Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОБЩИЙ ДОКУМЕНТ для 2003.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
582.14 Кб
Скачать

59. Планування та організація психологічної роботи у підрозділі.

Психологічна робота —- це система психологічних заходів, що організуються І провадяться в інтересах ефективного забезпечення життєдіяльності військ, формування і підтримання психічної стійкості особового складу, збереження психічного здоров'я військовослужбовців та членів їхніх родин і цивільного персоналу, надання спеціальної психологічної допомоги особам, які мають певні особистісні, психічні та інші проблеми і схильні до девіантної поведінки, здійснення психологічної освіти особового складу і цивільного персоналу Збройних сил України.

Планування психологічної роботи у військовій частині (підрозділі) здійснюється з метою координації зусиль усіх посадових осіб у виховній роботі з особовим складом, максимального використання виховного потенціалу заходів, що проводяться в інтересах формування та підтримання високого МПС особового складу, необхідного для виконання поставлених перед військовими частинами та підрозділами завдань.

План психологічної роботи – це комплекс заходів, які здійснюються посадовими особами й громадськістю частин та підрозділів щодо формування та підтримання у особового складу високого МПС-у, необхідного для успішного виконання навчально-бойових завдань.

Принципи планування: науковість, особистісна спрямованість виховних заходів, конкретність і цілеспрямованість заходів, які плануються, комплексний підхід до планування, реалістичність, особиста відповідальність виконавців.

Перспективне планування складається на основі вимог керівних документів та визначає заходи на тривалий період (період навчання, навчальний рік) з найбільш важливих виховних проблем.

Поточне планування здійснюється на підставі визначених перспективним плануванням заходів. Воно є засобом реалізації перспективного планування та передбачає заходи на нетривалий період часу (як правило, місяць), спрямовані на вирішення конкретного комплексу завдань, які витікають із наказів і вказівок командирів (начальників), планів бойової та гуманітарної підготовки.

У ротах, де нема посад психолога, командир роти у плані роботи на місяць планує заходи щодо зміцнення військової дисципліни, профілактики правопорушень, інформаційно-пропагандистського забезпечення, культурно-виховної роботи та організації дозвілля, духовного виховання підлеглих. Виховні заходи, які сплановані в ротах і їм рівних підрозділах, включаються в розклад занять.

60. Сутність і порядок психологічного вивчення особового складу.

Психологічне вивчення особистості має проводитися на основі прийнятого в психології принципу єдності свідомості та діяльності, у зв'язку з яким психічні властивості та якості людини формуються відповідно до умов і змісту її життя та діяльності (виховання, навчання, праці, матеріального забезпечення, взаємостосунків у родині і колективі, соціального оточення, задоволеності духовних і матеріальних потреб та ін.).

Для психологічного вивчення застосовуються такі методи: аналіз документів, анкетування, індивідуальна співбесіда.

Аналіз військово-професійної спрямованості передбачає вияв: захоплень, схильностей та інтересів, які пов'язані із військовою службою; мотивів вибору певної військової спеціальності; якості засвоєння програми початкової військової підготовки; уявлення про життя та діяльність в армійському середовищі, про ті вимоги, які висуваються перед військовослужбовцем;

адекватності співвідношення цих вимог із власними можливостями під час служби у військовій частині (на кораблі).

Використання методів психологічного вивчення особистості дозволяє отримувати відомості, необхідні для визначення:

соціальної зрілості (упевненості, активності, принциповості, свідомості, освідченості); морально-вольових якостей (почуття обов'язку та відповідальності, чесності, мужності, витримки, стійкості, дисциплінованості тощо); військово-професійної спрямованості (цілей і мотивів діяльності, пізнавальних і професійних інттересів, схильностій і захоплень); особливостей спілкування та поведінки в колективі і суспільстві (почуття

колективізму, скромності, товариськості, конфліктності, лідерських нахилів і претензій, професійних і педагогічних здібностей, характерологічних особливостей тощо).