Тема 53. Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові (2 год).

Лабораторна робота : 1. Кількісне визначення білків крові біуретовим та рефрактометричним методом. 2. Фракціонування білків сироватки крові методом висолювання.

Мета заняття:

Студент повинен знати:

- хімічний склад крові і фукнції крові в організмі (гемоглобіну, білків плазми крові);

- основні біохімічні показники складу крові у здорових людей та при ряді захворювань, знати склад кровезамісників;

- знати роль вітчизняних вчених у створенні кровозамісників, консервованої крові та окремих її компонентів.

Студент повинен вміти:

- кількісно визначати загальний білок плазми крові, окремі фракції білків та знати їх біохімічну характеристику та біологічне значення для організму.

1. Матеріали методичного забезпечення теми

1.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань, вмінь.

1. Фізико-хімічні властивості білків;

2. Будова білкових молекул;

3. Кількісний склад, структура складних білків:

а) глікопротеїдів;

б) ліпопротеїдів.

4. Механізми утворення сечовини, сечової кислоти, креатину, креатиніну.

1.2. Зміст лабораторної роботи

а) Кількісне визначення білків крові біуретовим методом.

Принцип методу полягає у тому, що лужні розчини білків та пептидів завдяки пептидним зв'язкам при додаванні розчину сульфату міді забарвлюється подібно біурету.

Хід роботи. До 0,1 мл сироватки додати 8 мл 4,8% розчину луну, 3 мл 20% розчину сульфату міді. Центрифугувати при 3000 об/хв. 5 хвилин. Колориметрувати на ФЕК з зеленим світлофільтром проти суміші, в який сироватка замінена на воду.

Виникає червоно-фіолетове забарвлення, інтенсивність якого прямо пропорційна кількості білка. Оптичну щільність помножити на 12, щоб знайти кількісне відображення вмісту білку (%).

б) Рефрактометричне визначення білку в сироватці.

Принцип методу полягає у здатності білка збільшувати коефіцієнт переломлення світла, що проходить крізь розчин.

Хід роботи. Помістити 2-3 краплі води між призмами та встановити нуль-шунт на ділянці 1,322 шкали переломлення світла.Помістити 2-3 краплі сироватки замість окуляру, ручку окуляру змістити по шкалі до суміснення візірної шкали до кордону розділу темної та світлої частин поля зору.За таблицею Рейса визначають відповідну кількість білка.

с) Фракціонування білків сироватки крові методом висолювання.

Принцип методу полягає в здатності білків зсідатися при різних концентраціях солей в залежності від молекулярної маси білків.

Хід роботи. До 3 мл сироватки додати рівний об'єм насиченого розчину сульфату амонію. Випадає осад глобулінів. Фільтрують. До фільтрату додають сульфат амонію до насичення. Випадає осад альбумінів. Осад альбумінів та глобулінів розчиняють в 4 мл води, проводять біуретову реакцію та встановлюють вміст глобулінів та альбумінів.

Медико-біологічна оцінка отриманих результатів

Гіпопротеїнемії можуть бути обумовлені недостатністю білка в харчуванні, порушенням процесів травлення та всмоктування білків, порушенням синтезу білків (наприклад, при уражені печінки), втратою білка при гострих та хронічних кровотечах, ураженнях нирок.

Гіперпротеїнемії можуть бути абсолютними – при зростанні вмісту білка у плазмі крові – наприклад, підвищення кількості γ-глобулінів при інфекційних захворюваннях, появі в крові аномальних протеїнів при мієломній хворобі, при макроглобулінеміях. Втрата води організмом (діарея, блювання, обширні опіки) може привести до зростання білку в плазмі, тобто до відносної гіперпротеїнемії.

1.3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.

14. Перерахуйте та поясніть основні функції крові.

15. Хімічний склад плазми крові.

16. В чому полягає різниця між плазмою та сироваткою крові. Методи їх отримання.

17. Вкажіть структуру білкових фракцій крові та їх роль в життєдіяльності організму.

18. Патологічні стани, пов’язані з кількісною та якісною зміною білків плазми крові.

19. Ферменти плазми крові. Діагностичне значення визначення ферментів плазми крові.

20. Небілкові органічні сполуки крові.

21. Азотовмісні сполуки. Залишковий (рест-азот) плазми крові. Його компоненти.

22. Методи визначення рівня залишкового азоту крові.

23. Гіперазотемія. Види та причини виникнення.

24. Безазотисті сполуки.

25. Неорганічні компоненти плазми крові.

1.4. Тестові завдання до теми:

1. Биохимический анализ сыворотки крови пациента с гепатолентикулярной дегенерацией (болезнь Вильсона-Коновалова) выявил снижение содержания церулоплазмина. Концентрация каких ионов будет повышена в сыворотке крови этого пациента?

A. - Кальций

B. - Фосфор

C. - Калий

D. - Натрий

+E. - Медь

2. В клинику поступил ребенок 4 лет с признаками продолжительного белкового голодания: задержка роста, анемия, отеки, умственная отсталость. Выберите причину развития отеков у ребенка.

A. - Снижение синтеза глобулинов

+B. - Снижение синтеза альбуминов

C. - Снижение синтеза гемоглобина

D. - Снижение синтеза липопротеинов

E. - Снижение синтеза гликопротеинов

3. У пациента наблюдаются отеки мягких тканей, выявлено гипопротеинемию. Снижение концентрации какого белка плазмы крови приводит к такому состоянию?

