- •1.Предмет, завдання, структура військової психології.
- •2. Психологічна структура особистості воїна.
- •3.Психічні пізнавальні процеси та їх роль у військовій діяльності.
- •4. Характеристика емоційно-почуттєвої сфери воїна.
- •5. Вольова сфера особистості. Основні вольові якості військовослужбовця.
- •7. Утворення особистості. Роль утворень в проф. Підготовці особового складу.
- •8. Спрямованість як провідна властивість військовослужбовця. Особливості військово-професійної спрямованості.
- •9. Темперамент людини, його урахування в роботі з підлеглими.
- •10. Характер та його роль у військово-професійній діяльності.
- •11. Здібності та їх розвиток у військовослужбовців.
- •12. Сутність психології військового колективу, її структура.
- •13. Взаємовідносини у військовому колективі, їх характер та особливості.
- •14. Громадська думка та механізм її формування у військовому колективі.
- •15. Когнітивний настрій та його характеристика . Шляхи формування позитивного когнітивного настрою у підрозділах.
- •16. Когнітивні традиції та їх роль у виховній роботі з особовим складом.
- •17. Конфлікт як соціально-психологічне явище. Робота командира з профілактики конфлікту у підрозділі.
- •18. Психологічна підготовка особового складу. Сутність, завдання, види.
- •20. Психолого-педагогічні основи формування у особового складу бойової майстерності.
- •22. Характеристика принципу соціальної обумовленості навчання воїнів.
- •23. Характеристика принципу практичної спрямованості навчання особового складу.
- •24. Система методів військового навчання, їх загальна характеристика.
- •25. Метод усного викладення навчального матеріалу
- •26. Метод обговорення навчального матеріалу
- •27. Перевірка та оцінка професійної підготовленості воїнів
- •28. Система принципів виховання військових, їх загальна характеристика.
- •29. Принцип виховання воїнів у процесі ратної праці.
- •30. Система методів виховання війсльковослужбовців. Їх загальна характеристика.
- •31. Структура і логіка самовдосконалення військовослужбовця.
- •32. Педагогічна культура офіцера, її зміст та структура.
- •34. Основні цілі та завдання психологічної діагностики.
- •35. Предмет та завдання практичної психології.
- •36. Основні цілі, завдання, вимоги для проведення психологічного діагностування.
- •37. Класифікація і характеристика психодіагностичник методик.
- •38. Порядок і механізм проведення психологічного діагностування.
- •Цілі, сутність та завдання психологічного консультування.
- •40. Основні напрями психологічного консультування.
- •41.Методи психологічного консультування
- •42. Інтерв’ю, як основний метод психологічної консультації. Організація та проведення.
- •43. Сутність, цілі та завдання психокорекції
- •44. Методы и приемы психокоррекционной работы.
- •45. Сущность и организация социально-психологического тренинга.
- •46. Психологическая релаксация. Порядок ее проведения.
- •48. Напрями і форми психотерапевтичної допомоги.
- •49. Основні методи психотерапевтичного впливу. Їх класифікації та характеристика.
- •50. Методика організації та проведення психотерапевтичних тренінгів.
- •51. Сутність групової психотерапії у війську.
- •52. Сутність і завдання психогігієни і психопрофілактики.
- •53. Сутність і поняття психічного здоровя, шляхи його зміцнення.
- •54. Організація психопрофілактичної роботи у підрозділі.
- •56. Сутність і характеристика стресових станів у військовослужбовців.
- •57. Функціональні обов’язки військового психолога
- •58. Етика військового психолога
- •59. Планування та організація психологічної роботи у підрозділі.
- •60. Сутність і порядок психологічного вивчення особового складу.
- •61. Соціально-психологічна адаптація молодих воїнів.
- •62. Профілактична робота військ. Психолога щодо попередження суіцидальних явищ.
- •63. Сутність і характеристика поняття «Група посиленого психологічного впливу»
- •66. Методика проведення індивідуального та групового консультування.
37. Класифікація і характеристика психодіагностичник методик.
Класифікація методів психодіагностики покликана полегшити практичному психологу вазою методики, максимально відповідній його задачі. Тому класифікація повинна віражать зв'язок методів, з одного боку – з диагностируемыми психічними властивостями, з іншого боку – із практичними задачами, заради рішення яких ці методи розробляються.
