Регіональна економіка_НМЕТАУ
.pdfke = n – m |
(5.6) |
Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності та природного приросту станом на 1 серпня 2010 ( на 1000 осіб) представлені у таблиці 5.18.
Таблиця 5.18 - Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності та природного приросту станом на 1 серпня 2010 ( на 1000 осіб) [ 2 ]
|
Загальні коефіцієнти |
|
||
|
народжуваності |
смертності |
|
природного |
|
|
|
|
приросту |
Україна |
10,7 |
15,3 |
|
-4,6 |
Дніпропетровська |
10,7 |
16,4 |
|
-5,7 |
Донецька |
9,1 |
16,7 |
|
-7,6 |
Закарпатська |
14,2 |
12,1 |
|
2,1 |
Івано-Франківська |
11,9 |
12,8 |
|
-0,9 |
Рівненська |
14,7 |
13,2 |
|
1,5 |
Сумська |
8,7 |
17,5 |
|
-8,8 |
Черкаська |
9,6 |
17,0 |
|
-7,4 |
Чернігівська |
9,1 |
19,9 |
|
-10,8 |
На підставі ke визначається напрям відтворення населення, а саме: |
||||
відтворення може бути розширеним, якщо ke > 0, простим, |
якщо ke = 0; |
|||
звуженим, якщо ke < 0. |
|
|
|
|
5.2.4 Механічний рух населення
Механічний рух — це переміщення людей через кордони регіону, яке пов’язано зі зміною їх місця проживання. Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.
Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів. Внутрішня міграція —
міграційні потоки, які не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на
внутрішньорегіональну (у межах області, Автономної Республіки Крим) та
173
міжрегіональну (переміщення з області в область). Зовнішня міграція
(міждержавна) — міграційні потоки перетинають державні кордони. Кожний із зазначених видів міграції розподіляється на короткострокову та довгострокову.
Джерелом інформації про механічний рух населення є дані поточного обліку. Первинний статистичний облік проводять органи МВС під час прописування та виписування особи, яка заповнює талон до листка прибуття або вибуття. У талонах зазначаються демографічні характеристики (стать, вік, сімейний стан), та соціальні (місце народження, національність, освіта, місце роботи, громадянство, місце прописки, мета приїзду та строк). Окремо формулюється причина переїзду: зміна місця роботи, навчання, наслідки аварії на ЧАЕС, відпочинок, за родинними обставинами, відбування покарання, лікування, статус біженця, реабілітація та репатріація тощо. Подається також інформація про членів сім’ї (стать, дата та місце народження). Крім даних державної статистики, щодо мігрантів збирається інформація відомчою статистикою. Це поточні обстеження тимчасово вибулих (прибулих) з країн далекого зарубіжжя, які проводяться державними відділами паспортної та міграційно-реєстраційної роботи. А саме, збираються відомості щодо країни вибуття або прибуття та мети виїзду (приїзду).
Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку,
міграційні процеси, а з іншого — сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.
Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:
ВМ = П + В |
(5.8) |
Сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за |
|
рахунок механічного руху: |
|
м = П – В |
(5.9) |
174
Міграційний рух населення України у 2009 році (міграція у межах України та зовнішня міграція населення) наведено в таблицях 5.19 та 5.20 [2].
