Регіональна економіка_НМЕТАУ

Таблиця 6.16 - Виробництво основних видів продукції важкого машинобудування

Найважливішими центрами виробництва важких верстатів і ковальсько-пресового обладнання є Краматорськ, Харків, Дніпропетровськ, Кривий Ріг, Марганець.

Загальне машинобудування об'єднує транспортне (без автомобільного) і сільськогосподарське (без тракторного) виробництва, промислового технологічного та будівельного обладнання (без легкої і харчової промисловості). Підприємства цієї галузі орієнтуються, як правило, на споживача готової продукції, за винятком виробів, які відзначаються абсолютною транспортабельністю.

Дуже капіталомістке локомотиво- і вагонобудування. Локомотивобудування прив'язане до джерел сировини. Тепловози виробляють у Луганську на базі паровозобудування і в Харкові на заводі транспортного машинобудування. Промислові електровози випускають у Дніпропетровську, Києві, Львові, Полтаві, Одесі, Запоріжжі, Конотопі й Дружковці.

223

Залізничні вагони виробляють у Кременчуці й Дніпродзержинську, великовантажні вагони - у Стаханові (Луганська обл.). У Маріуполі налагоджено виробництво металевих вагонів-цистерн. Найбільші вагоноремонтні заводи розміщені в Києві, Харкові, Одесі, Львові й Конотопі.

Суднобудування - це будівництво й ремонт суден, а також суднове машинобудування. Суднобудування поділяють на морське й річкове, а його географія збігається з морським узбережжям і внутрішніми водними шляхами. За призначенням розрізняють понад десяток типів суден. Найважливішими типами є вантажні, пасажирські й мішані, які об'єднують у групу транспортних. З-поміж інших груп вирізняють промислові, промислово-видобувні, спортивно-туристичні тощо. До спеціалізованих вантажних транспортних суден належать: ліхтеро- і контейнеровози, рефрижератори. Основним центром морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна - танкери й суховантажні дизельелектроходи. Два суднобудівних заводи у Херсоні випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портові крани. У Києві випускають морські траулери. Суднобудування і судноремонт розвинені в Одесі, Іллічівську, Севастополі, Керчі та Маріуполі.

Річкове суднобудування розвинене в Києві, де будують пасажирські і буксирні судна, траулери, рефрижератори. Херсонський завод річкового суднобудування випускає катери, теплоходи, земснаряди, судна озерного типу. Річкове суднобудування і судноремонт є в Запоріжжі, Ізмаїлі, Вилкові (на Дунаї).

Сільськогосподарське машинобудування розміщене в районах виробництва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію сільського господарства. В Україні збудовано заводи з виробництва сільськогосподарських машин, великі спеціалізовані підприємства для виготовлення сівалок, плугів, культиваторів, навантажувачів, причепів, машин і обладнання для тваринництва та виробництва кормів.

Так, найбільшими центрами сільськогосподарського машинобудування є Харків (мотори для самохідних комбайнів), Кіровоград (сівалки), Дніпропетровськ (бурякозбиральні комбайни), Тернопіль (бурякозбиральні

комбайни), Херсон (зернові і кукурудзозбиральні комбайни), Одеса

224

(тракторні плуги). Заводи з випуску різних сільськогосподарських машин і запасних частин є в Києві, Миколаєві, Первомайську (Миколаївська обл.), Бердянську, Мелітополі, Білій Церкві, Чернівцях, Донецьку, Луганську, Житомирі, Коломиї, Кременчуці, Умані, Конотопі. Інформація щодо обсягів виробництва продукції загального машинобудування наведена у табл. 6.17

[2].

Таблиця 6.17 - Виробництво основних видів продукції загального машинобудування

Середнє машинобудування охоплює найширший спектр галузей:

•автомобільна промисловість,

•тракторобудування,

•верстатобудування,

•робототехніка,

•інструментальна промисловість,

•устаткування легкої промисловості,

•устаткування харчової промисловості,

•промисловість побутових приладів і машин.

Востанні роки воно характеризується наступними обсягами виробництва (табл. 6.18) [ 2 ].

225

Таблиця 6.18 - Виробництво основних видів продукції середнього машинобудування

кооперації виробництва. Серед факторів, що впливають на розміщення підприємств середнього машинобудування, найважливішими є трудові ресурси, а саме наявність кваліфікованих кадрів.