Засобу, який розташовує сучасна психодіагностика, по своїй якості підлягає поділу на двох груп:формализованые методики;малоформализованые методики.
До формалізованих методик відносяться:тести (індивідуальні і групові;
усні і письмові;бланкові;предметні;апаратні і комп'ютерні; вербальні і не вербальні (практичні.) Зміст психологічного тестування. Напрямки:тести інтелекту;тести здібностей;тести особистості;тести досягнень, що не призначені для рішення власне психологічних проблем.) опросники;методики проективної техніки;психофізіологічні методики.
Для них характерні:визначена регламентація;об'єктивізація процедури чи обстеження іспити (точне дотримання інструкцій, строго визначені способи пред'явлення стимульного матеріалу, невтручання дослідника в діяльність випробуваного й ін..);
стандартизація (тобто встановлення одноманітності проведення обробки і пред'явлення результатів діагностичних експериментів);
надійність;
валидность.
Ці методики дозволяють зібрати діагностичну інформацію у відносно короткий термін і в такому виді, що дає можливість кількісно і якісно порівнювати індивідів між собою.
До малоформализованнім методик відносяться:спостереження (З його допомогою можна одержати велику інформацію про Людину Особливо важливе значення метод спостереження має для вивчення психологічних особливостей у військовослужбовців, оскільки він, особливо військовослужбовець термінової служби, як об'єкт дослідження психолога роти, представляє великих труднощів..);бесіда;аналіз продуктів діяльності.
38. Порядок і механізм проведення психологічного діагностування.
Діагностика особистості воїна повинна будуватися на ясних і точних представленнях про сутність цього явища.
Численні і різноманітні прояви особистості обумовлені, з одного боку, її структурою, а з іншого боку - визначаються ситуаціями й умовами її реальної життєдіяльності.
З погляду виявлення й аналізу структури особистості в сучасній психологічній діагностиці найбільш розповсюдженими є дві великі групи методів – опитувальники і проективні методики. Для орієнтації в цій області діагностики важливо мати представлення про особливості, можливості й обмеження кожної з цих двох груп методів.
Особистісні опитувальники (стандартизовані самозвіти) – це сукупність методичних засобів, використовуваних для виявлення й оцінки визначених властивостей і проявів особистості.
Усе різноманіття особистісних опитувальников може бути класифіковане в наступному виді:
типологічні опитувальники - При використанні цього виду опитувальників діагноз ставиться на основі зіставлення індивідуальних результатів з відповідними (усередненими) типами особистості, представленими в опитувальнике, і визначення ступеня їхньої подібності. Зміст завдань (тверджень) цього опитувальника охоплює такі області, як: здоров'я;соціальні, політичні, релігійні, сексуальні відносини; питання утворення, роботи, родини і шлюбу; найбільш відомі невротичні і психотичні типи поводження, такі як: маніакальні стани; галюцинації; фобії; садистські і мазохистськи похилості.
опитувальники рис особистості. Цей підхід до створення і застосування особистісних опитувальников реалізується на основі виділення рис особистості.;
опитувальники мотивів Мотивацією порозумівається вибір між можливими діями, між різними варіантами сприйняття і можливим змістом мислення. Крім того, нею порозумівається інтенсивність і завзятість суб'єкта в здійсненні обраної дії і досягнення його результатів.
опитувальники інтересів Мотивацією порозумівається вибір між можливими діями, між різними варіантами сприйняття і можливим змістом мислення. Крім того, нею порозумівається інтенсивність і завзятість суб'єкта в здійсненні обраної дії і досягнення його результатів.
опитувальники цінностей Цінність предмета для суб'єкта визначається його роллю в соціальній взаємодії. Соціальні цінності (предмети, явища, відносини) формують центральні принципи, навколо яких інтегруються індивідуальні і соціальні цілі. Класичні приклади цінностей – воля, справедливість, утворення,
опитувальники установок Установка - готовність, схильність суб'єкта, що виникає при передбаченні їм визначеного об'єкта (чи ситуації) і яка забезпечує стійкий і цілеспрямований характер протікання діяльності стосовно даного об'єкта..