Таблиця 5.19 - Міграційний рух населення у межах України, осіб
|
|
У межах України |
|
|
|
|
|
|
число прибулих |
число вибулих |
приріст |
|
|
|
|
Україна |
609902 |
609902 |
х |
|
|
|
|
АР Крим |
25215 |
24325 |
890 |
|
|
|
|
Вінницька |
27844 |
29181 |
–1337 |
|
|
|
|
Волинська |
16602 |
16853 |
–251 |
|
|
|
|
Дніпропетровська |
39814 |
41248 |
–1434 |
|
|
|
|
Донецька |
49200 |
51768 |
–2568 |
|
|
|
|
Житомирська |
19213 |
20845 |
–1632 |
|
|
|
|
Закарпатська |
7639 |
8577 |
–938 |
|
|
|
|
Запорізька |
20173 |
20658 |
–485 |
|
|
|
|
Івано-Франківська |
14428 |
14672 |
–244 |
|
|
|
|
Київська |
23173 |
21468 |
1705 |
|
|
|
|
Кіровоградська |
11478 |
13938 |
–2460 |
|
|
|
|
Луганська |
29492 |
31669 |
–2177 |
|
|
|
|
Львівська |
28982 |
29418 |
–436 |
|
|
|
|
Миколаївська |
14235 |
15450 |
–1215 |
|
|
|
|
Одеська |
34971 |
32203 |
2768 |
|
|
|
|
Полтавська |
24261 |
24250 |
11 |
|
|
|
|
Рівненська |
18676 |
20008 |
–1332 |
|
|
|
|
Сумська |
19358 |
20776 |
–1418 |
|
|
|
|
Тернопільська |
12726 |
13952 |
–1226 |
|
|
|
|
Харківська |
40501 |
39039 |
1462 |
|
|
|
|
Херсонська |
14398 |
15764 |
–1366 |
|
|
|
|
Хмельницька |
22369 |
22952 |
–583 |
|
|
|
|
Черкаська |
20336 |
20290 |
46 |
|
|
|
|
Чернівецька |
10406 |
9875 |
531 |
|
|
|
|
Чернігівська |
16886 |
17088 |
–202 |
|
|
|
|
м.Київ |
43690 |
31002 |
12688 |
|
|
|
|
Севастополь (міськрада) |
3836 |
2633 |
1203 |
|
|
|
|
|
175 |
|
|
Таблиця 5.20 - Зовнішня міграція населення України у 2009 році, осіб
|
|
Зовнішня міграція |
|
|
|
|
|
|
|
|
число прибулих |
|
число вибулих |
приріст |
|
|
|
|
|
Україна |
32917 |
|
19470 |
13447 |
|
|
|
|
|
АР Крим |
3534 |
|
1402 |
2132 |
|
|
|
|
|
Вінницька |
1376 |
|
586 |
790 |
|
|
|
|
|
Волинська |
470 |
|
437 |
33 |
|
|
|
|
|
Дніпропетровська |
1580 |
|
1229 |
351 |
|
|
|
|
|
Донецька |
3118 |
|
2409 |
709 |
|
|
|
|
|
Житомирська |
478 |
|
359 |
119 |
|
|
|
|
|
Закарпатська |
251 |
|
480 |
-229 |
|
|
|
|
|
Запорізька |
1482 |
|
880 |
602 |
|
|
|
|
|
Івано-Франківська |
522 |
|
392 |
130 |
|
|
|
|
|
Київська |
714 |
|
275 |
439 |
|
|
|
|
|
Кіровоградська |
428 |
|
336 |
92 |
|
|
|
|
|
Луганська |
1382 |
|
1827 |
-445 |
|
|
|
|
|
Львівська |
529 |
|
636 |
-107 |
|
|
|
|
|
Миколаївська |
927 |
|
429 |
498 |
|
|
|
|
|
Одеська |
3793 |
|
842 |
2951 |
|
|
|
|
|
Полтавська |
603 |
|
409 |
194 |
|
|
|
|
|
Рівненська |
313 |
|
448 |
-135 |
|
|
|
|
|
Сумська |
609 |
|
429 |
180 |
|
|
|
|
|
Тернопільська |
336 |
|
329 |
7 |
|
|
|
|
|
Харківська |
2490 |
|
1967 |
523 |
|
|
|
|
|
Херсонська |
618 |
|
461 |
157 |
|
|
|
|
|
Хмельницька |
580 |
|
335 |
245 |
|
|
|
|
|
Черкаська |
645 |
|
316 |
329 |
|
|
|
|
|
Чернівецька |
614 |
|
219 |
395 |
|
|
|
|
|
Чернігівська |
783 |
|
465 |
318 |
|
|
|
|
|
м.Київ |
3970 |
|
1254 |
2716 |
|
|
|
|
|
Севастополь (міськрада) |
772 |
|
319 |
453 |
|
|
|
|
|
Широко використовують групування прибулих та вибулих за регіонами прибуття (вибуття), за їхньою освітою, національністю, а також за причиною
176
в’їзду (виїзду). Так, за віком будується структурне групування (з п’ятирічним інтервалом) та типологічне, в якому виокремлюються групи осіб, молодших/старших працездатного віку та працездатного віку, а також група молоді (15—28 років). Подається статево-вікова структура сальдо міграції.