Автомобільні заводи України випускають автобуси (Львів), великовантажні автомашини (Кременчук), малолітражні легкові автомобілі (Запоріжжя), легкові автомобілі для сільської місцевості, (Луцьк), автомобільні мотори (Мелітополь). Автомобільна промисловість має кооперативні зв'язки з багатьма підприємствами як всередині України, так і за її межами.

Авіаційна промисловість набула розвитку у Києві і Харкові, де виробляють пасажирські й транспортні літаки, в тому числі один з найбільших у світі - АН-225.

Тракторобудування як галузь середнього машинобудування в своєму розміщенні орієнтується на споживача. Найважливішим центром тракторобудування є Харків, де діють заводи тракторний, тракторних самохідних шасі, моторобудівний. Колісні трактори виробляють у Дніпропетровську, тракторні агрегати - у Вінниці. Ряд великих підприємств для виробництва деталей і запасних частин для тракторів працює у Сімферополі, Кременчуці, Чугуєві, Києві, Білій Церкві, Луганську, Одесі.

226

Верстатобудування орієнтується на райони і центри з розвиненим машинобудуванням, науково-дослідною і конструкторською базою. Виробництво верстатів зосереджено в Києві, Харкові, Дніпропетровську, Одесі, Запоріжжі, Львові, Краматорську, Житомирі. Проте галузь слід розширювати за рахунок верстатів з числовим програмним управлінням, верстатів-автоматів, шліфувальних, фрезерних і прецизійних.

Точне машинобудування. Виробництво приладів, точних машин, інструментів і механізмів орієнтується тільки на райони високої технічної культури (табл. 6.19) [2]. Галузь відзначається мінімальною металомісткістю. Більшість підприємств займається складанням виробів з деталей, що надходять з різних регіонів України та із-за її меж за кооперацією.

Таблиця 6.19 - Виробництво основних видів продукції точного машинобудування

приладобудування та інструментів - Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Запоріжжя, Львів. Частину приладів та інструментів, виготовлених на підприємствах України, вивозять за її межі.

6.5 ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

Хімічний комплекс охоплює галузі промисловості, що продукують сировину і конструкційні матеріали. До них передусім належать хімічна промисловість, яка забезпечує народне господарство мінеральними добривами, содою, фарбами, паливно-мастильними продуктами, пластмасами, синтетичними волокнами, пиломатеріалами, папером, целюлозою та багатьма іншими видами сировини й матеріалів.

227

Хімічна промисловість належить до складних галузей. У структурі хімічної та нафтохімічної галузей виділяють такі підгалузі:

•гірничо-хімічну;

•основну хімію;

•хімію органічного синтезу;

•хімію з виробництва полімерних матеріалів;

•хімію тонкого органічного синтезу (лаків, фарб, фотохімічних

товарів);

•побутову хімію.

Останнім часом як окремі галузі виділилися мікробіологічна і фармацевтична промисловість, які не належать до хімічної. Основу хімічної промисловості становлять видобуток сировини, виробництво мінеральних добрив і полімерних матеріалів. За особливостями розміщення хімічна і нафтохімічна промисловості є одними з найскладніших. Численні міжгалузеві, внутрішньогалузеві та технологічні зв'язки, широкий асортимент продукції, використання великої кількості палива, енергії та води зумовлюють своєрідність територіальної організації хімічної промисловості. Сучасне розміщення галузі сформувалося під впливом географічних, економічних і технічних факторів.

Географія сировинних ресурсів, їх потужність, умови залягання істотно впливають на розміщення підприємств гірничо-хімічної промисловості. Зростання потреб у нафті і газі, що стали основною сировиною в галузі органічного синтезу і нафтохімічної промисловості, посилює вплив фактора сировинних ресурсів у розміщенні виробництва. Щоправда, наявність розгалуженої мережі трубопроводів зумовлює наближення виробництва до районів споживання.

Обґрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов'язане з урахуванням таких факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції: сировинного (частка сировини і матеріалів в готовому продукті); енергетичного (витрати палива в умовних тоннах на одну тонну готового продукту); водного - враховує розміри водоспоживання і кількості стічних вод, які потребують очищення; трудового - передбачає виділення виробництв з високими затратами живої

228

праці на одиницю готової продукції; транспортного - має особливе значення для обґрунтування розміщення великотоннажних виробництв.

