5.1.2 Побудова двовимірних графіків

Кожна точка двовимірного графіка характеризується двома координатами x й y=f(x), де х – абсциса точки, в – ордината. Точки з'єднуються між собою різними лініями (суцільною, пунктирною і т.н.). Можуть бути показані вихідні (вузлові) точки у вигляді жирних точок, квадратів, кіл і т.н. Можна побудувати на одному рисунку графіків декількох функцій, розділяючи їх при уведенні в шаблон комою.

Перед застосуванням команди X-Y Plot необхідно визначити функції, графіки яких повинні будуватися, і діапазон зміни їх аргументу.

Приклад побудови трьох функцій показаний на рис. 5.3.

Рисунок 5.3 - Приклад побудови двовимірних графіків

5.1.3 Побудова графіків у полярній системі координат

У полярній системі координат кожна точка задається кутом , радіусом і довжиною радіуса-вектора (). Графік функції будується найчастіше при зміні кута  у певних межах (найчастіше [0,2] ). Отже, перед побудовою такого графіка необхідно задати зміну ранжируваної змінної  . Після уведення шаблона варто вказати в шаблоні  знизу й функцію () праворуч, а також указати нижню й верхню межі зміни довжини радіус вектора _min (у шаблоні праворуч знизу), _max (у шаблоні праворуч зверху).

На рис. 5.4 показаний приклад побудови графіка функції в полярній системі координат.

Рисунок 5.4 - Приклад побудови графіка функції в полярній системі координат

5.1.4 Побудова тривимірних графіків

Для побудови тривимірної поверхні z(x,y) необхідно попередньо створити матрицю М ординат z. Після чого необхідно вставити шаблон тривимірного графіка (виконати команду Surface Plot), що містить єдине джерело даних – ім'я матриці зі значеннями ординат поверхні (у розглянутому прикладі М). Для підвищення наочності подання тривимірної поверхні можна змінювати: масштаб побудови, кут повороту фігури щодо осей, застосування алгоритму видалення невидимих ліній або відмови від нього, використання функціонального зафарбування й т.н. Для зміни цих параметрів варто використати операцію установки формату графіка.

На рис. 5.5 наведений приклад створення графіка тривимірної поверхні.

5.1.5 Побудова контурних тривимірних графіків

Контурний тривимірний графік – це графік з ліній рівного рівня. Такі графіки широко застосовуються в картографії. Операція Contour Plot служить для побудови шаблона таких графіків. Він подібний до шаблона тривимірного графіка, описаному в 5.1.4. Тому, і дії по створенню контурного графіка аналогічні попередньому прикладу. Результат побудови представлений на рис.5.6, а.

Рисунок 5.5 - Приклад побудови графіка тривимірної поверхні

5.1.6 Побудова точкових тривимірних графіків

Іноді тривимірні поверхні представляють у вигляді точок, що перебувають у цьому просторі, колі або інших фігур. Кожна із цих фігур несе інформацію про геометричне положення її центра в тривимірному просторі. Такий графік створюється операцією 3D Scatter Plot. Алгоритм створення графіка аналогічна описаному в 5.1.4, а приклад наведений на рис.5.6, б.

5.1.7 Побудова тривимірних графіків у вигляді гістограми

Одна з розповсюджених форм подання тривимірних поверхонь – це подання її рядом тривимірних стовпчиків, висота яких визначається значенням координати z(x,y). Для цього необхідно використати команду Bar Chart. Подібні графіки застосовуються при аналізі складних статистичних даних. Алгоритм створення графіка аналогічний описаному в 5.1.4, а приклад наведений на рис.5.7, а.

Рисунок 5.6 - Приклад побудови тривимірної поверхні у вигляді контурного (а) і точкового (б) графіків

Рисунок 5.7 - Приклад побудови тривимірної поверхні у вигляді гістограми (а) і векторного поля (б)