На підставі відповідних групувань визначають відносні показники — частка прибулих (вибулих) у валовій міграції; частка вікової групи чи контингенту в сукупності прибулих або вибулих; частка окремої статі в сукупностях мігрантів; частка еміграційних потоків у певну країну або групу країн (країни Балтії, СНД, країни Європи, Америки, Азії, Африки та ін.). Розраховуються також співвідношення вибулих та прибулих у цілому та окремо за статево-віковими групами; співвідношення внутрішньота міжрегіональних міграційних потоків, а також чисельності мігрантів до близького та далекого зарубіжжя; співвідношення сальдо міграції чоловіків та жінок; сальдо міграції міського та сільського населення.
Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів,
що подаються в проміле ( ‰ ).
Загальні коефіцієнти міграції обчислюють щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.
Коефіцієнти прибуття і вибутт ( ‰) подаються відповідно в такому вигляді:
KП = |
П |
1 |
; |
KВ = |
В |
1 0 |
(5.10) |
|||
|
S |
|
S |
|
||||||
|
|
|
|
, |
де S — середньорічна чисельність населення; П - чисельність населення, яке прибуло; В – чисельність населення, яке вибуло.
Коефіцієнт рухомості (валової міграції) ( ‰ ) визначається наступним чином:
Kр = |
П +В |
1 0 0 |
або |
Kр = КП + КВ |
(5.11) |
|||
|
|
|
||||||
S |
||||||||
|
|
|
177
Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти)
характеризує його інтенсивність і визначається так:
KМ = |
П −В |
1 |
|
KМ = КП − КВ . |
|
||
|
|
|
або |
(5.12) |
|||
|
S |
||||||
|
|
|
Пріоритетність трудових ресурсів, як головного чинника розвитку економіки країни, а також невпинне зменшення їх чисельності обумовлюють підвищені вимоги до якості трудових ресурсів і їх ефективного використання. Це забезпечується шляхом освіти (в Україні 90% робітників мають вищу та середню спеціальну освіту), підвищення рівня загальної культури, дієвих стимулів до праці, впровадження корпоративної моралі та етики.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
1.В чому полягає відмінність понять природних ресурсів та природних
умов?
2.Які є системи класифікації природних ресурсів?
3.Охарактеризуйте мінеральні ресурси України, їх структуру та особливості розміщення.
4.Розкрийте сутність та охарактеризуйте структуру земельного фонду України. Сформулюйте проблеми раціонального використання земельних ресурсів.
5.Охарактеризуйте водні ресурси України, особливості їх формування і розміщення. Назвіть проблеми та шляхи їх раціонального використання.
6.Охарактеризуйте лісові ресурси України, їх народногосподарське значення і основні шляхи раціонального використання.
7.Охарактеризуйте рекреаційні ресурси України, їх структуру та особливості розміщення. Обґрунтуйте шляхи їх раціонального використання.
8.Визначте роль народонаселення в розвитку та розміщенні виробництва.
9.Визначте особливості сучасного відтворення населення України та динаміки його чисельності.
178
10.Назвіть основні демографічні показники, розкрийте їх сутність. Обгрунтуйте сучасні демографічні проблеми України.
11.Визначте особливості формування міського та сільського населення України.
12.У чому полягають регіональні особливості розміщення населення України?
ТЕСТОВЕ ЗАВДАННЯ 5
1.Природні ресурси поділяються на вичерпні та невичерпні, відновні та невідновні за:
а) походженням; б) економічним призначенням;
в) принципом вичерпаності; г) за принципом вичерпаності і відновлюваності.
2.До природних умов відносяться:
а) геологічна будова і рельєф; б) річкова та озерна мережі; в) водні ресурси території; г) відповіді а) і б) вірні.