Дуже важливим фактором, що впливає на розміщення хімічних виробництв, є утворення різноманітних твердих, рідких і газоподібних відходів. Особливо багато відходів у гірничій хімії. Значення кожного фактора випливає зі структури витрат на виробництво продукції в хімічній і нафтохімічній промисловості.

Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті (Роздолі, Язові, Яворові), значні родовища калійних солей (Калуш-Голинська і Стебницька групи), практично необмежені поклади кам'яної солі в Донбасі (Артемівську, Слов'янську), Закарпатті (Солотвині) і Прикарпатті (Болехові, Дрогобичі). Невичерпні запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор'я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш.

Великі запаси каоліну, вогнетривких глин, вапняків, доломітів, графіту та інших нерудних копалин можуть сприяти розвитку багатьох хімічних і пов'язаних з ними виробництв.

Сировинну базу хімічної промисловості України становлять також вугілля, продукти коксового виробництва, горючі гази і нафта. Завдяки розгалуженій системі трубопроводів підприємства органічної хімії наближаються до районів масового споживання її продукції.

Хімічна промисловість споживає багато води, яка використовується в технологічних процесах і для охолодження продуктів. За витратами води на 1 т готової продукції виробництво хімічної промисловості поділяють на три групи: не водомістке (до 50 м3), середньої водомісткості (50 - 100 м3), великої водомісткості (100 - 1000 м3). До останніх належать виробництво хімічних волокон, пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, деякі електрохімічні виробництва.

Хімічна промисловість найбільш розвинена в Донбасі, Придніпров'ї і Прикарпатті. Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 роках подано у таблиці 6.20 [ 2 ].

229

Таблиця 6.20 - Виробництво основних видів продукції хімічної промисловості у 2007-2010 рр. , тис. т

Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Яворова, кам'яна сіль Артемівська і Слов'янська, вапняки Донецької області та Автономної Республіки Крим. Галузь в основному сконцентрована у Карпатському, Донецькому і Придніпровському економічних районах.

Гумова промисловість виробляє тисячі найменувань різноманітної продукції. Вона представлена Дніпропетровським шинним, Білоцерківським комбінатом шин та гумоазбестових виробів, Київським АТ "Київ-Гума", Київським і Сумським регенераторними заводами, підприємствами у Бердянську, Запоріжжі, Харкові, Одесі, Ніжині та інших містах.

Основна хімічна промисловість виробляє соду, сірчану кислоту й мінеральні добрива.

Виробництво кальцинованої соди зосереджено в районах залягання солей та вапняків у Слов'янську і Лисичанську.

Виробництво каустичної соди зосереджено в Слов'янську, Лисичанську і Красноперекопську.

Нафтопереробна промисловість України представлена Лисичанським, Кременчуцьким, Херсонським, Бердянським, Дрогобицьким, Львівським і Надвірнянським нафтопереробними заводами. Потребу у нафті Україна забезпечує лише частково.

На базі нафтопереробки, виробництва сажі, переробки довізного синтетичного і натурального каучуку розвивається нафтохімічна промисловість.

230

6.6 ЛІСОВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС

Лісовиробничий комплекс України складний за структурою та міжгалузевими зв’язками. Так, поставками готової продукції та лісоматеріалів він пов’язаний з більш як 100 галузями.

Складові лісогосподарського підкомплексу забезпечують розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їхніх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Склад лісовиробничого комплексу наведено в таблиці 6.21.

Таблиця 6.21 - Склад лісовиробничого комплексу.

Підприємства деревообробного підкомплексу розміщені як в районах лісозаготівлі, так і в районах споживання. Однією з найважливіших галузей

231

підкомплексу є лісопильна, 80 % підприємств цієї галузі зосереджені в Карпатському економічному районі. Найбільшими центрами лісопиляння в Україні є Брошнів, Рожнятів, Вигода, Надвірна в Івано-Франківській, Чернівці і Берегомет у Чернівецькій, Сколе, Стрий і Турка у Львівській, Рахів і Свалява в Закарпатській, Костопіль і Сарни у Рівненській, Ковель і КаміньКаширський у Волинській, Малин, Овруч і Коростень у Житомирській областях.

Динаміка основних показників використання лісу представлена в таблиці 6.22 [ 2 ].

Таблиця 6.22 - Динаміка основних показників використання лісу

232