неправильної спотвореної форми. Хворі томати абсолютно не придатні для використання (це карантинне захворювання).

Верхівкова гниль. Характерною ознакою верхівкової гнилі є зараження тканин на верхівці плоду. Захворювання проявляється в двох формах – фізіологічній і бактеріальній. Фізіологічна гниль: на верхівці утворюється плоска вдавлена пляма з концентричними колами. Плід стає твердим, потім розм’якшується, його вкриває наліт. Друга форма – бактеріальна (Bacillus mesentericus). На верхівці з’являється водяниста темно-зелена пляма, яка швидко темніє. Краї плям різко обмежені. Заражена тканина розм’якшується і загниває. Плід перетворюється в буру безструктурну масу зі специфічним запахом. Під дією бактерій відбувається передчасне дозрівання плодів.

Скласти заходи боротьби з хворобами томатів.

Антракноз (Colletotrichum lagenarium). Особливо швидко уражаються огірки в теплицях. На плодах з’являються плями, які поглиблюються, забарвлюються в бурий або чорний колір. Увесь плід покривається виразками, які зливаються. За вологих умов виразки вкриваються рожевими або червоно-жовтими подушечками, що розташовані концентричними колами. Спороношення конідіальне з безколірними конідієспорами. На ураженій тканині міцелій гриба ущільнюється, утворюючи склероції. Огірки швидко загнивають і пліснявіють.

Оливкова, бура плямистість (Cladosporium cиcumerinum). Хвороба найбільше уражає огірки в теплицях. Спочатку на плодах з’являються маленькі маслянисті плями, які, розростаючись, поглиблюються, перетворюючись у великі (неправильної форми) виразки. Вони зливаються, охоплюють значну частину огірка. Шкірка плоду тріскається, уражену тканину вкриває бурувато-оливковий наліт, який складається із конідієспор. На виразках з’являються драглисті крапельки, які згодом тверднуть. Плоди в ранній період недорозвинені, скривлені, потворної форми.

Біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum) Заражаються тепличні огірки. При зараженні плодів тканина стає бурою, розм’якшується, вкривається пухнастим нальотом білого кольору. У товщині нальоту утворюються склероції різного розміру. Плоди непридатні до вживання в їжу. Хвороба передається на здорові плоди при транспортуванні та зберіганні в умовах підвищеної вологості.

Скласти заходи боротьби з хворобами огірків.

Вимоги щодо оформлення та порядку подання звіту лабораторної роботи. Замалювати бульби картоплі, коренеплоди моркви та буряку, які уражені хворобами. Склали заходи боротьби з хворобами картоплі; моркви та буряків. Дати усні відповіді на конторольні запитання.

Список рекомендованої літератури:

1. Беляев И.М. и др. Вредители и болезни полевых культур. – М.: Россельхозиздат, 1983. – С. 30–45.

2. Воробьева К.В. Санитария и гигиена в торговле. – М.: Экономика, 1987. – С. 15–140.

3. Головин П.Н. и др. Фитопатология. – Л.: Колос, 1985. – С. 50–150.

4. Дементьева Н.И., Циганский Н.П. Болезни плодов, овощей и картофеля при хранении. – М.: Пищевая промышленность, 1988. – С. 25–75.

5. Дьяченко В.С. Болезни и вредители овощей и картофеля. – М.: Агропромиздат, 1985. – С. 10–120.

6. Жарикова Г.Г. Микробиология продовольственных товаров. Санитария и гигиена. – М.: Академия. – 2005. – 297 с.