+A. - Альбумины

B. - Липопротеины.

C. - Гаптоглобин

D. - Бета-глобулины

E. - Иммуноглобулины

4. К каким изменениям в составе белков крови может привести протеинурия?

A. - В крови наблюдается гипоглобулинемия

B. - Протеинурия не влияет на качественный состав белков крови.

C. - В крови снижается количество гистонив и протаминов

+D. - В крови наблюдается гипоальбуминемия

E. - В крови увеличивается альбумин /глобулиновый коэффициент

5. 39-летний мужчина попал в больницу скорой помощи с признаками нефротического синдрома. Какие изменения белковых фракций крови обуславливают онкотические отеки?

A. - Снижение альфа-1-глобулинов

B. - Повышение бета-глобулинов

+C. - Снижение альбуминов

D. - Повышение альфа-2-глобулинов

E. - Снижение гамма-глобулинов

6. Больной с обширным ожогом жалуется на общую слабость, рвоту. Остаточный азот составляет 55 ммоль/л. Какой тип азотемии в больного?

+A. - Продукционная

B. - Ретенционная

C. - Ретенционная почечная

D. - Ретенционная внепочечная

E. - Продукционная относительная

7. В больного 35 лет есть признаки эмфиземы легких. Снижение содержания какой глобулиновой фракции плазмы крови будет наиболее значащим для подтверждения диагноза?

A. - Церулоплазмина

B. - Фибронектина

C. - Трансферина

D. - Гаптоглобина

+E. - α-антитрипсина

8. При повторном переливании крови в больного появились признаки перегрузки организма железом вследствие:

A. - Нарушения агрегации молекул ферритина

+B. - Неспособности трансферина к фильтрации в почках

C. - Снижение количества гемосидерина в печени

D. - Восстановление Fe³⁺ плазмы крови в Fe²⁺

E. - Ингибирования фермента ферритинредуктазы

9. Гаптоглобин - это:

+A. - Соединение глобулина с гемоглобином

B - Соединение глобулина с билирубином

C. - Соединение глобулина с миоглобином

D. - Соединение глобулина с липидом

E. - Соединение глобулина с кальцием

10. Церулоплазмин - это соединение глобулина с:

A. - Цинком

+B. - Медью

C. - Магнием

D. - Железом

E. – Кобальтом

11. Основная физиологическая роль гаптоглобина заключается в:

+A. - Связывании гемоглобина

B. - Участие в реакциях острой фазы воспаления

C. - Участие в реакциях иммунитета

D. - Участие в свертывании крови

E. - Все перечисленное верно

12. Фибриноген снижается в крови при:

A. - Инфаркте миокарда

+B. - Хронических заболеваниях печени

C. - Ревматизме

D. - Пневмонии

E. - Язвенной болезни желудка

13. Фибриноген крови увеличивается при:

+A. - Острых воспалительных процессах

B. - Сахарном диабете

C. - Хроническом гепатите

D. - Панкреатите

E. - ДВС - синдроме

14. Парапротеинемия - это:

A. - Увеличение общего белка

B. - Уменьшение общего белка

C. - Нарушение соотношения белковых фракций

+D. - Появление в крови белка, отсутствующего у здоровых людей

E. - Все перечисленное неверно

15. Диспротеинемии - это:

A. - Увеличение общего белка

B. - Уменьшение общего белка

+C. - Нарушение соотношения белковых фракций

D. - Снижение концентрации фибриногена

E. - Все перечисленное неверно

16. Парапротеины появляются в крови при:

A. - Пневмонии

+B. - Миеломной болезни

C. - Гепатите

D. - Нефрите

E. - ДВС-синдроме

17. При снижении гаптоглобина в крови наблюдается:

+A. - Гемоглобинурия

B. - Миоглобинурия

C. - Гипокалиемия

D. - Гипербилирубинемия

E. - Азотемия

18. Не сопровождаются гиперпротеинемией:

A. - Миеломная болезнь

B. - Дегидратация

C. - Болезнь Вальденстрема

+D. - Паренхиматозный гепатит

E. - Все вышеперечисленное

20. Не сопровождаются гипопротеинемией:

A. - Заболевания печени

+B. - Миеломная болезнь

C. - Заболевания почек

D. - Все перечисленные заболевания

E. - Все перечисленное неверно

21. К гиперпротеинемии приводят:

+A. - Синтез патологических белков (парапротеинов)

B. - Гипергидратация

C. - Снижение всасывания белков в кишечнике

D. - Повышенный катаболизм белков

E. - Все перечисленные факты

22. Повышение в крови мочевины и креатинина наблюдается при:

+A. - Почечной недостаточности

B. - Печеночной недостаточности

C. - Сахарном диабете

D. - Ревматизме

E. - Остеохондрозе

23. Ретенционные азотемии не встречаются при:

A. - Остром нефрите

B. - Хроническом нефрите

+C. - Пневмонии

D. - Пиелонефрите

E. - Амилоидозе почек

24. Внепочечные ретенционные азотемии могут наблюдаться при:

A. - Гастрите

B. - Язвенной болезни желудка

C. - Отите

+D. - Мочекаменной болезни

E. - Пневмонии

25. При продукционной азотемии преобладают:

A. - Индикан

B. - Креатин

C. - Мочевина

D. - Креатинин

+E. - Аминокислоты

1.5. Теми для самостійної роботи студентів

1. Оцінювати стан системи крові, її біохімічних функцій.

Наступна тема 54. Осмотичний тиск та кислотно-основний стан крові. Буферні системи крові, гормональні механізми регуляції, функція легень і нирок