3.Тіла і сили природи, які на даному етапі розвитку продуктивних сил істотні для життя і функціонування людського суспільства, але не беруть безпосередньої участі у матеріальних сферах виробничої і невиробничої діяльності людей – це:
а) природні умови; б) природні ресурси;
в) елемент природно-ресурсного потенціалу; г) вірної відповіді не має.
4.До рудних мінеральних ресурсів не відносять:
а) руди кольорових металів;
б) вапняки;
179
в) руди чорних металів; г) усі відповіді вірні.
5. Найбільшу частку земельних ресурсів складають землі:
а) державного лісового фонду; б) сільськогосподарського призначення;
в) промисловості, транспорту та інші землі несільськогосподарського призначення;
г) населених пунктів.
6. Природні ресурси – це:
а) те, що відбувається між людиною і природою з допомогою певних засобів виробництва;
б) всі ті, елементи властивості або результати функціонування природних систем, які використовуються або можуть бути використані в майбутньому для одержання сировини, палива та продовольства;
в) елементи лісохімічного комплексу, які об’єднують галузі, що виробляють деревне вугілля, каніфоль, меблі та ін.;
г) природні умови.
8.Водні ресурси України формуються з:
а) місцевого стоку води рік; б) транзиту води рік;
в) місцевого стоку і транзиту води рік; г) немає вірної відповіді.
9.Основним районом видобутку кам’яного вугілля є:
а) Лисичанській басейн; б) Дніпропетровський басейн; в) Донецький басейн; г) усі відповіді вірні.
10.Промислові запаси викопних ресурсів визначаються як:
а) сума запасів по категоріям C1+C2, про які відомо: умови залягання,
форма і будова тіл корисних копалин;
180
б) сума запасів по категоріях А+В+С1 без витрат, які обов'язкові під час добування мінеральної сировини;
в) найбільш досліджені копалини категорії А; г) сума запасів А+В+С з витратами, які обов'язкові під час добування
мінеральної сировини.
11.Важливі рекреаційні ресурси знаходяться у:
а) Моршині; б) Миргороді; в) Сваляві;
г) усі відповіді вірні.
12.Кількісна і якісна характеристика природних ресурсів та умов, як чинників економіки регіону, що відображають суспільну цінність природних благ - це:
а) природно-ресурсний потенціал регіону; б) типологізація природно-ресурсного потенціалу;
в) економічна оцінка природних умов та ресурсів; г) вірної відповіді не має.
13.Засоби, запаси, джерела, що можуть бути використані, приведені у дію, мобілізовані задля досягнення певної мети, реалізації плану, вирішення будь-якого завдання; можливості окремої особи, суспільства, держави представляють собою:
а) категорію; б) потенціал;
в) природно-ресурсний потенціал; г) типологію.
14.Сонячна радіація, енергія морських припливів та відпливів, внутрішнє тепло Землі, енергія вітру, атмосферне повітря, вода належать до:
а) вичерпних відновлюваних ресурсів ; б) вичерпних не відновлюваних ресурсів;
в) невичерпних відновлюваних ресурсів;
181
г) невичерпних не відновлюваних ресурсів.
15.Розміщення населення на території й форми його територіальної організації у вигляді системи населених місць із їхніми взаємовідносинами – це:
а) поселення; б) міграції населення;
в) природний рух населення; г) розселення населення.
16.Частина населення країни, яка має необхідні фізичні й духовні здібності, загальноосвітні й професійні знання для роботи в народному господарстві називається:
а) населення країни; б) трудові ресурси країни; в) робоча сила;
г) дієвий потенціал населення.
17.Населений пункт з чисельністю населення до 3000 осіб та інфраструктурою міського типу – це:
а) місто; б) село;
в) селище міського типу; г) хутір.
18.Основними категоріями населення, за якими реєструються його чисельність, є:
а) постійне і наявне населення; б) наявне населення і тимчасово відсутні;
в) наявне населення і тимчасово присутні; г) усі відповіді вірні.
19.Кількісна характеристика населення будь-якого регіону – це:
а) етнічний склад;
б) чисельність трудових ресурсів;
182