Хід роботи

Хроматографія на папері – це різновид методу розподільної хроматографії. Носієм для нерухомого розчинника є хроматографічний папір.

Розподіл суміші катіонів за допомогою хроматографії на папері оснований на різній швидкості руху компонентів суміші, яку характеризує коефіцієнт розподілу

Величину коефіцієнту розподілу визначаємо за формулою:

де: V₁ – швидкість руху іону на папері,

V – швидкість руху фронту розчинника,

h₁- розчинення, пройдене зоною іону по паперу,

h – розчинення, пройдене розчином.

Під фронтом розчинника розуміють межу розповсюдження розчинника на папері.

Коефіцієнт руху кожного іона – це величина постійна, не залежно від концентрації аналізуємої речовини, температури, присутності інших іонів, а залежить від складу і властивостей хроматографічного паперу.

Чим більший коефіцієнт руху, тим скоріше і дальше рушать іони на папері, тим краще він відділяється від іонного іону з низьким значенням коефіцієнту руху.

У катіонів міді і заліза коефіцієнт руху значно відрізняються за величиною. Тому і можливо провести їх чіткий розподіл на папері за допомогою кругових хроматограми.

1. Розподіл катіонів міді та заліза методом розподільної паперової кругової хроматографії.

У центр хроматограми наносимо краплину розподільної суміші капіляром. Краплина повинна повільно проникнути у ткань паперу. Після висихання вона окреслюється простим олівцем. Потім від центра простим олівцем відкреслюють полосу шириною 5 мм і обережно вирізають ножицями таким чином, щоб вона була відігнута у вигляді фітиля.

Вирізаний фітиль занурюють у сосуд з рухомим розчинником (використовуємо 2 фітиля): великий для опори хроматограми, а менший для наповнення рухомим розчинником. Розташував хроматограму у ексикатор, відмічаємо час і залишаємо стояти протягом 2 години для розмивання первинної хроматограми.

Почекав 2 години, виймаємо хроматограму з ексикатору, відмічаємо шлях, пройдений розчинником, простим олівцем. Потім проявляємо хроматограму у порівнянному розчині жовто-кровяної солі. При цьому проявляються на хроматографії 2 смужки: синя – заліза і коричнева – міді.

Хроматограму відмивають у проявнику, висушують, лінійкою відміряють шлях у міліметрах, пройдений розчинником і окремими іонами. Шлях пройдений розчинником – відстань від центра хроматограми до межі руху розчинника. Шлях, пройдений окремим іонами, визначається розчиненням від первинної хроматограми до наружної межі відповідної зони.

У результаті робимо висновки про швидкість руху іонів по величині коефіцієнту розподілу кожного іону. Скласти іонні рівняння реакції між іонами міді і заліза, та іонами гексаціаноферрату.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні питання:

1. В чому сутність хроматографічного аналізу?

2. Які існують методи хроматографічних визначень?

3. Як робити хроматографію на папері?

4. Паперова кругова хроматографія, її характеристика.

5. Розподільна хроматографія, її характеристика.

Захист

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача: _______________________________________________________