- •(Конспект лекцій по к. "Метрологія"за матеріалами підручника д.І.Левінзона " основы метрологии полупроводников")
- •Частина 1. Загальні і законодавчі основи метрології напівпровідників
- •1.Вступ в метрологію
- •Метрологія як наука
- •Гуманітарні і соціально економічні аспекти метрології
- •2.Основи законодавчої метрології
- •2.1.Предмет законодавчої метрології
- •2.2 Міжнародна співпраця в області законодавчої метрології
- •2.3.Структура і функції державної і відомчих метрологічних служб в Україні
- •Основні функції дмс:
- •2.4. Основні законодавчі і державні акти по стандартизації, метрології і сертифікації
- •2.5 Організація сертифікації товарів і виробів в Україні
- •3. Загальні принципи забезпечення єдності вимірювань
- •3.1. Помилки і невизначеність вимірювань
- •3.2. Показники якості і технологічності вимірювань
- •3.3. Засоби вимірювання і їх класифікація
- •3.4. Клас точності засобів вимірювань
- •3.5. Еталони і зразкові засоби вимірювань
- •3.6. Перевірка засобів вимірювання
- •3.7. Принципи розробки і оформлення методик виконання вимірювань (аналізів)
- •3.8. Утворення одиниць фізичних величин
- •3.9. Обчислення погрішностей і довірчих меж погрішності результату вимірювань
- •3.10.Поняття про кореляцію, рангова кореляція
- •3.11 Представлення результатів вимірювань
- •Основні положення метрології напівпровідників
- •4.1. Загальна характеристика метрології напівпровідників
- •4.2.Електрична активність дефектів кристалічної структури в напівпровідниках
- •4.2.1Основні характеристичні параметри напівпровідникових матеріалів і структур
- •4.2.Основні фізичні і технічні поняття, терміни і визначення метрології і матеріалознавства напівпровідників
- •4.3.Системи критеріїв оцінки якості напівпровідникових матеріалів і структур
- •4.6 Адаптаційний підхід до управління якістю напівпровідників
- •4.7 Геттерування дефектів в напівпровідниках
- •4.8 Об'єкти, методологія і принципи організації технологічного контролю напівпровідників
- •4.9.Експериментально-статистичний підхід до оцінки якості об'ємних кристалів і структур
- •4.10.Основні міжнародні стандарти в області напівпровідників
- •Література
2.2 Міжнародна співпраця в області законодавчої метрології
Спеціальні метрологічні інститути стали створюватися в передових і розвинутих країнах, вже починаючи з кінця XIX століття, що було викликано об'єктивними процесами розвитку науки, техніки, суспільного виробництва, сільського господарства, торгівлі, медицини, професійної безпеки, екологічного контролю та інше.
Так, в 1887 р. був створений Державний фізико-технічний інститут в Німеччині,. якому були доручені питання метрології. В 1899 році за ініціативою Д.І. Менделеєва в Росії була утворена Головна палата мір і терезів, першим директором якої він же і став. В 1899 році створена Національна фізична лабораторія у Великобританії, в 1901 році - Національне бюро стандартів в США. До 20-років XX століття всі основні розвинуті країни вже мали свої національні метрологічні служби і інститути, у зв'язку з чим гостро встала проблема організації їх співпраці на міжнародному рівні з метою вироблення єдиних для всіх країн рішень і рекомендацій в області метрології. Ідеологічною основою такої співпраці стала Метрична конвенція, прийнята низкою країн в 1875 році.
До теперішнього часу склалася широко розгалужена інфраструктура міжнародних організацій, що займаються безпосередньо метрологією на постійній основі, і примикаюча до них сіть інших міжнародних організацій, які час від часу розглядають і вирішують метрологічні питання, що відносяться до сфери їх діяльності.
Основні Міжнародні метрологічні організації: міжнародний комітет заходів і терезів (МКМВ), міжнародне бюро заходів і терезів (МБМВ), міжнародна організація законодавчої метрології (МОЗМ), міжнародна конфедерація по вимірювальній техніці (ІМЕКО).
Інші міжнародні організації, що займаються метрологією: міжнародна електротехнічна комісія (МЕК), міжнародна організація по стандартизації (ІСО), міжнародна спілка теоретичної і прикладної фізики (СЕТ) та інші. В рамках СНГ створена Міжнародна рада по стандартизації, метрології і сертифікації. Україна бере активну участь в роботі науково-технічної комісії згаданої ради. Діяльність ради регламентується міжнародними угодами країн СНГ, які охоплюють питання взаємного визнання результатів метрологічних робіт, створення і використовування стандартних зразків складу і властивостей речовин і матеріалів, а також довідкових даних про фізичні константи, звірки національних еталонів, забезпечення вимірювань часу і частоти і т.д.
Держстандарт України також бере активну участь в діяльності організації метрологічних установ країн Центральної і Східної Європи (КООМЕТ). Співпраця в цій організації йде, в основному, у напрямі обміну інформацією і звірки еталонів.
З січня 1997 року Україна стала асоційованим членом (членом-кореспондентом) МОЗМ. Проводяться підготовчі роботи по вступу Держстандарту України до організації метрологічних установ країн Європи (ЕВРОМЕТ) з метою реалізації проектів по звірці національних еталонів України з еталонами Німеччини, Франції, Великобританії і т.д.
Україна надає велике значення двостороннім відносинам з національними метрологічними організаціями інших країн. Так, в 1993 році підписана Угода про проведення погоджених робіт по сертифікації між Держстандартом України і Держстандартом Росії, згідно якому сторони взаємно визнають сертифікати відповідності, видані на продукцію як України, так і Росії. В 1997 році підписані угоди про співпрацю в області метрологічної діяльності з Болгарією, Нідерландами і Литвою. В 1998 році підписані Меморандуми про технічну співпрацю в області метрології з федеральним фізико-технічним інститутом Німеччини і Національною фізичною лабораторією Великобританії. Основні напрями співпраці з цими організаціями: створення, удосконалення і звірка національних еталонів, розробка метрологічної нормативної і методичної документації, розробка і уніфікація устаткування метрологічних лабораторій і калібровальних служб, обмін досвідом, навчання і стажування фахівців і т.д.